Шведський стіл у херсонський школі став реальністю

Бутерброди відміняються

Шкільним харчуванням у Херсоні, здається, незадоволені всі – від простих городян до депутатів міськради. Одні пишуть скарги, інші створюють комісії для їх перевірки, а нічого не змінюється. Та виявляється, для того, щоб по-людськи нагодувати дітей після уроків, потрібна лише співпраця батьків та педагогів – нічого більше. І якщо ця співпраця є, то буде у школі й справжнісінький шведський стіл, як у готелі на престижному курорті. До того ж, не задорого. За принципом шведського столу, приміром, уже зараз організували харчування і малечі, й старшокласників у херсонській спеціалізованій школі № 30.

Все почалося з того, що батьки учнів обговорили проблему й погодилися, що тягати  на уроки пакунки з бутербродами хлопцям та дівчатам уже досить – для здоров’я з таких перекусів мало користі. Далі школа звернулася до міського управління освіти з бюджетною заявкою: потрібні гроші на ремонт приміщення та закупівлю сучасного обладнання для кухні. Не одразу, й не швидко, але кошти надали, тендер провели, і все потрібне придбали. Надалі комплекс взяла в оренду приватна фірма, що організує приготування їжі безпосередньо на місці, причому постачає продукти тільки з сертифікатами якості.

Тепер тут два види харчування: 530 учнів першого-четвертого класу та інших пільговиків частують за рахунок того ж бюджету. Для всіх інших гарячі страви платні. Але не за принципом «їж, що дадуть». Зовсім ні: зранку в класі спеціально уповноважений «агент» збирає з ровесників замовлення, хто що хоче з’їсти на обід. Далі замовлення надходять до кухарів, і того ж дня бажана страва готова. Втім, можна просто прийти до їдальні, і з шведського столу набрати, що забажаєш. А брати є що: вибір чималий.

Бенкет за двадцять гривень

Завідуюча виробництвом Євгенія Задніпряна виставляє наїдки, як на парад. Сьогодні в меню пюре, макарони, гречана каша й каша пшоняна (варяться тільки у фільтрованій воді). До них – салати з сезонних овочів, куряча відбивна, котлетки з яловичини, сосиски, гороховий суп із грінками. Все це свіже, смачне і пахне апетитно. На «запивачку» пропонують компот, чай або негазовану мінералку. До того ж, щотижня меню міняється.

–  Обід для старшокласників коштує двадцять гривень, і навряд чи за такі гроші стільки страв десь у місті замовиш. Тож у нас залюбки обідають не тільки діти, а ще й учителі, часом і батьки. Можна прийти на перерві, можна після уроків – адже їдальня до п’ятої години вечора працює. І смачно, і зручно, – підсумовує Євгенія Степанівна. – Дітям наше частування подобається. А нам подобається те, що діти задоволені і вдячні. Єдине, чого хотілося б – це більшої самостійності у виборі страв. Скажімо, для безкоштовного харчування учнів початкових класів готуємо манну кашу, яку й найменшенькі їсти відмовляються. Продукт іде у відходи, але вилучити його з меню санепідслужба не дозволяє.

У їдальні я зустрів херсонського будівельника Миколу Бойко – прийшов сина-першачка Миколку після уроків додому забирати. Ну як не попоїсти на дорогу: взяли міні-піцу та компот. «Дитині до школи ніяких бутербродів не даємо: навіщо, коли і без них  годують, як треба. Коли я вчився у школі, про такі смаколики й таку їдальню тільки мріяти можна було», – зізнається Микола, спостерігаючи, як малий хвацько наминає свою порцію.

У батьків – усі під контролем

З харчуванням у школі порядок ще й завдяки власній системі контролю. Для цього створили громадську комісію з восьми осіб, ввівши до неї і представників профспілки, і батьків учнів з різних класів. Один з них почергово протягом тижня обов’язково навідується до їдальні, і дізнається, чи подобаються дітлахам страви, чи дотримується персонал гігієни та санітарних правил. Усі зауваження – до журналу, і недоліки усувають негайно. Оце і є співпраця.

– Перевіряємо усе – наявність на працівниках головних уборів, використання рукавичок, чистоту столів та підлоги. Із зауваженнями – до завідуючої виробництвом, і вона реагує миттю. Пригадую, помітили, що дуже важко вимити вручну велику кількість посуду. Тут уже звернулися до директора школи Оксани Барнаш. Вона також не відкладала питання у довгий ящик: за гроші зі спецрахунку, зароблені навчальним закладом від надання додаткових освітніх послуг, придбали сучасну машину для миття ложок-тарілок. Механізм їх одразу й сушить, – розповідає член контрольної комісії Наталя Костянтинова – мати восьмикласниці. – Як організоване харчування у школі, мені подобається. Часом сама замовляю тут свої улюблені страви – пюре з відбивною.

Директор спеціалізованої школи № 30 Оксана Барнаш каже, що організація дитячого харчування по-новому себе виправдовує. І немає причин, чому б не розповсюдити такий досвід по інших навчальних закладах – потрібні лише гроші для початку (бюджетні або спонсорські), аби модернізувати кухню й їдальню. Із цим погоджується і начальник міського управління освіти Юрій Ніконов. «У директорів шкіл та педагогічних колективів нині достатньо прав, аби разом  з батьками вирішувати, як налагодити життя в навчальному закладі. Це стосується і харчування. Управління освіти нічого вказувати не збирається – робіть, як вважаєте за краще, і вас завжди підтримають», – підсумував Юрій Ніконов.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

Фото автора.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday