Вже й батат на херсонських дачах вирощують
Схоже, у власників «фазенд» під Херсоном з’явився ще один улюбленець – батат. Його в Олешківському районі області вже намагалася вирощувати велика агрофірма, та зазначала невдачі. А от на маленьких ділянках «солодка картопля», виявляється, процвітає!
Вперше у житті висадила батат на своїй дачі в товаристві «Укрземпроект» і херсонська пенсіонерка Віра Софієнко. Експеримент виявився не таким уже й складним. Вісім коренеплодів, отриманих від свахи, пані Віра проростила у звичайній картонній коробці із землею. У квітні почала зривати відростки та переміщувати їх у ємність із водою, аби вони пустили корінці. І от у другій половині травня шість десятків корінців переїхали на дачу, зайнявши площу у 24 квадратних метри. Чому так багато? Просто батат полюбляє простір, і між рядами треба залишати дистанцію у вісімдесят сантиметрів.
— Перші дні відростки наче застигли у своєму розвитку, і я вже почала було хвилюватися – може їм земля не подобається, чи температура повітря занизька? Але минуло кілька днів, і щедрий полив та тепле сонечко зробили свою справу – новосел пішов рости й викидати листочки, займаючи місце, спеціально залишене для бадилля. Нещадний до звичайної картоплі колорадський жук «солодку картоплю» не зачіпав, інші шкідники до нього також виявилися байдужі. Тож ніякими хімікатами плантацію обробляти не довелося – ще й зекономила на гербіцидах та інсектицидах, — каже Віра Софієнко.
У другій половині вересня херсонська дачниця з трепетом викопала перші кілька рожевих коренеплодів батату з своєї плантації. За розмірами вони виявилися різні – траплялися й «богатирі» у два чоловічі кулаки, й малята з півдолоньки (дивись фото). Та головне, що пані Віра переконалася: екзотичну культуру спокійно можна вирощувати на дачній ділянці біля річки Інгулець. Із зберіганням проблем теж ніяких: йому підходять ті самі умови, що й картоплі. А от страв з нього можна виготовити незліченну кількість – від пюре до супів та навіть десертів.
У тьоті Віри, як її ласкаво називають сусіди по дачі, вже є свій рецепт фірмової страви. Це деруни з українського батату. Просто натираєте коренеплід на крупну тертушку, далі розбиваєте туди два курячих яйця, кидаєте дві столові ложки муки, й дрібку солі. Цукру не треба – батат і без нього має солодкуватий присмак. Далі суміш перемішуєте, і смажите на пательні так само, як і картопляні деруни.
Віра Софієнко каже, що батат вирощує дедалі більше херсонських дачників з числа її знайомих та знайомих її знайомих. Люди діляться розсадою, дають новачкам слушні поради з агрономії, тож рослина впевнено приживається. І навіть більше: солодку картоплю тепер вряди-годи у сезон можна зустріти й на ринку. Тож навіть якщо у вас немає можливості вирощувати цю культуру самотужки, за вдалої нагоди її можна просто відшукати на базарному прилавку. І розсмакувавши, вирішити для себе: чи поповнювати лави захоплених шанувальників батату, чи зберегти «кулінарну вірність» давно знайомій картоплі.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Фото автора.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал