Чому ми краще запам’ятовуємо погане: вчені пояснили феномен негативних спогадів

Чому мозок краще пам’ятає погане?

8 Червня 2025
2 хв читання
49 переглядів
Чому ми краще запам’ятовуємо погане

Людський мозок влаштований так, що негативні спогади зберігаються в ньому яскравіше та довше, ніж позитивні. Про це повідомляє «NewDay».

Як стверджують науковці, цей феномен пояснюється еволюційними механізмами виживання. Дослідження довели: сильні негативні емоції активують специфічні ділянки мозку, які посилюють процес запам’ятовування. І хоча позитивні моменти важливі для соціальних контактів та добробуту, вони не мають такої «терміновості», як загроза небезпеки.

Пам’ять як інструмент захисту: що обирає мозок

Еволюція сформувала наш мозок так, щоб він приділяв більше уваги саме негативному досвіду. Це було критично для виживання: забувши, що певна ягода викликає отруєння, або що біля водойми ховається хижак, людина ризикувала життям. Тому мозок пристосувався фіксувати загрозливі ситуації швидко й надовго.

Ефект негативності — закладений інстинкт

Цей феномен відомий як ефект негативності — схильність сильніше реагувати на погане і довше це пам’ятати. Він стосується не лише фізичних загроз, а й емоційного досвіду: приниження, біль, страх залишають глибший слід. Це — природна робота когнітивної системи, яка формувалася у процесі еволюції.

Чому хороше забувається швидше

Позитивні емоції важливі для щастя та спілкування, однак із точки зору виживання вони не є критичними. Радість чи приємна подія не несуть загроз, отже мозку немає потреби фіксувати їх з такою ж інтенсивністю. Через це навіть світлі моменти з часом можуть згасати у спогадах.

Що показують дослідження адаптивної пам’яті

Учасники експериментів, яким пропонували запам’ятати інформацію в умовах, пов’язаних із виживанням, запам’ятовували її значно краще. Особливо, якщо в ній були потенційні загрози. Це доводить: пам’ять людини з самого початку була налаштована на зменшення ризику.

Як відновити емоційний баланс

Негативні спогади можуть пригнічувати. Але психологи радять: щоденник вдячності, фокус на доброму, радість у дрібницях — усе це допомагає змінити роботу мозку. З часом фокус зміщується на позитив, і пам’ять стає збалансованішою.

Якщо ж негатив настільки сильний, що заважає жити — варто звернутись до психолога. Професійна допомога дозволить опрацювати травму і повернути собі спокій.

Читайте також, чому вже до обіду хочеться спати і що з цим робити?

Вийти з мобільної версії