Щоб не втратити бджолярство, треба міняти закони?
У райцентрі Іванівці зареєстрована нова організація — товариство бджолярів «Пасічник». Під одним дахом об’єдналися чотири десятки власників пасік віддаленого степового району. Члени «Пасічника» передовсім зустрілися з фахівцями Держпродспоживслужби в Іванівському районі, одержавши від них необхідну інформацію, що стосується вимог українського законодавства щодо безпечності та якості харчових продуктів, ознайомилися з порядком видачі ветеринарно-санітарних паспортів і дотримання вимог Інструкції на предмет попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл тощо.
Таким чином представники традиційного національного промислу вирішили поставити його на цивілізовану основу.
Європа у захваті!
Маємо пишатися тим, що Україна за експортом меду посідає перше місце у Європі і третє — у світі, поступаючись лише Китаю та Аргентині. Нині, за оцінками експертів, наша держава на світовому ринку меду може стати гравцем № 2. Цілющим продуктом працьовитих вітчизняних бджілок захоплюються споживачі більш як у двох десятках країн планети, хоч у тамтешніх крамницях продається, зрозуміло, не лише український мед. Одначе український — поза конкуренцією. Насамперед — у сусідній Німеччині, де кожен третій кілограм експортного меду — з українських пасік.
Варто нагадати, що Україна у 2013 році стала першою в світі з виробництва меду на душу населення. Цей показник сягнув півтора кілограма. Є собі, є і людям, як кажуть. Саме мед відмінної якості є однією з найприбутковіших статтей вітчизняного експорту.
За повідомленням сайту «НВБізнес», торік наша країна продала на світовий ринок 57 тисяч тонн меду. І якщо порівняти експорт меду 2016 року і 2006-го, то за цей час він зріс у 8,7 раза. Ці цифри свідчать не стільки про стрімкий злет пасічництва, як про те, що людство у новому тисячолітті по-новому оцінило цілющі властивості продукції, виробленої не заповзятливими фармацевтами, а самою матінкою Природою. Не менш важливо, що українці споживають власний продукт, який так пахне рідним акацієвим чи липовим цвітом, особливо відчутним о цій зимовій порі року…
І раптом — на тобі!
Благо чи геть не благо?
У блозі видання «Новое время» експерт із аграрних питань Олена Кононенко повідомила, що на виконання Угоди про асоціацію з ЄС Міністерство аграрної політики та продовольства України готує наказ «Вимоги до меду, призначеного для споживання людиною». Для чого? Для того, аби доповісти про те, що директива 2001/110/ЄС від 20 грудня 2001 року (вона стосується показників якості меду та його маркування) благополучно «прибилася» до європейських стандартів.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева вбачає у нових «медових» стандартах «євроблаго», насамперед для українців. На інформаційному заході для журналістів щодо запровадження європейських вимог до меду чиновниця зазначила, що мед, який іде на експорт, перевіряється і контролюється, а український споживач менш захищений саме «через відсутність законодавчо регульованого поля щодо вимог до якості меду».
Ольга Трофимцева повідомила, що при Мінагрополітики працює робоча група над наказом, який імлементуватиме вимоги відповідної директиви Ради ЄС до якості меду. При цьому вносяться зміни у визначенні основних видів меду. За директивою ЄС, у нас буде квітковий та нектарний мед і мед з медяної роси (падевий).
«За способом виробництва мед поділятиметься на стільниковий, мед з частинами стільників, злитий мед, екстрагований (центрифужний) мед, пресований і фільтрований мед. Плюс додається мед, якого не було в ДСТУ — пекарський», — зазначила міністерська чиновниця.
Змінюється і сам критерій оцінювання складу меду (вміст фруктози, глюкози і цукрози). За директивою ЄС дозволяється більший вміст вологи, ніж дозволяється ДСТУ.
«На перший погляд, ці зміни не загрожують українським бджолярам, — зауважує експерт Олена Кононенко. — Але не поспішайте з висновками. Насправді наказом вводяться нові види меду і більш «лояльні» їх показники. Фактично скасовується вітчизняний стандарт ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови», що дозволить імпортувати в Україну «фільтрований мед», походження якого неможливо визначити, або так званий мед, призначений для випікання».
Із прийняттям євростандарту, вважає експерт, Україна «відкриває ворота для ввезення на свою територію меду сумнівної якості… Конкретно мова йде про загрозу навали імпорту меду з Китаю. Піднебесна минулого року продала в інші країни 128 тисяч тонн меду проти українських 57 тисяч тонн».
Олена Кононенко вважає, що нова директива, яку народжує Мінагрополітики, дозволить Україні перейти на мед з вологістю 25% (український мед має вологість 18,5—21% згідно з ДСТУ 4497:2005), а це фактично сироп.
«З китайським медом вже мають проблеми США, та Канада. В ЄС від необдуманої політики постраждало бджільництво Болгарії, Іспанії, Угорщини, Румунії», — сказала експерт.
Потрібно міняти закон
Голова правління ГО «Всеукраїнське Братство бджолярів України» Тетяна Васильківська допускає, що основна проблема не в китайському меді, а в недосконалості українського законодавства. Тому не можна брати окрему європейську директиву і приймати її в цілому.
«В директиві міститься такий пункт, як фільтрований мед. Це мед, в якому неможливо визначити склад і навіть країну походження. Всі показники якості, які в директиві зараз регламентуються, набагато нижчі за показники українського меду, — говорить Тетяна Васильківська. — Це призведе до того, що в Україну піде мед гіршої якості і ми отримаємо на ринку дуже багато неякісного продукту. Цей продукт, звичайно, потрібний нашим експортерам, бо їх зараз 69 компаній, і кожна з них має апетит від 500 кг до 10 тисяч тонн. Їм потрібно хоча б на ринку 300—400 тис. тонн меду, а в нас є всього 60 тисяч тонн товарного меду на експорт. Тому, звичайно, це лобізм бізнесу, який має величезні об’єми, і їм треба імпортувати чужий мед. Але ми як бджолярі не можемо погоджуватися на це зараз. Ми говоримо з Міністерством аграрної політики, щоб не приймати директиву в такому прямому вигляді, в якому вона є, а зробити відповідні кроки, які передбачені в угоді про асоціацію з ЄС. Насамперед потрібно провести моніторинг всіх видів меду, зробити аналіз ризиків для національного ринку і виробника».
За словами експерта Олени Кононенко, і не тільки її, вихід тут може бути один: імплементація директиви ЄС в комплексі з оновленням українського законодавства, передовсім застарілого Закону «Про бджільництво», проведенням процедури взаємного визнання еквівалентності санітарних та фітосанітарних заходів між країнами-учасниками Угоди про асоціацію.
Поспішне ж, на вимогу євроінтеграторів, прийняття міністерської директиви може призвести до занепаду ще однієї традиційної для України галузі –— бджолярства, а відтак — трагедії для 400 тисяч українських пасічників.
…
Важко повірити у те, що у Міністерстві аграрної політики та продовольства України про це не здогадуються. А якщо знають, то чому чинять навпростець — через пень-колоду?..
Василь ПІДДУБНЯК.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
