“Своїх дітей ми вам не віддамо!” У селах Нововоронцовського району виступають проти оптимізації шкіл

У разі невиконання їх вимог місцеві жителі погрожують перекриттям траси Мар’янське — Берислав.

Намір районних чиновників скоротити старші класи одразу в кількох школах Нововоронцовського району та перевести учнів навчатися до інших закладів для місцевих жителів став як грім посеред ясного неба. Шоковані вчителі, сільські голови та батьки виступили проти подібної оптимізації, а в разі незадоволення своїх вимог обіцяють перекрити трасу Мар’янське — Берислав біля пам’ятника кавуну.

— Про те що наші діти будуть підвозитись до іншої школи з 1 січня 2020 року ми дізнались під час об’їздів навчальних закладів керівниками Нововоронцовської райдержадміністрації 19 серпня. Пізніше нам надіслали відповідний наказ відділу освіти, молоді та спорту РДА, датований 29 серпня. Нашим учням 9-11 класів запропонували організувати безкоштовне підвезення спочатку до сусідньої Любимівської школи, а потім взагалі до більш віддаленої Осокорівки. Батьки і діти сказали, що вони категорично проти обох варіантів. Проте, що буде далі, я не знаю, — розповідає директорка комунальної установи “Навчально-виховний комплекс загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів — ДНЗ Миролюбівської сільської ради” Галина Штанько.

“Краще віддати дітей до ПТУ, ніж до іншої школи!”

Оптимізація НВК, на думку Миролюбівського сільського голови Олега Ярового, призведе до масового скорочення адміністративних посад, зниження зарплати решті працівників, а в недалекому майбутньому й до знищення села. Місцевий НВК вважається найменшим у районі і налічує лише 61 учня, хоча розрахований на вдесятеро більшу кількість. Всі класи в ньому малокомплектні і налічують від 5 до 10 учнів.

— Це повністю відповідає вимогам Закону “Наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти”. Проте суперечить постанові Кабміну №1088 від 27 грудня 2017 року “Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами”, відповідно до якої наповнюваність у класах у сільській місцевості має становити не менше 10 учнів. Саме на цю постанову й посилається відділ освіти РДА, наголошуючи, що в районі недоукомплектованими є 72 класи 10 із 14 шкіл. Попри те, що коштами на оплату праці з освітньої субвенції педпрацівники в 2019 році забезпечені в повному обсязі і є чималі залишки субвенції ще за минулий рік, районні чиновники пропонують нам або виплачувати зарплату вчителям 9-11 класів з бюджету сільради, або погодитися на безкоштовне підвезення учнів до інших шкіл. Але необхідних коштів у нашому бюджеті нема, а батьки та учні відмовляються від підвезень. Люди обурені і протестують, бо в їхніх дітей забрали право вибору, — вважає Олег Яровий. 

— У нас така сама проблема. Всі батьки обурені. Адже дітям доведеться щодня вставати о шостій ранку. Та й ніхто тоді навчатися в старших класах не захоче. Учні просто будуть переходити до училищ і коледжів. Я сам у такому випадку не віддам дитину до 10 чи 11 класу. Краще тоді вже до ПТУ, — додає Біляївський сільський голова Олександр Вансович.

Обговорити цю тему з батьками та вчителями Миролюбівський сільський голова запрошує нас в актовій залі місцевого НВК. Після його вступної промови присутні, не підбираючи слів, висловлюють своє обурення. 

— Якщо дітей будуть підвозити до іншого села, у них же не залишиться вільного часу! Коли вони будуть відпочивати? І як їм готувати домашні завдання, коли в селі дуже неякісний інтернет? — запитує житель села Олександр Повалій.

— Якщо таки дійде до оптимізації школи, то район наших дітей не отримає! Ми їх віддамо навчатися до сусідніх районів, до училища чи ще кудись. Аби вони не тряслись щодня шкільним автобусом нашими розбитими дорогами! — вигукують з місць інші батьки.

— Якщо оптимізують школу, куди тоді діватися нашим працівникам? У нас працює 16 педагогів та 15 осіб техперсоналу. Наша школа у селі єдина, хто дає робочі місця. Про це хтось подумав? — додає директорка НВК Галина Штанько. — Так, ми розуміємо, що реформування закладів освіти вже на часі. Як би ми не хотіли, цього вже не уникнути. Однак треба все робити виважено, поступово. Натомість нас просто ставлять перед фактом. Так не можна!

Присутні в актовій залі обурювались також тим, що школа не може самостійно використовувати невикористану освітню субвенцію, що районні чиновники наполягають на облаштуванні внутрішнього шкільного туалету (мовляв, за 200 тис. грн., які виділяють для цього, можна “все село забудувати туалетами”) і що для дітей було б краще вчитись десь подалі від домівки, ніж у сусідньому селі. 

— Оце все я вислуховую щодня, — розводить руками сільський голова Олег Яровий. — Дітей шкода. А батьки кажуть, що готові йти до пам’ятника кавуну і перекривати там трасу, якщо до них ніхто не дослухається.

“Діти ж звикли бути вдома!”

Така ж ситуація склалася і в ЗОШ І-ІІІ ступенів Хрещенівської сільради. І це попри те, що навчається в ній трохи більше учнів — 101, з яких 22 підвозяться за рахунок сільського бюджету з сусідньої Шевченівки та Петрівки. 

— Наказом відділу освіти РДА 29 серпня запропоновано учням 9-11 класів школи підвозитись на навчання до іншого села на відстані близько 20 км. Батьки категорично відмовляються через дуже погані дороги та не задоволені, що їх не попередили заздалегідь. Адже якби всім повідомили про це раніше, діти б змогли поступити до технікумів або училищ. Районні чиновники нам також заявили, що кошти на фінансування зарплати вчителям на класи, де менше 10 учнів, виділятись не будуть. Тому я звернувся до голови Херсонської облради Владислава Мангера з проханням посприяти в скасування наказу відділу освіти РДА, який призведе до знищення школи, зниження педагогічного навантаження вчителя і масового звільнення педагогів. Якщо ж наших вимог не почують громада залишає за собою право вдатися до можливих більш радикальних заходів, — коментує Хрещенівський сільський голова Юрій Карнаухий.

— У нас паніка по всьому району. Ви уявіть — для дорослого переїхати кудись це стрес, а що це буде для наших дітей! Вони ж звикли бути вдома! І де ми наберемо більше 10 дітей у класі, якщо народжуваність падає? Торік у нашому селі народилося лише дві дитини! — обурюється жителька Золотої Балки Ольга Цепеняк.

— Якби всіх попередили завчасно, учні могли б піти не до 10 класу, а поступити до іншого закладу. Це все треба було робить не так кардинально, дати якийсь період, попередити завчасно й вчителів. Вони ж готувались до певного навантаження і не очікували, що посеред навчального року їм скоротять години, — додає директорка Хрещенівської ЗОШ Оксана Квітка.

“Про якість освіти, на жаль, ніхто не думає”

— Оптимізація шкіл неминуча. Спротив реформуванню у нас у районі дуже сильний. Однак ми мусимо це робити, — запевняє начальниця відділу освіти, молоді та спорту Нововоронцовської РДА Тетяна Фоменко.

На відміну від інших районів тут досі не було реорганізовано жодної школи, а кількість дітей продовжує скорочуватись. Водночас низька наповнюваність класів так і не призвела до підвищення якості освіти учнів. Щоб переконатися у цьому, достатньо переглянути результати останнього зовнішнього незалежного оцінювання. У рейтингу закладів області Херсонської області в цьому році Хрещенівська ЗОШ посіла 160 місце з 259, а Миролюбівський НВК — 174. Натомість до сотні найкращих з Нововоронцовського району потрапили, зокрема, Новоолександрівська ЗОШ, Дудчанська ЗОШ і навіть Любимівська ЗОШ, до якої не хочуть переводити своїх дітей обурені люди. 

— Знаєте, що мене засмучує? Що ніхто — навіть батьки — не кажуть, що хочуть своїм дітям дати кращу освіту. Натомість говорити про якісну освіту в Хрещенівці,  Біляївці і Миролюбівці не доводиться. Жодна з тамтешніх шкіл не покращила якість знань за результатами ЗНО, жодна з них не має переможців олімпіад та Малої академії наук. Зараз ми пропонуємо безоплатно підвозити учнів до інших шкіл, щоб діти могли залишатись вдома. Нічого страшного в цьому нема — ми вже в районі підвозимо дітей до 7 навчальних закладів. Я розумію, що з дорогами у нас проблема. Але поки не буде потреби, ніхто ці дороги капітально ремонтувати не стане. Коли ж про це говориш, у відповідь чуєш, що краще тоді дітей віддати на навчання кудись у Високопілля, перехреститься і забути про них! — обурюється Тетяна Фоменко.

Начальниця відділу освіти спростовує звинувачення в тому, що школам не дали час на підготовку до оптимізації, адже для “попередження вчителів про істотні зміни умов праці, організацію перевезень та приведення у відповідність мережі освітніх закладів” до нового року є ще цілих 4 місяці. Інших варіантів, за словами Тетяни Фоменко, нема: з 1 січня освітня субвенція не буде спрямовуватись на ті сільські класи, в яких навчається менше 10 дітей. 

— У Законі “Про освіту”, справді, вказано, що в сільській місцевості можуть відкриватися класи, де є не менше 5 учнів. Але для цього потрібно, щоб засновники таких навчальних закладів передбачили необхідні для цього кошти. Ми давно пропонуємо сільським радам передати школи районній раді та вони чомусь проти цього. Натомість ст. 25 Закону “Про освіту” чітко говорить: “засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов”. Через велику кількість малокомплектних класів і невідповідність освітньої мережі в районі не вистачає коштів на виплату зарплати вчителям та техперсоналу шкіл. З бюджету району на це у 2019 році вже виділено 2 млн. грн. Надати допомогу ми попросили й сільради. Якщо ж вони хочуть залишити старші класи і не оптимізовувати школи — нема питань: передбачте у своїх бюджетах необхідні кошти! На кожен клас потрібно від 130 до 200 тис. грн. на рік не враховуючи витрат на медикаменти, харчування та інші поточні потреби. Натомість Хрещенівська сільрада за весь 2018 рік спромоглася виділити школі лише 81 550 грн., у 2019 році — 109 тис. грн. А Миролюбівська сільрада — 25 тис. грн. торік і 66 тис. грн. у цьому році. Ось і все! — пояснює Тетяна Фоменко.

 

Чиновниця наголошує, що оптимізувати навчальні заклади від району вимагає голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв. І додає, що давно є потреба в створенні опорних шкіл з філіями на місцях. Однак це реформування теж гальмує небажання сільрад передавати школи райраді. 

— Усі ці школи сьогодні не відповідають вимогам чинного законодавства. Там усе треба приводити у відповідність, затверджувати нові статути. Через ці проблеми ми не можемо провести конкурси на зайняття вакантних посад директорів шкіл у Гаврилівці, Любимівці і Нововоскресенці. Безпідставними є й звинувачення у не бажанні передавати школам залишки освітньої субвенції, оскільки ці кошти ми можемо витратити лише за цільовим призначенням і лише на ті школи, де навчається більше дітей. Миролюбівка або Хрещенівка до їхнього числа не входить. Більше того: ці та інші школи є самостійними розпорядниками коштів. Часто я навіть не знаю, що вони там купують. Тож як вони розпоряджаються своїми фінансами треба питати у них самих, — підсумовує Тетяна Фоменко.

 

Два шляхи вирішення проблеми

Прокоментувати ситуацію ми попросили директора департаменту освіти, науки та молоді Херсонської ОДА Євгена Криницького:

— У питанні освіти завжди головним є питання її якості. А про яку якість ми можемо говорити, якщо у класах навчається мало учнів і викладачі не отримують необхідного навантаження? 

Проблема Нововоронцовського району ще в тому, що там жодна школа досі не була оптимізована. Є таке поняття як розрахункова і фактична наповнюваність класів. Відповідно, у них гроші забираються з великих шкіл, аби утримувати малі — такі як у Миролюбівці чи Біляївці, оскільки утримання одного учня в них коштує дорожче, ніж в інших закладах. Тому проблема подібних шкіл цього району може бути вирішена лише двома шляхами: оптимізацією, що якраз і пропонує керівництво відділу освіти РДА, або ж фінансуванням шкіл з бюджету сільських рад. 

Олег БАТУРІН.

Фото автора.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday