В’язні сумління не повинні забуватися українцями…
…навіть сильно «втомленими» від війни, – застерігали правозахисники, які провели в Херсоні акцію «В’язні Кремля» на підтримку українських політичних бранців та військовополонених. Подібні акції розпочалися з Одеси і пройдуть по 10 містах. Херсон – друге місто в регіональному турі. Організаторами та партнерами акції є правозахисні організації Центр прав людини ZMINA, Кримська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, «Крим-SOS», #SaveOlegSentsov, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля. Метою акції є привернення уваги громадськості до долі українських політичних в’язнів, яких утримує російська влада, у тому числі кримських татар. Однією з головних ідей проведення акцій є підтримка в’язнів та їх родин та прояв солідарності.
121 українець потрапив у жорнова репресивної машини та незаконно позбавлений волі у в’язницях Росії та окупованого Криму. На початку 2014-го Росія окупувала український півострів та розв’язала збройний конфлікт на Донбасі, а також почала політичне переслідування на півострові українців та кримських татар, приписуючи їм сфабриковані кримінальні справи, – зазначила Таміла Ташева, співзасновниця та координаторка ГО «Крим-SOS».
– 97 політв’язнів та 24 військовополонених моряка утримуються в російських тюрмах та в окупованому Криму за надуманими обвинуваченнями. Більшість із них – кримські татари, – зазначила правозахисниця. – Людей переслідують за релігійні та політичні погляди, за їх світосприйняття, громадянську позицію і громадську діяльність. Декого звинуватили у плануванні «диверсій», «терактів» — щоб створити картинку для російської пропаганди.
Окупація Криму супроводжується системними репресіями і переслідуваннями кримчан, котрі залишилися нескореними та вірними своїй державі та своєму народові. За даними українських правозахисних організацій, за час окупації сотні українців і кримських татар побували за ґратами. 12 кримінальних справ і понад 300 адміністративних було порушено за мирні зібрання, більше 30 – стосувалися членства в заборонених у РФ організаціях.
– Мій чоловік провів у ізоляції та катуваннях 247 днів, – зазначила член Меджлісу кримськотатарського народу, дружина політв’язня Едема Бекірова Гульнара Бекірова. – Хворий чоловік у неволі переживає ще й неймовірні фізичні страждання. Однак такі, як він, не здадуться і не поступляться своїми переконаннями. Нелюдське поводження з такими бранцями тільки доводить те, що вони на правильному шляху. Важливо, аби в’язнів сумління не забували.
– Сьогодні окупований Крим – це сіра зона, територія безправ’я. Будь-який громадянин України не може почуватися безпечно в Криму, йому можуть інкримінувати будь-який злочин і на основі цього незаконно позбавити волі, – говорить Антон Кориневич, постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим. – Позбавлення волі за певні політичні, релігійні погляди, етнічну чи національну приналежність стали звичним явищем в окупованому Криму.
Багатьом може здатися, що пік викрадень та незаконних затримань вже минув. Але це не так, запевнила Таміла Ташева. Насправді це наше суспільство та міжнародна спільнота стали менш чутливими до новин про чергових заручників, полонених в ОРДЛО або про масові затримання кримських татар і активістів «Кримської солідарності» на окупованому півострові. Серед них активісти, які в умовах відсутності незалежних медіа фактично взяли на себе роль громадських журналістів та намагаються доносити інформацію про те, що відбувається в Криму, готуючи публікації у соцмережах, документуючи незаконні дії силовиків, відвідуючи судові засідання в окупованому Криму і документуючи порушення.
– Підтримка українського суспільства важлива для політв’язнів у тих умовах, в яких вони опинились. А підтримка владних структур України та міжнародних організацій для них залишається єдиним шансом вийти на свободу. Тому ми маємо постійно нагадувати Україні і світу про тих українців, яких Російська Федерація незаконно утримує за надуманими звинуваченнями, – переконаний співкоординатор ініціативи «Кримський процес» Михайло Батрак.
– Важливо, аби питання політв’язнів стояло на порядку денному і в нової Верховної Ради, адже в Україні досі відсутній комплексний закон, який надавав би правовий статус та соціальні гарантії політичним в’язням і заручникам на Донбасі. Також досі немає уповноваженої особи для здійснення системної роботи щодо підтримки і звільнення в’язнів Кремля, – розповіла координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак. – Наразі ми очікуємо на конкретні дії від Офісу Президента.
Щемливу історію викрадення свого племінника 30-річного Олександра Шумкова розповіла Людмила Шумкова. Два роки тому його як активіста Правого сектора, майданів ця та учасника АТО вивезли в Росію та засудили до 4 років позбавлення волі за звинуваченнями, до яких він не був причетний. Побиття, голодування призвели до фізичного виснаження, але не змінили поглядів молодої людини. На жаль, бранці Кремля не мають відповідного статусу, хоч по суті своїй залишилися вірними своїй державі та справжніми героями сучасності.
– Якщо ви почули історії заручників та запитуєте, що можна зробити, запрошуємо вас приєднатися до кампанії #SaveOlegSentsov. Ми організовуємо акції по всьому світу, інформуємо міжнародні організації, проводимо марафони написання листів політв’язням, контактуємо через соціальні мережі із членами ПАРЄ та Європарламенту. Введіть хештег #SaveOlegSentsov у Фейсбуці прямо зараз та підпишіться на нашу сторінку, щоб мати можливість долучатися до колективних дій, – зазначила активістка Ліза Мей. – Глобальна акція #SaveSentsov була започаткована для звільнення всіх заручників Кремля, яких незаконно утримують в Росії та на окупованих українських територіях. Для їх звільнення потрібен потужний тиск Заходу. Слід пам’ятати, що через стан здоров’я деякі бранці можуть просто не дожити до звільнення, чого й домагаються окупанти. Тому важлива їх моральна підтримка та солідарність з боку українців.
Олена НЕЧИПУРЕНКО.
Фото автора.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
