Зміна клімату. Чи ростиме хліб у пеклі?

Глобальне потепління дедалі відчутніше дошкуляє півдню України. До літньої посухи додалися осінні й весняні, влітку температура декадами може триматися на «пекельному» рівні 40 С та вище. У водосховищах бракує води, повернулися суховії, а замість благодатних для посівів рясних дощів маємо зливи на кшталт азійських мусонів, які буквально вибивають рослинність на полях. То що ж потрібне для виживання селянства та збереження аграрного потенціалу держави за такої скрути? Відповіді на це запитання шукали учасники міжнародної науково-практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти», яка пройшла на базі Інституту зрошуваного землеробства НААН України (Херсон). Причому до організації форуму доклала зусиль і Продовольча сільськогосподарська організація (FAO), що діє під егідою ООН. Адже продовольчий потенціал України вкрай важливий для планети, де населення незабаром зросте до 9 мільярдів осіб. І всі ці мільярди хочуть щось їсти.

Клімат випробовує на стійкість

«На наших 1,8 тисячі гектарів під Мелітополем торік за три літні місяці ні краплини дощу не впало. Нам кажуть: трава й без дощу росте. Тож давайте робити так, аби замість тієї трави на землі росло щось корисне», — так коротко і виразно сформулював нинішні запити селянства ректор Таврійського державного агротехнологічного університету, член-кореспондент Національної академії аграрних наук Володимир Кюрчев. І такі запити стануть дедалі актуальнішими — адже їх диктує сама ж «небесна канцелярія».

— До 1985 року середньорічні температури на Херсонщині знижувалися. Наступні 30 років вони, навпаки, зростали, і доволі стрімко — на 11,9 С до 2018 року. Через це весна фактично розпочинається на 20 днів раніше, — поділився даними про результати метеорологічних спостережень керівник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кирияк. Така інформація потрібна для фермерів та агрофірм: адже кліматичні зміни означають, що треба до них максимально підлаштовуватися, змінюючи час сівби та збирання врожаю. Тут життєво важливі кожен день і кожна година! Але оперативне постачання таких відомостей ще треба налагоджувати.

— Агрометеорологічні послуги в Україні «відсутні, як клас», — зазначив координатор FAO Михайло Малков. — Спроби Укргідрометеоцентру їх впровадити успіху не мають, бо вони для фермерів, надто малих фермерських господарств, нерентабельні. Потрібно створювати окрему  агрометеорологічну службу, яка могла б користуватися інформацією профільних міжнародних організацій та сама здійснювала б оперативне сповіщення, надавала консалтингові послуги тощо. Фінансове джерело для цього вже шукаємо. Готові допомогти з оцінкою ризиків для сільського господарства загалом.

Відшукати «ліки» від зневоднення

Власне кажучи, зі страшними посухами на теренах степового півдня доводилося зустрічатися ще дідам-прадідам — погода їх також випробовувала на стійкість. Метеорологи зберегли історію про те, як у 1892 році у степах Таврії з весни до осені не випало жодного дощу, а сонце випалило все живе. І такі стихійні лиха циклічні: вони повторюються регулярно раз на два століття. За обережними прогнозами, такий жах може повторитися не пізніше 2092 року. Та якщо свої «корективи» внесе глобальне потепління, це може статися й раніше. Але ми можемо цьому протистояти, сформувавши, за прийнятим у світі терміном, стійке сільське господарство. І перші кроки на цьому нелегкому шляху пропонують вітчизняні науковці.

Приміром, на переконання проректора Таврійського державного агротехнологічного університету професора Володимира Надикто, треба терміново розробляти нові ефективні технології для збереження вологи у 5—6-сантиметровому шарі грунту на парах, використовуючи нові робочі інструменти для сільгосптехніки. Їх дослідні зразки у цьому виші вже мають.

— Запорука виживання сільського господарства за кліматичних змін — розвиток органічного землеробства задля зменшення хімічного й технологічного тиску на ґрунти й запаси підземних вод, активніше використання стійких до посухи культурних рослин,  які можуть давати 2—3 врожаї на рік. Це сорго, нут, сочевиця, спаржа, — додає професор Людмила Грановська (Інститут зрошуваного землеробства).

Втім, для протистояння наслідкам потепління і міжнародний досвід не завадить. Адже «зсув» природних кліматичних зон призводить і до приходу нових шкідників та хвороб, боротьбі з якими ще треба навчитися. На конференції турецький інженер з сільського господарства Бедерхан Сорокут поділився невтішною новиною про те, як із незвично великими туманами на поля Туреччини прийшов характерний раніше тільки для регіону Месопотамія (Сирії, Іраку та Ірану) грибок під назвою «жовта іржа». З ним не могли впоратися жодні фунгіциди, які застосовували до того, а наслідок — втрата частини врожаю. І хтозна, можливо навідається «жовта іржа» найближчим часом і до нас. Адже до Туреччини не так і далеко.

На півдні — пустеля, на півночі ячмінь

Науковці стверджують, що кожне підвищення середньої температури повітря на один градус Цельсію «пересуває» межі природно-кліматичних зон на сто кілометрів. Недарма на Херсонщині відроджують зрошення, навіть попри те, що транспортування дніпровської води для поливу постійно дорожчає. Полтавська область уже не лісостеп, а степ, і на Черкащині уже побоюються вирощувати вологолюбні культури без зрошення. Така сама веремія і в усьому світі: в Шотландії стали менше виробляти знаменитого віскі, бо поменшали врожаї ячменю — сировина для нього. Натомість потеплішало у північній Швеції, і там почали отримувати кращі врожаї того ж ячменю, вперше у своїй історії налагодивши випуск власного сорту односолодового віскі. Знавці кажуть — не гірший від шотландського.

Тож хочемо ми чи ні, а з тими умовами, які диктують зміни клімату, доведеться рахуватися. І чим швидше наука допоможе українським аграріям адаптуватися до них, відшукати нові можливості, тим менші втрати понесе вітчизняна економіка. Адже варто згадати принагідно: 40%  виручки у твердій валюті Україні приносить саме експорт продукції її сільського господарства. Впадуть обсяги цього експорту — піде «під укіс» уся національна економіка.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

Фото автора.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday