«Прозорість робить корупційні схеми менш можливими»

Ексклюзив

«Але сама по собі вона подолати корупцію не взмозі», — стверджує генеральний директор державного підприємства «Прозорро» Василь Задворний.

З вимогою відмінити процедуру тендерних закупівель по системі «Прозорро» на одній з останній сесій Бериславської райради звернувся депутат від БПП «Солідарність», директор агрофірми «Прогрес» Олексій Іванов.

— Я два місяці займався постачанням продуктів до Тягинського дитсадка і виявив, що тендери виграють ті, хто ставить найменшу ціну. Приміром, на сир твердий — 68 грн./кг, сир кисломолочний — 37 грн./кг, на буряк — 2 грн./кг. Але що за таку ціну можна купити? Вони ж годуватимуть дітей насправді спредами, що ніякого відношення до якісних продуктів не мають. На мою думку треба прийняти рішення і направити до Верховної Ради лист з вимогою відмінити ці нікчемні тендери. Ця злочинна організація придумала такі закони, через які наші діти будуть хворі. Вони злочинці, які знищують нашу державу! — заявив Олексій Іванов.

Утім, звертатися до Верховної Ради бериславські депутати не стали. «На жаль, від нас це питання не залежить, хоча воно й правильне», — зазначив голова райради Володимир Коновалов. Натомість виступ Іванова призвів до масштабних перевірок якості продуктів у навчальних закладах району. Вони виявили кричущі факти, що не мають жодного відношення до самої системи тендерних закупівель. Причиною їх є радше недбалість відповідальних за організацію харчування осіб (детальніше про це читайте в статті «Можна ми пообідаємо в дитсадку?» в «НД» № 15/2018).

Чому ж саме система «Прозорро» нерідко викликає таку негативну реакцію? Тим більше, що навіть агрофірма «Прогрес» охоче нею користується і тільки останнім часом стала переможцем чотирьох тендерів на постачання продуктів до Тягинського дитсадка, Херсонського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів і Херсонського професійного суднобудівного ліцею. Щоб отримати перемогу в інших тендерах достатньо подати заявку на участь і запропонувати найбільш вигідні для покупця умови. І саме від останнього в першу чергу залежить чіткість прописаної заявки на торги. Якщо він виставляє лот на закупівлю для шкіл “продукту з масла”, нічого дивного в тому, що йому можуть запропонувати дешевий спред без жодного граму вершків не буде зовсім.

За роботу системи публічних закупівель в Україні з 2016 року відповідає ДП «Прозорро», створене на базі ДП «Зовнішторгвидав». Очолює його Василь Задворний. «Колись я працював в ІТ-консалтинговій компанії, у якої був відвертий бан на участь у публічних торгах, — згадує він. — Як це тоді відбувалося? Пакувалися величезні стоси документів, усе прошивалося, збиралося, як завжди, в останній момент, потім відвозилося на якусь прохідну. А згодом отримували негативний результат без жодних пояснень. Ідея змінити цю непрозору систему закупівель зародилася в березні-лютому 2014 року. І ця реформа стала однією з тих, що були відбудовані не з гори до низу, а навпаки. Була розроблена гібридна електронна система «Прозорро», що передбачає поєднання державного і приватного секторів. На сьогодні дана реформа залишається єдиним відомим мені прикладом успішного партнерства між бізнесом і державною владою».

Такий підхід був обраний невипадково. З одного боку, у більшості українців є величезна недовіра до держави. А з іншого — у бізнеса на той момент вже було достатньо досвіду для роботи в цьому напрямі. «Якщо приватний сектор робить щось краще і ефективніше — чому б йому і надалі цим на займатися? Якщо той же «Приватбанк» входить до п’ятірки інноваційних банків світу, навіщо дублювати якісь його функції? Тому ми від самого початку намагалися мінімізувати державні кошти і працювати в партнерстві з бізнесом. За два роки «Прозорро» стала обов’язковою для всіх. Цей період від задумки до її реалізації є реальним темпом початку стартапів у Кремнієвій долині, що насправді дуже швидко для сучасного світу. Для прикладу: у Франції або Італії подібні системи впроваджуються протягом 6—10 років, бо вони йдуть шляхом повної централізації і конкурують між приватними майданчиками, що досить важко. У нас же за центральний компонент «Прозорро» відповідає держава, а за решту роботи — приватні майданчики, що працюють з бізнесом і, власне, конкурують між собою за кількість учасників торгів», — пояснює Василь Задворний.

«У світі ще не існує жодної країни, яка була б одночасно і прозорою, і не корумпованою», — часто повторює перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов. «Сама по собі прозорість не долає корупцію, але вона створює середовище, коли класичні корупційні схеми стають дедалі менш можливими. І тут ми велику ставку робимо не лише на бізнес, що намагається конкурувати між собою, а й на громадянське суспільство. Бо саме воно створює попит на чесну конкуренцію і обумовлює тиск на інших учасників системи закупівель», — доповнює його гендиректор ДП «Прозорро».

За його словами, з початку реформи кількість приватних підприємств, що почали постачати державним структурам товари і надавати послуги, збільшилася майже вдвічі.

— І це далеко не максимум, якого ми можемо досягти, — стверджує Василь Задворний. — Нині конкуренція на «Прозорро» в середньому досягає 2,35—2,45 пропозиції на 1 тендер. Для прикладу, у Німеччині вона може сягати 5 пропозицій. В Україні ж поки рекордом було 36 учасників на одній закупівлі.

Олег БАТУРІН.

Фото автора.

Херсон — Берислав — Київ — Херсон.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday