Як шериф на Херсонщині у бойові санітари потрапив
З капітанів – у молодші сержанти, і кар’єрою задоволений. Капітан Віктор Кривобородько дослужився до капітана у міліції, працюючи у Білозерському й Голопристанському районах Херсонщини. А коли вийшов у відставку, погодився стати одним з перших в краї шерифів – громадських помічників поліції. «Шерифствував» Віктор Григорович у селі Стара Збур’ївка на Голопристанщині аж сімнадцять років. Зумів створити там не тільки власну систему охорони правопорядку, а й принагідно стати героєм фільму, який зняв молодий український режисер Роман Бондарчук. Тепер повноваження громадського помічника у нього закінчилися, але служба громаді та народові не закінчується ніколи. Тож Віктор Кривобородько уклав трирічний контракт із Збройними Силами України (дружина й син, каже, рішення підтримали). І потрапив до бойової 57-ї окремої мотопіхотної бригади, де встиг набути кілька військових спеціальностей.
Військова кар’єра колишнього шерифа почалася з мінометного підрозділу. Був і піднощиком боєприпасів, і навідником, та здоров’я вистачило ненадовго – спробуй-но, потягай пудові міни у далеко вже не молодому віці. Тож командування відрядило контрактника до навчального центру «Десна» — опановувати фах механіка-водія танка. Та після завершення вишколу замість крісла мехвода потрапив Віктор Григорович до кабіни військової «швидкої», як водій-санітар групи евакуації. Була потреба, і був наказ. А накази в будь-якій армії виконують, а не обговорюють. Водієм-санітаром Віктор Кривобородько встиг побувати вже на двох ротаціях 57-ї ОМПБ під Авдіївкою, де завжди «гаряче».
— Довелося витягувати з нуля (зони бойових дій) і хворих, і поранених. Чи боявся потрапити під обстріл? Аякже! Острах мав,і вчився його переборювати. Та зізнаюся чесно: більше всього під час виїзду боюся не кулі чи фугасу, нехай і гримить та вибухає десь поруч. Головний страх: не встигнути забрати пораненого, котрий потребує допомоги. Та на щастя, такого за час служби не траплялося – всіх довозив вчасно, — відвертий із журналістом молодший сержант Віктор Кривобородько. – Чи запам’ятав когось із пацієнтів особливо? Ні, я нікого не виокремлюю, бо усі вони мені однаково дорогі, як побратими. На війні це відчуття побратимства дуже гостре.
У батальйоні 57-ї ОМПБ, де служить водій-санітар групи евакуації Віктор Кривобородько, він має чимало товаришів. Каже, команда підібралася гарна та дружна — є багато земляків з Херсона, Олешок, Чаплинки, Каланчака. Чи продовжуватиме контракт із ЗСУ, поки не вирішив. Може, повернеться до рідної Старої Збур’ї вки і знову в шерифи подасться? Там його точно не забули.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
