Візитівка Херсона — Свято-Успенський кафедральний собор — святкує 220-річчя
28 серпня православні відзначають одне з найголовніших (дванадесятих) християнських свят — Успіння Пресвятої Богородиці, в народі — Першу Пречисту. За Святим Письмом саме цього дня в Єрусалимі зібралися апостоли, щоб попрощатися з Богородицею й поховати її. Завершення земного шляху Діви Марії християни називають не смертю, а Успінням. Відтак, у свята подвійний зміст: скорбота поєднується з радістю — смерті, як і небуття, не існує. За переказами, апостол Фома не встиг на похорон Богородиці і потрапив до Єрусалима лише на третій день після поховання. Коли труну відкрили, аби апостол попрощався з Пресвятою Дівою, тіла Богородиці там не було — лише її плащаниця. Цього ж дня, коли апостоли зібралися на трапезу, їм явилася Богородиця в оточенні ангелів і сказала: «Радійте! — бо я з вами по всі дні».
Саме перед Першою Пречистою закінчується суворий Успенський піст, який тривав два тижні. Святкові служби починаються всеношним бдінням. Ще напередодні Успіння з храмів виносять плащаницю з зображенням Богородиці. Зі святинею відбувається хресна хода навколо церкви. Цього дня звучить особливий акафіст. Наступного дня, власне на саме Успіння, правиться вже святкова служба.
Для Херсона Успіння Богородиці — свято подвійне. Сьогодні храмовий день відзначає Свято-Успенський кафедральний собор. Одній із найстаріших святинь півдня України виповнилося 220 років. Престольне свято храм святкує з сотнями вірян, які прийшли на урочисту службу. На неї, до речі, прибули аж чотири архієпископи — митрополит Херсонський і Таврійський Іоанн та його колеги, котрі приїхали з інших єпархій.
Храм на честь Успіння Богородиці (вулиця, на якій він стоїть, так і зветься — Соборна), заклали через 8 років після заснування Херсона, у 1786 році. Будівництво почалося на пожертвування купців Петра Фендрикова та Іоанна Сизерєва. Зводився храм довгі 12 років, кажуть, через Російсько-турецьку війну. Освятили Успенський собор 27 серпня 1798 року, а вже згодом у ньому діяли три бокових олтарі: на честь Богородиці, Святителя Миколая Чудотворця та Великомучениці Варвари. У 1933 році до храму добудували 45-метрову кам’яну дзвіницю. Висота ж самого собору сягає 30 метрів, а довжина — 60. Свято-Успенський кафедральний зведений у стилі раннього класицизму, у вигляді продовгуватого хреста, що особливо чітко видно згори. З вулиці храм здається невеликим, все через вміле використання архітекторами законів пропорцій — доволі крупний центральний купол чудово вписався в об’єми будівлі.
За свою довгу історію храм на Соборній пережив низку подій — і знакових, і моторошних. У 1852 році Свято-Успенський був першим храмом, куди занесли знамениту Касперівську ікону Божої Матері, знайдену в с. Касперівка (нині Кізомис) на Херсонщині. Аж до кривавого жовтневого перевороту, коли для церкви настали чорні часи, Свято-Успенський собор був духовним і просвітницьким центром всього півдня України. У 1922 році богохульники на команду «фас» винесли з собору всі цінності, зокрема зі сріблом та позолотою. А вже через декілька років храм надовго замовчав: з нього скинули дзвони, (найбільший важив 5 тонн), а храм закрили… за рішенням робітників Херсонського морського порту. Довгі роки у будівлі, яка й без дзвонів і з напівзруйнованою дзвіницею вражала своєю величністю, ганяли у м’яча, тут був палац спорту. Церкві будівлю повернули лише після здобуття Україною Незалежності. У Свято-Успенському знову почали правитися служби, а незабаром на своє місце повернулася головна храмова святиня — ікона Богородиці у повний зріст, яка тримає на руках маленького Ісуса, — «Благодатне небо». Парафіяни храму знають: образ чудотворний, молитви перед ним ніколи не залишаються непочутими, тому й звертаються до Богородиці з найсокровеннішим.
Іван ТИХИЙ.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
