З дешевої риби погана юшка на Херсонщині
Дешева рибка – погана юшка. Це народне прислів’я дуже пасує до спроб чиновників виправити ситуацію із рибним господарством на Херсонщині та по Україні в цілому. А догосподарювалися справді «до ручки». За даними Херсонського рибоохоронного патруля, минулого року у легальних ставкових господарствах нашої області виростили «аж» 376,5 тонн коропів, товстолобів, білих амурів тощо. Це на п’ять тонн менше, ніж у 2018-му. І катастрофічно менше (у кілька десятків разів), ніж реальна потреба жителів краю у свіжій рибі. Адже за нормами, кожен мешканець краю має споживати двадцять кілограм такої риби на рік. А реально рівень такого споживання постійно знижується: з 14,9 кг у 2010 році до 13 кг у 2018-му. При цьому в нашому повсякденному меню все менше таких цінних промислових видів, як короп, сом, лящ, судак. І дедалі більше малоцінної, і тому дешевшої тюльки та сріблястого карася з пониззя Дніпра. На них уже припадає понад 83 відсотки всіх уловів поза межами культурних рибогосподарств!
Інформація до роздумів. За офіційними статистичними даними, 2010 року у пониззі Дніпра виловили 4 тисячі тонн риби. У 2017-му – тільки 2,5 тисячі тонн. З них до цінних промислових видів відносяться лише 7,3 відсотки.
І от нарешті влада визнала, що справи кепські. Херсонська облдержадміністрація навіть «розродилася» проектом регіональної програми розвитку рибного господарства, розрахованої на 2020-2022 роки. Її автори цілком справедливо визначили, що «найбільш прийнятними для промислового виробництва риби залишаються штучні водойми та ставки у разі повноцінного використання шляхом надання в оренду суб’єктам господарювання» (тут і далі у лапках цитати з документу). І надавати таки є що: маємо ставки та малі водосховища загальною площею у 64,2 тисячі гектарів. Однак розробники програми твердять, що більшість «рибогосподарських об’єктів потребують реконструкції та модернізації», та ще й «забезпечення високопродуктивним поголів’ям». У такому разі зможемо вирощувати 7,1 тисячу тонн свіжої риби на рік. Ще й тонни делікатесних мідій та устриць, для розведення яких у нас підходить п’ятсот гектарів чорноморського узбережжя.
То в чому ж зупинка, що нас відділяє від повних казанів доступної юшки й апетитних салатів із місцевого виробництва морепродуктами? Як звичайно – гроші. На фінансування регіональної програми розвитку рибного господарства автори проекту пропонують виділити 11,5мільйона гривень з державного, і 3,2 мільйони – з обласного бюджету. Отут і заковика: такої суми вистачить на створення хіба що середніх розмірів ставкового господарства. Одного, а не десятків!
До того ж, кошти з державного бюджету можуть і не надійти. Адже державні можновладці не втомлюються творити й свої програми — із тим самим «успіхом». Наприклад, ще 23 листопада 2011 року Кабінет міністрів України своєю постановою затвердив Державну цільову економічну програму розвитку рибного господарства, розраховану на 2012-2016 роки. Там пропонувалося ще більше заходів на ще більшу суму – 2 мільярди 578 мільйонів гривень. У результаті грошей забракло, програму фактично провалили. І риби ми стали їсти ще менше – дивись статистичні дані, наведені вище. Ні, хлопці, з такими «програмерами» смачної юшки точно не зварити…
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
