Секрети «франківців»: як Наталю Сумську змусили повз ноти співати

Херсонські гастролі Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка проходять із шаленим успіхом, незважаючи на пору відпусток, коли чимало городян на дачах, на морі або на відпочинку за межами області чи України. Практично кожна вистава збирає аншлаг. Так, у залі театру ім. М. Куліша яблуку ніде було впасти під час двох показів вистави «Незрівнянна». Ажіотаж зрозумілий — головну роль у ній виконує улюблениця мільйонів, народна артистка України Наталя Сумська. Режисер постановки — не менш відомий актор, теж народний артист України, неперевершений Сулейман із телесеріалу Роксолана, чоловік Наталі Сумської — Анатолій Хостікоєв.

 

Як розповів він сам, «Незрівнянну», де перша скрипка його дружина, задумав ще кілька років тому, прочитавши однойменну п’єсу англійського драматурга-сучасника Пітера Квілтера. Але жоден режисер не погодився поставити це на сцені, відтак, за справу довелося братися самому Хостікоєву, і він не приховує, що колеги не просто не вірили в успіх цього проекту, деякі з них навіть намагалися відмовити його від затії під назвою «Незрівнянна». Чому? П’єса видавалася всім дуже складною, ба більше — безнадійною для театру. «Незрівнянна» — це документалістика, історія з реального життя. У 1868—1944 роках у США жила жінка на ім’я Флоренс Фостер Дженкінс, яка у 50-річному віці раптом вирішила заспівати, а згодом стала знаменитою. Парадокс, але  виконавиця з ім’ям не мала ані голосу, ані слуху, виступала вона винятково завдяки силі бажання співати і величезній харизмі.

«Вона кудахкала й волала, трубила й вібрувала», — так поведінку співачки на сцені описав критик Даніель Діксон. А незмінний акомпаніатор Флоренс — Косме Макмун, який ледь стримував сміх під час концертів, говорив: «Коли підходив час співати, вона забувала про все, ніщо не могло її зупинити, вона була впевнена, що є великою артисткою». Сама Флоренс не зважала на сміх публіки, розцінюючи його як звичайну людську заздрість.

 

Уявіть собі, наскільки важко було володарці камерного голосу Наталі Сумській співати повз ноти, ігноруючи всі існуючі канони співу як такого! Але Божий дар і акторська майстерність таки перемогли, здавалося б, над здоровим глуздом. Народна артистка вжилася у роль так, що українська публіка, як і колись американська, полюбила ексцентричну Флоренс Фостер Дженкінс — і тут без варіантів.

— В цьому і є труднощі репетиційного періоду, оскільки шукаємо у будь-якій виставі зерно образу, як персонаж рухається, як говорить. Якщо немає складнощів, не знаю, якось вистава, може, не так і вийде, а коли є випробування, це обов’язково призводить до хорошого результату, — розповіла Наталя Сумська.

— Втілити образ дивакуватої, але тим і неперевершеної особистості Наталі Сумській допомагає симфонічний оркестр. У виставі задіяні 27 музикантів, яким теж довелося забути про класичне, правильне виконання.

— Звісно, була проблема з оркестром, я сказав музикантам: треба грати не сі-бемоль, а ля-бекар, тобто, все повз ноти, а вони мені — Анатолію Борисовичу, ми ж закінчували консерваторію! Кажу: я теж її закінчував, але в тому й секрет, щоб іти за актрисою. От Наталя фальшивитиме, а ви маєте грати за нею, мусите змінювати тональність, темп, ритм, причому, у відомих оперних партіях, — розкрив таємниці підготовки вистави Анатолій Хостікоєв.

Звісно, у постановці є частка вимислу від режисера, приміром, білий лабрадор, якого так любила подруга головної героїні, та й сама Наталя Сумська здається набагато цікавішою за прототип. Про Флоренс Фостер Дженкінс, до речі, дуже багато матеріалів, зокрема, в інтернеті — і отримуєш цілковите уявлення, якою була ця жінка. Втім, загалом сюжетна лінія «Незрівнянної» базується на історичних фактах. Приміром, у виставі відображено фрагмент про те, як створювалася одна з платівок співачки. У 1937 році студія звукозапису Meloton Recording запропонувала Флоренс записатися. Мадам Дженкінс дала добро, але відмовилася від налаштування апаратури, просто прийшла й заспівала, погодивши платівку з єдиного дубля, назвавши запис «неперевершеним».

Один із найяскравіших фрагментів вистави — сцена з біографії співачки про те, як Дженкінс потрапляє у ДТП. Таксист просто не витримав раптового бажання пасажирки розспіватися і тому на мить забув про кермо. Сама героїня вирішила не подавити на водія до суду, а навпаки — відправила йому коробку дорогих сигар. Виявляється, отримавши потрясіння, Дженкінс винайшла в собі нову ноту, за що й віддячила таксисту.

 

Ще один відомий факт із життя співачки, який є у постановці, — концерт у «Карнегі-хол». Виступ у знаменитому концертному залі Нью-Йорка відбувся у жовтні 1944 року. Квитки на концерт розкупили за кілька тижнів, незважаючи на високу ціну. Співати у «Карнегі-хол» було мрією Флоренс, а вже через місяць жінка померла. Ходили чутки, що 76-річна виконавиця не пережила розгромних рецензій критиків і насмішок у пресі щодо головного виступу у її житті.

Крім Наталі Сумської, у виставі грають ще чотири актори театру ім. Івана Франка, зокрема, і сам режисер Анатолій Хостікоєв. «Незрівнянна» — одна з найпопулярніших постановок «франківців», яка збирає повний зал третій рік поспіль. Поставили «Незрівнянну» до 60-річного ювілею незрівнянної Наталі Сумської.

Марина САВЧЕНКО.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday