Влада на українські Мальдіви зазіхає
Вперед, у глухий кут
Чого наші чиновники добре навчилися, так це створювати «глухі кути», і заганяти в нього як суспільство в цілому, так і окремі прошарки населення. А потім героїчно з тих кутів вибиратися, рекламуючи свої дивовижні досягнення. Саме для такого-от глухого кута і ведуть амбітні плани прихопити на Херсонщині для природного резервату кілька тисяч гектарів на узбережжі Чорного моря.
Йдеться про Національний природний парк «Джарилгацький», що його заснував своїм Указом від 11 грудня 2009 року Президент України Віктор Ющенко. Глава держави потурбувався, аби парку не було затісно в своїх межах, включивши до його території десять тисяч гектарів землі державної власності, у тому рахунку 805 гектарів на острові Джарилгач, які до того знаходилися у віданні держпідприємства «Скадовське дослідне лісомисливське господарство». Погодьтеся, площа достатня, аби вершити в її межах хоч найамбітніші екологічні проекти. Та апетит, як то кажуть, приходить під час їжі. Не встигли у НПП остаточно оформити вилучення згаданих 805 гектарів у Скадовського ДЛМГ, як до всіх мислимих інстанцій синхронно посипалися заклики: а віддайте нацпарку весь острів Джарилгач, і то буде дуже благородно!
До обласного управління лісового та мисливського господарства із клопотанням узгодити таку передачу звернулося, приміром, Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Херсонської облдержадміністрації. До Мінзахисту довкілля та природних ресурсів із аналогічним запитом – група народних депутатів України. І в обох документах майже одними й тими ж самими словами наводять «аргумент міжнародної ваги». Читаємо: «Весь острів та акваторія Джарилгацької затоки включені до Смарагдової мережі, яка є частиною загальноєвропейської мережі природоохоронних територій. І створюється Україною на виконання вимог Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування у Європі».
Не перегнути б палицю
Погодимося: на українських Мальдівах, як ще називають Джарилгач, охороняти є що. Тут мешкають 14 видів птахів, 1 вид рослин,4 види ссавців, занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. десятки видів – у Червоній Книзі України. Однак полум’яні поборники передати Джарилгач нацпарку чомусь ані словечком не згадують про інших мешканців мальовничого острова, який також є для них домівкою. А їх майбутнє у разі зміни статусу земель може бути непевним, чи то навіть трагічним.
Саме зараз на Джарилгачі мешкають 194 благородні олені, 171 лань, 314 муфлонів. І всі вони не є аборигенними видами для острову. Сорок років тому їх почали завозити сюди люди, використовуючи ізольований морем шматок суші як природний вольєр для розведення дичини. Сюди возили полювати іноземних мисливців, котрі відстрілювали тут старих, хворих або травмованих тварин. І платили за трофейні роги, послуги єгеря, проживання та харчування дуже непогані гроші: тільки 2010 року Скадовське ДЛМГ цілком легально й законно заробило на цьому 2,5 мільйонів гривень. Та з отриманням Джарилгачем статусу природно-заповідного фонду полювання тут припинилося — лісомисливське господарство може заробити тільки відловом надлишку тварин та продажем їх у розплідники та зоопарки. Але в разі, якщо весь острів перейде у відання парку, і цей вид господарської діяльності стане забороненим.
Замало тварин – недобре, забагато – теж погано
Хтось скаже: а що в цьому поганого? Нехай красиві тваринки розмножуються, і милують око численних гостей вітчизняних Мальдів. Е ні, шановні, не вийде! Сама матінка-природа такої поблажливості просто не пробачить. Адже кормова база на острові досить обмежена, і надлишок оленів, ланей, муфлонів рано чи пізно треба буде звідси забирати, поки вони не виїли тут усю рослинність, у тому числі «червонокнижну». І тут постає питання: а як? Комерційний відлов чи відстріл буде табу. Оскільки у пункті 1.7. Положення про НПП «Джарилгацький» чітко сказано: «Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об’єктами, які надаються парку в постійне користування, вилучаються з господарського використання».
Та навіть якщо тварин все ж зберуться виловлювати і роздавати, а не продавати, знайти їм нову домівку буде непросто. У захищених резерватах на кшталт острова Бірючий (Азово-Сиваський національний парк) чи заповіднику Асканія-Нова ресурси також обмежені. А в лісопосадках на материку копитних легко переб’ють браконьєри. Як це вже сталося раніше із групою оленів, котрі втекли з приватного розплідника на Каховщині («Новий день» про обурливу історію раніше розповідав). То що: може, е чухати потилицю у роздумах, а тих оленів і муфлонів одразу перебити всіх поголівно – адже вони на Джарилгачі акліматизовані штучно?
І люди стануть зайвими
До речі, від статусу Джарилгачу багато в чому залежить доля не тільки тварин, а й людей. У разі вилучення в Скадовського ДЛМГ 5605 гектарів землі на острові, у нього в віданні залишиться тільки тисяча гектарів на материку. Автор цих рядків попросив начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Тетяну Касіч оцінити перспективи виживання підприємства за такого сценарію. І почув відповідь: «За скорочення держбюджетного фінансування, відлов тварин на продаж був для Скадовського лісгоспу одним з основних джерел доходу. Адже продавати деревину, отриману в ході рубок догляду, чи санітарних рубок, у підприємства можливості обмежені – воно має поза Джарилгачем всього близько тисячі гектарів землі. Тоді яку інших лісгоспів краю – від 10 до 64 тисяч гектарів лісів та лісопосадок. Тому в разі такого штучного скорочення площ доведеться поставити питання про ліквідацію лісгоспу в Скадовську. А там – близько трьох десятків працівників і не хотілося б позбавляти їх роботи».
Власне, роботи в нацпарку вони також не знайдуть, бо там стільки працівників просто не треба. Адже яке джерело заробітку нацпарку на Джарилгачі? Та брати з численних туристів гроші за відвідання «рекреаційних зон», й видавати їм навзамін квиточки. Але туристи – фактор сезонний, а їсти і тваринам, і людям потрібно не тільки влітку.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
