Україна-Литва: обмін досвідом відбувся на Херсонщині
На Херсонщині зустрічали литовських підприємців та науковців. Гості з прибалтійської країни взяли участь у семінарі, тема якого говорить сама за себе — «Зміцнення партнерства з бізнесом для досягнення цілей сталого розвитку ООН». Захід організовано «Openeurope» за сприяння Української спілки промисловців і підприємців та інших партнерів. Як відомо, Україна з Литвою має тісні відносини, які носять системний характер. Країні просунутих технологій завжди є чим поділитися, але й наш бізнес не стоїть на місці, з кожним роком у різних регіонах, зокрема, на Херсонщині, з’являються все більше ноу-хау, екологічно вигідних, таких, що полегшують людську працю і дають високий результат. Власне, про це і йшлося на семінарі. Перша частина заходу відбулася у стінах Херсонської обласної державної адміністрації, куди запросили провідних підприємців області. Серед спікерів заходу — голова УСПП Анатолій Кінах.
-Україна з Литвою співпрацює як на міждержавному рівні, так і на рівні структурованих організацій, промисловців, підприємців, роботодавців. Вже декілька років працює двостороння ділова рада. Держава Європейського союзу має дуже серйозний досвід адаптації економіки, системи законодавства, умов бізнесу, виконання європейських стандартів. І це досвід для нас дуже цікавий і необхідний для реалізації напрямків стратегічної співпраці України з Литвою, — зазначив Анатолій Кінах.
Від литовської делегації слово взяли декілька спікерів, зокрема, президент торгово-промислової палати м. Вільнюс, генеральний директор ЗАО «Трайденіс» Сигітас Леонавічус. З-поміж іншого він зазначив, що Литва має 30-річний досвід будівництва локальних очисних споруд всіх видів і є першопрохідцем Європі в цьому питанні.
-Ми знаємо, не лише як правильно експлуатувати очисні споруди, а й як здешевити ефект повернення регенерованої води знову у споживання. Адже дефіцит прісної води у світі тільки збільшується. У Литві регіони, які мають великі проблеми з водою, тому ми й маємо великий досвід вирішення питань екології. Сподіваюся, ним зацікавляться в Україні, можливий варіант створення спільного бізнес-проекту у даній галузі, — розповів керівник литовської делегації Сигітас Леонавічус.
Говорили литовці і про експорт української продукції, з виходом сільгоспвиробників на ринки ЄС, в чому вони готові допомогти. Претендентів на таку співпрацю у нас достатньо. Приміром, минулоріч завдяки співпраці Херсонського регіонального відділення УСПП з латвійськими партнерами у роботі престижної виставки «Рига-фудс» взяла участь компанія ТМ «Наш продукт», яка займається переробкою томатів та інших овочів. А цієї осені, вже з продукцією з нового врожаю, на захід поїдуть наші олійники та виноградарі.
Вразив присутніх виступ голови ФГ «Лиманськ» Олександр Бритвіна. Фермер із с. Рибальче Голопристанського району вирощує органічний, тобто, на 100% екологічний кавун. Аграрій може похвалитися еко-полем, сертифікованим за всіма європейськими стандартами. За умовами мінімум три роки не можна використовувати мінеральні добрива і будь-яку «хімію». Баштан у Олександра Бритвіна зрошується, але й тут є особливості. Свого часу чоловік займався ставковим господарством і зіткнувся з проблемою забруднення стічних вод, які утворюються в ході риборозведення. Грунтовно вивчаючи це питання, бізнесмен дійшов висновку, що ставкове господарство в Україні малоперспективне, на відміну від екологічного землеробства. Згодом Олександр Бритвін впровадив вторинне використання води для зрошення баштану з дотриманням всіх екологічних стандартів.
Друга частина семінару відбулася в Херсонському державному аграрному університеті: презентації екологічних проектів, наукові дискусії. Доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий кафедрою екології та стійкого розвитку ХДАУ Віталій Пічура доповів про екологічні проблеми нижнього Дніпра та прибережної акваторії Чорного моря в межах Херсонщини. Тема нагальна для Півдня України, адже 30% фермерських господарств змушені відмовлятися від зрошення, через засолювання і забруднення води. Викиди промислових підприємств буквально за декілька років руйнують грунт. Висновок учасників дискусії – Дніпро від екологічної катастрофи, а аграрний сектор – від збитків, врятує вторинне використання води на потреби виробництва, зокрема, зрошення. Вирішити низку екологічних проблем допоможе співробітництво з європейськими партнерами, які готові надати фінансовий ресурс — зазначив Сигітас Леонавічус.
На другий день учасники семінару відвідали ЛПХ «Павлівські». Підприємство, розташоване в с. Веселе, Бериславського району, давно відоме за межами Херсонщини.
Фермер Михайло Павлівський вирощує ягоди, досягаючи неймовірно високої врожайності. На підприємстві близько 15 гектарів теплиць — полуниця, ожина, яка, до речі, експортується в Німеччину. А недавно ЛПХ «Павлівські» почало займатися голубицею, приклад безпрецедентний, адже на півдні ця ягода, як відомо, не росте. Має бути відповідний температурний режим і достатньо закислений грунт, та бізнесмена, який побував у 65-ти країнах, це не зупинило. Привіз із Білорусії 2 тис. тонн торфу і примхлива рослина полюбила наш чорнозеем…
Учасники семінару були в захваті від побаченого. Спільну мову з фермером знайшов директор Інституту менеджменту і аудиту навколишнього середовища Рімантас Пранас Будріс, який вивчає застосування інноваційних біотехнологій у промисловості та сільському господарстві. Це японські розробки, які Михайло Павлівський, виявляється, вже давно використовує на практиці і навіть у тих аспектах, про які професор не знав. За рахунок чого рослини не хворіють, а продукція відповідає всім екологічним стандартам.
Також делегація відвідала виноробне господарство князя Трубецького, у тому ж с. Веселе Бериславського району.
Ось такою яскравою, насиченою і, без сумнівів, результативною, виявилася програма литовсько-українського семінару. До речі, кращі напрацювання заходу – проекти, пропозиції, розглядатимуться на найвищому, не лише державному, а й міжнародному рівні. У грудні відбудеться економічний форум «Україна-Литва» за участі президентів двох країн.
-Враховуючи зацікавленість сторін даною темою, ми як співорганізатори заходу, працюватимемо задля того, щоб такі семінари відбувалися й надалі. Залучатимемо більшу кількість експертів у даній темі, аби шукати раціональні варіанти для вирішення екологічних проблем, сприяння розвитку Херсонщини, — розповів голова правління Херсонського регіонального відділення Української спілки промисловців і підприємців В’ячеслав Петренко.
Марина САВЧЕНКО
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
