Тернистий шлях до автокефалії

Про непростий процес створення Української Православної Церкви та шлях утвердження автокефалії йшлося під час прес-конференції, у якій взяли участь архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, архієпископ Херсонський і Таврійський Даміан та єпископ Херсонський і Миколаївський Борис — учасники Об’єднавчого собору. На початку заходу священнослужителі та журналісти вшанували молитвою пам’ять героїчно полеглого воїна Дениса Лошкарьова.

Владика Даміан розповів про історичний шлях української церкви до здобуття канонічності як безпосередній учасник цього тривалого процесу. Нагадав, що людей і без того багато що розділяє — труднощі, війна. І саме Господь та віра мають об’єднувати, незалежно від національності, мови. Незважаючи на поважний вік та хворобу, владика Даміан знайшов у собі сили взяти участь у Соборі та підтримав історичне для українців рішення молитвами.

Зі слів владики Бориса, він якраз узяв активну участь у підготовці Собору, був залучений до робочих моментів та ключових заходів. «Давайте усе, що відбулося, віддамо історикам, а самі рухатимемося уперед, — закликав він. УПЦ здобула канонічну автокефалію і тепер мусить уже в новому статусі здобувати авторитет у світі. Слід пам’ятати, що найголовніше та єдине в християнстві — це любов: одне до одного, до Батьківщини, до рідної церкви і всього Божого, а все решта не має значення». Факт визнання Української Православної Церкви світовим православ’ям — це справді історичний крок, який мусять усвідомити й ті, хто ще десь блукає, підсумував владика Борис.

Непросто складається доля українських церков у окупованому Криму. Відповідаючи на запитання журналістів, архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент зазначив, що Україна та її Помісна Церква народжуються саме зараз — у непрості для держави часи, які стали справжнім випробуванням. Віра не має національності, неважливо, якою мові читають молитву, головне — єдність та служіння своєму народові. На запитання, як вибудовуватимуться стосунки з Московським патріархатом, а в окупованому Криму ще й «взаємини» з окупаційною владою, священнослужитель зазначив, що все має регламентувати новий закон, який зараз готується. Він ще більше закріпить права вірян та церков, у тому числі й Московського патріархату. Принаймні точно в Україні ніхто нікого не переслідуватиме, не влаштовуватиме розборок, не вчинятиме насилля. Люди самі вирішать, до якої церкви ходити і якій їй зрештою бути. Так само, як і кожен священик має приймати рішення самостійно, без жодного тиску, під чию юрисдикцію йому переходити. Провокування ж, поширення пліток про те, що нібито потрібно «перехрещуватися» —повна нісенітниця та невігластво, запевнили священнослужителі. На території анексованого Криму, де окупаційна влада нав’язує закони РФ, за якими майно належить церкві як юридичній особі, а не громаді, як в Україні, постійно відчуваються тиск та ризик. «Після участі в Соборі я не знаю, куди повернуся та що дістану, — зізнається владика Климент. –— Незважаючи на тиск, щоб я «перереєструвався», залишаю все, як було, та дію за Статутом, прийнятим до 2014 року. Принаймні наше право на це як релігійної організації підтверджує і європейське законодавство».

Також владика Климент зазначив, що саме Херсонська область має свої заслуги на шляху до Томосу, адже вона першою почала збирати підписи за необхідність створення Єдиної Української Православної Церкви.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.

Фото автора.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday