Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Пятница, 02 Июня 2017
‘‘Гра з вогнем’‘-4
02.06.2017 08:40 Новости / Экономика

14

Минулого вівторка на травневому небі купчилися, було, хмари. Купчилися хмари і на землі — край акуратно обробленого, але незасіяного поля під Надеждівкою Чаплинського району. Та якщо на небесах враз розвиднилося і сонце безперешкодно верстало свій шлях, то внизу, по обидва боки траси на Асканію-Нову, точно так, як писав поет Павло Тичина: ‘‘На майдані коло церкви революція іде!’‘.  На це незаплановане, хоча очікуване дійство з Чаплинки прискочила поліція. Та її випередили браві хлопці у камуфляжі з написами ‘‘СОБ’‘ (приватна охоронна фірма. — Прим. авт.). Ці летіли у мікроавтобусах, кажуть свідки, як скажені, з самої Одеси. А звідти до Надеждівки — понад 350 кілометрів! Поліцію з Чаплинки викликали селяни, котрі здали в оренду землю ФГ ‘‘Оазис Півдня’‘, ‘‘швидких одеситів’‘ — представники скандального ТОВ ‘‘Глобал-Інвест’‘, якому зчинити колотнечу людську — що дурному з горба скотитися!  

‘‘Новий день’‘ уже тричі писав про те, що і чому відбувається у Надеждівці (10, 17 і 24 травня ц. р.). І добре, що у більшості українців (корінного населення села) і турків-месхетинців (переселенців), для котрих Надеждівка теж стала рідною, ум за розум не зайшов, як мовиться.

Та й чи виникла б у цьому трудолюбивому і мирному селі колинебудь та колотнеча (не на­ціональному, зауважимо, а на економічному грунті!), якби отой турецько-український ‘‘Глобал-Інвест’‘, взявши в оренду у селян землю, не лише не ‘‘забував’‘ про те, що оренд­ну плату належить виплачувати. І не засміченими відходами чи смурною горілкою з приватної лавки, а добір­ним зерном, якісною городиною, живими грішми… Та й грошовитим туркам і їхнім ‘‘хитро склепаним’‘ повпредам годилося б знати закони, які діють на території держави. І не забувати про те, що селу (дитсадкові чи школі) потрібно допомагати, дороги від снігу прочистити, хворому підсобити…

Гай-гай, не для хазяїв ‘‘Глобал-Інвесту’‘ і представників цієї фірми, як з’ясувалося, українські закони писані, не для них елементарна людська мораль. Хто-хто, а вони мали б знати, що приказку ‘‘Широка дорога для тих, у кого немає боргів’‘ їхні предки придумали і намагалися жити так, щоб ця дорога таки була широка.

Господарі ‘‘Глобал-Інвесту’‘ і невідомі особи, котрі представляють цю агрофірму, — не творці достатку для себе та інших, а вбивці. Вони вбили в людей віру у соціальну справедливість, у добро, у співчуття і взаємодопомогу. Взяли і вбили! У кожного окремо і всіх заразом…

…Самовпевнені й недолугі господарі ‘‘Глобал-Інвесту’‘ та їхні посіпаки ніяк не можуть змиритися з тим, що сотні селян, натерпівшись образ і забравши свою землю (а вона ж таки їхня!), назад не повернуться.

Селяни їм в очі від розпачу кидають: ‘‘Заберіть руки від нашої землі!’‘.

‘‘Глобальні інвестори’‘ — ні в яку. Минулого вівторка вони пішли на штурм людських земельних паїв, давши команду механізаторам будь-що прорватися на спірне поле, засіяти, а ці… Хай киплять!

Почувши гуркіт моторів і побачивши, що на їхню землю заходять сівалки, селяни кинулися навперейми. А тут одеська ‘‘СОБ’‘, завбачливо викликана ‘‘для сопровождєнія’‘ посівної ‘‘Глобал-Інвестом’‘. Ризикуючи життям, люди перегородили дорогу в поле, висипали на трасу і сказали: ‘‘Будемо стояти до останнього! Поки не відбудеться суд…’‘.

Суд призначили на 25 травня. І хоч кожен весняний день рік годує, якийсь тиждень можна було б і перечекати, не збурюючи людей за кілька кілометрів від кордону з окупованим Кримом.

І логіка тут проста. Навіщо ‘‘Глобал-Інвесту’‘ роздмухувати полум’я, якби повпреди агрофірми вірили і знали, що правда і справедливість — на їхньому боці. Аби ж то так…

Черговий представник агрофірми у зеленій жилетці, схожий на коника-стрибунця (саранчу), емоційно розмахував руками, бігаючи серед людей, ні бельмеса не розумів і запропонував єдино правильне рішення — провести переговори, обмінятися спірними паями, засіяти землю (весна не жде!), а там — як суд скаже. І так примирливо — до Оксани Кузишиної, депутата сільської ради, активіста, яка захищає інтереси громади:

— Кого ця політика влаштовує, сонце ти моє? Ти що — в цьому полі збираєшся жити? Це по­літика…

— Ви цю політику самі і напружуєте! — відказує Оксана.

Пожвавившись, ‘‘коник-стрибунець’‘ разом із зацікавленими особами, а також сівалками і одеською ‘‘СОБ’‘ попиляли у Надеждівку. Люди розходитися не збиралися: ‘‘Ми їх як облуплених знаємо…’‘.

І розповідають із болем в голосі про цих ‘‘облуплених’‘.

— Я пішла з ‘‘Глобал-Інвесту’‘ з тієї причини, що вони людей нагло обдурюють, — говорить Люба Андрусяк. — Мене позаторік — на 3 тисячі гривень. Цей рік — знов… У бухгалтерії не дають накладну, а папірець, по якому видають хліб. На воротах току цей папірець забирає охо­рона, і ти залишаєшся без будь-яких документів. Хіба це правильно?.. На ваговій у них навіть немає книги приходу. Що кому докажеш?.. Нас дурять постійно! Не одну людину вони обдурили. От у нас бабушка Несин Олександра померла. Вони вже 11 років обробляють її пай і за землю цю не заплатили ні копієчки! А таких паїв багато…

— Мені за земельний пай батька Мамур (представник ‘‘Глобал-Інвесту’‘. — Ред.) винен гроші за 10 років, — скаржиться Юлія Митрофанова. — І жодної копієчки не віддав! А тепер вимагає довіреність. А чого ж ти брав без довіреності? Треба було не брати. Я не буду землю в ‘‘Глобал-Інвест’‘ віддавати! 

— Мені були потрібні гроші на протезування зубів. Кажуть: бери продуктами! Що я доктору замість грошей макарони повезу?.. — скаржиться з натовпу дідок.

Тим часом слідчі з Херсона і Чаплинки (щоразу чомусь нові) намагаються вчити людей, як треба ‘‘жити по закону’‘.  

Гордовитий поліцейський чин у напо­леонівській позі з недопитою пляшкою улюбленої ‘‘Кока-коли’‘ в руці запитує:

— А на даний момент кому належать земельні участки?

— Людям!

— Люди совершілі какую-то… я нє знаю… ви счас препятствуєте… вот ви говорітє: в рамках правового… законодательной бази.

— Яка база?! — кричать люди. — Яка база?!.

— Покажіть мені ухвалу суду, що на цій земельній ділянці забороняється проведення будь-яких дій…

Так нічого конкретного не добився від людей заступник начальника слідчого управління ГУНП у Херсонській області (так він представився) Володимир Шевців, теж закликаючи ‘‘діяти по закону’‘.

Сонце котиться до обрію. Втомлені й голодні люди притихли і, здавалося, навіть задрімали. Аж тут в селі загуркотіли мотори, і на дорогу викотилися трактори з сівалками.

— От вам і переговори! От вам і справедливість! — сполошилися люди і побігли перекривати ще й дорогу до поля.  

Колишній сільський голова, а нині сільський староста Геннадій Чухалов у розбірки не втручається, згадуючи про те, що раніше не знали, кому цю землю наділити, щоб бур’янами не заростала, а зараз за неї така бійка… Якщо люди Ансара засіяли цю землю, то вони прийдуть і врожай збирати!

— А скільки у вас незатребуваних паїв?

— На площі понад півтори сотні гектарів. Ця земля обробляється, і за неї платять. Прикро, що земельні сертифікати ‘‘Глобал-Інвест’‘ зібрав, а по закону договори не оформлює. А коли таке почало творитися, то люди взяли ці сертифікати і почали оформляти на Ансара…      

Пізно увечері пристрасті вщухли. Та чи надовго?

Через день, 25 червня, Херсонський окружний адміністративний суд у складі суддів Н. Кузьменко, О. Бездрабко та В. Хом’якова розпочав розгляд справи № 821/669/17 за позо­вом фермерського господарства ‘‘Оазис півдня’‘ до Міністерства юстиції України. Йдеться про скасування його наказу № 1295/5 від 19.04.2017 р. та висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.03.2017 р.

На нашу думку, саме Мін’юст України, якому представники ‘‘Глобал-Інвесту’‘ підсунули фальшиве рішення Керченського суду (АР Крим), датоване 2012 (!) роком, і наламав дров, посіявши вітер…

— Перше судове засідання пройшло так, як і повинно було проходити, говорить представник позивача — ФГ ‘‘Оазис Півдня’‘ Валерій Глянь. — Ми заявили низку клопотань. Усі ці клопотання суд задовольнив. До справи залучені й треті особи — ТОВ ‘‘Глобал-Інвест’‘ і державні реєстратори. Судове засідання перенесли для того, щоб надати для вивчення документи залученим до справи третім особам.

Крім того, до розгляду справи нами залучена (як відповідач) комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Цю комісію слід також повідомити про те, що її висновок оскаржується, що вона також залучена до справи і мусить брати участь у судовому засіданні. Без їхньої участі таке засідання проводити не можна. Такий порядок визначений Кодексом адмі­ністративного судочинства в Україні.

— Чи є у вас якісь зауваження щодо першого судового засідання?

— Ні, немає. Суд уважно і об’єктивно роз­глянув наші клопотання і прийняв відповідні ухвали.

— А як же бути людям, котрі там, край поля, тримають оборону, не пускаючи у загінки сівалки ТОВ ‘‘Глобал-Інвест’‘? Ситуація вкрай напружена. Будь-якої хвилини може статися трагедія…

— Важко сказати. Поліція, яка там є, виконує роль байдужого спостерігача, оскільки на будь-яку дію з її боку за українським законодавством можна відкривати кримінальне провадження за можливе перевищення службових повноважень.

— Я правильно зрозумів: поліція боїться…

— Боїться! І я впевнений, що поліція так і гратиме роль стороннього спостерігача. Наскільки мені відомо, ситуація в полі вкрай напружена. Чи проллється кров? Не знаю. Людям вже несила терпіти бездіяльність з боку влади, поліції, прокуратури… Хотілося б, щоб конфлікт був розв’язаний безкровно. Але ж ви бачите, як зу­хвало діє керівництво ‘‘Глобал-Інвесту’‘. Воно, не чекаючи вступу постанови Херсонського окружного адміністративного суду в законну силу, виганяє техніку на спірні землі. Враховуючи цю складну ситуацію, суд вирішив не відкладати розгляд справи на пізніше, ніж 7 червня. Та й справу, яка набула широкого розголосу не лише на Херсонщині, розглядає не один суддя, як зазвичай, а колегія суддів. Будемо сподіватися, що конфлікт вдасться погасити. І погасити назовсім!

----

Така ж приблизно ситуація, як у Надеждівці, склалася у с. Бережинка Кіровоградської області. Там понад 200 селян вирішили вигнати рейдерів, які окупували їхнє підприємство. ‘‘Тітушки’‘ (на взірець одеської ‘‘СОБ’‘) забарика­дувалися у будівлі підприємства. Селяни почали ламати двері. У відповідь невідомі жбурнули в людей димові шашки, використали сльозогінний газ. Далі бандити почали… розстрілювати натовп, поранивши трьох сельчан.

‘‘Цей жахливий випадок — ще один доказ того, що в Україну повертаються бандитські 90-ті. Країну сколихнула нова хвиля рейдер­ських атак. Аграрії давно попереджали, що разом зі спробами поспішно впровадити ринок землі активізуються злочинні групи, які мають досвід незаконних привласнень. Так і сталося. І з кожним днем рейдерство набуває все більш загрозливих масштабів. Шахраї розраховують захопити якомога більше землі, а згодом, коли її вартість в Україні вийде на належний європейський рівень — від 11 до 20 тисяч євро, продадуть чорноземи з великою вигодою’‘, — вважає один із аграрних політиків Віталій Скоцик.

Довести, що у Надеждівці не так, мають по­ліція, прокуратура, суд. ‘‘Відмовчатися чи відкрутитися не вдасться’‘, — заявляють селяни, котрих так безсовісно обдирають і свої, і чужі.

Анатолій ЖУПИНА,

Василь ПІДДУБНЯК.     




‘‘Не заважайте працювати в полі!’‘
02.06.2017 08:39 Новости / Общество

Аграрії Бериславщини готуються до збирання ранніх зернових.

Розмовами про скасування мораторію на продаж землі дуже стурбовані фермери Бериславського району. ‘‘До цього жоден аграрій не готовий, — стверджує голова асоціації фермерів району Олександр Гордієнко. — Вони ставляться негативно до планів уряду скасувати мораторій і готові навіть їхати до Києва страйкувати — хто тракторами, хто на чому’‘.

За його словами, також у районі склалася не дуже сприятлива ситуація з ‘‘зальот­ними’‘ підприємцями, котрі готові укладати договори оренди за надзвичайно вигідними розцінками. ‘‘Вони набирають землю, потім право оренди продають іншим — і селяни не знають, до кого їм звертатися. Фірми просто дурять людей, — додає він. — Що стосується самих фермерів, то за 24 роки вони, слава Богу, навчилися вирощувати озимі і не сподіватися ні на кого, крім самих себе. Тим більше, що кожного року цінова політика додає сюрпризів. Уже зараз ціни на ріпак, соняшник, пшеницю суттєво впали. І, як завж­ди, на 20% менша ціна встановлена для фермерських господарств і одноосібників, оскільки вони не є платниками податку на додану вартість. Також хотілося б нормального ставлення від правоохоронців. Нерідко патрульні заїжджають у поля і питають у трактористів документи. А вони ж їх з собою не беруть, щоб не забруднювати в мазуті та пилюці. Під час збирання врожаю кожна година на вагу золота. Було б добре, щоб нам не заважали робити свою справу’‘.

Як підкреслює Олександр Гордієнко, озимі в районі у більш-менш нормальному стані. ‘‘Загалом площа ранніх зернових у нашому районі — 48,7 тис. га, що на 3,7 тис. га більше, ніж торік, — розповідає начальник управління агропромислового розвитку Бериславської РДА Володимир Покрищенко. — Аграрії вже провели необхідний для збирання комплекс робіт, готують зернозбиральну техніку. Думаю, з цією роботою вони впораються за 11—14 робочих днів’‘.

— До збирання врожаю ми приступимо приблизно через 30—40 днів, — доповнює директор ПП ‘‘Югтранзитсервіс-Агропродукт плюс’‘ Віктор Шарга. — Загалом, рослини нині нормально розвиваються. Хоча є особливості: через довгий період низьких температур маємо хвороби, які здатні вплинути на врожайність. Тож потрібно провести цілий комплекс відповідних заходів.

Про наявність шкідників — зокрема, клопа-черепашки — попереджає аграріїв головний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Анатолій Котляр. ‘‘У цілому ж зернові нині в хорошому стані, — наголосив він. — Проте необхідно захистити озимі від шкідників. Без цього не буде ані гарного врожаю, ані хороших доходів’‘.

Олександр ПІТОЄВ.




Народні обранці проти ‘‘Прозорро’‘
02.06.2017 08:38 Новости / Общество

Подвійні стандарти продовжують демонструвати депутати Каховської міської ради від деяких політичних сил. А дії окремих представників, приміром, ‘‘Самопомочі’‘, суперечать навіть її загальнопартійній програмі!

І перед виборами, і майже весь минулий рік ‘‘самопомічани’‘ наполягали на запровадженні в Каховці системи пуб­ліч­них закупівель ‘‘Прозорро’‘. Депутат Сергій Яременко разом із колегами навіть ініціював запровадження її й на допорогові закупівлі. На думку народних обранців, це б дозволило знизити корупційні ризики і розтринькування коштів платників податків. Зрештою, виконавчий комітет Каховської міськради запровадив допорогові закупівлі, встановивши їх на рівні 50 тисяч гривень для товарів і 100 тис. грн. для послуг. Це рішення викликало хвилю критики у представників бюджетних установ. Проте ще більш дивною виявилася реакція на це самих депутатів, які почали потихеньку виділяти кошти з міського бюджету в обхід ‘‘Прозорро’‘.

Так, при внесенні змін до міської Програми висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування на 2017 рік вони почали наполягати на тому, щоб передбачену в бюджеті 101 тисячу гривень виділили редакції газети ‘‘Каховська зоря’‘. Проти цього виступили деякі депутати. ‘‘А якщо ми захочемо друкувати наші матеріали в якійсь іншій газеті? Може, ‘‘Зоря’‘ не всіх влаштовує? Крім того, міськрада ж вийшла з числа співзасновників цього видання’‘, — наголошували вони.

Зрештою, щоб не порушувати рішення виконкому, на останній сесії депутати знизили розмір витрат на висвітлення діяльності з 101 до 98 тисяч гривень. І в своєму рішенні прописали ‘‘Каховську зорю’‘, яку вони обрали для розміщення матеріалів. Крім ‘‘Самопомочі’‘, на цьому наполягали також депутати від ‘‘Батьківщини’‘ і ‘‘Опоблоку’‘. Проте, як повідомив міський голова Андрій Дяченко, він уже наклав вето на дане рішення.

— Я лояльний до всіх газет, проте вважаю, що бюджетні кошти повинні розподілятися лише на конкурсних засадах. А для цього є система ‘‘Прозорро’‘, — прокоментував він.

— Головне завдання ‘‘Прозорро’‘ — забезпечення конкуренції, яка швтохає ціни вниз і унеможливлює змову між учасниками торгів, — коментує перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов. — Що ж стосується встановленого у Каховці порогу на послуги в 100 тисяч гривень, то цю суму можна було б зменшити. Взагалі допорогові закупівлі є гарним інструментом у рамках децентралізації, адже кожен регіон встановлює їх самостійно. І якщо регіон намагається зробити свою роботу прозорою, то він буде зменшувати рівень цих закупівель.

Олег БАТУРІН. 




Діти з Україною в серці
02.06.2017 08:37 Новости / Культура

11

‘‘За нашою школою стояла стіна, на якій учні вирішили написати ‘‘Слава Україні!’‘. Було це три роки тому, коли мене тільки-но призначили директоркою. Діти підійшли і запитали: ‘‘Можна, ми це там напишемо?’‘. Я їм: ‘‘Так. Чому ні?’‘. Вони спочатку не повірили: ‘‘А ми хочемо фарбою. Великими літерами. Можна?’‘. Я дозволила, і досі той напис там залишається. А потім старшокласники попросили дозволу пофарбувати паркан в жовтий і блакитний кольори. Самі склалися на фарби і самі все зробили. Настільки вони прагнули ідентифікувати себе з Україною. До речі, коли вони фарбували паркан, до них підійшов незнайомий хлопець. Розповів, що приїхав з батьками з Донецька і був вражений акцією наших школярів. Сказав: ‘‘Це, напевно, те, чого ми не робили в Донецьку. І в результаті там сталося те, що сталося’‘, — згадує директор Дніпрянської загальноосвітньої школи Новокаховської міськради Лілія Микитенко.

Саме з цього, за її словами, почалася нова історія закладу: кілька років тому ця школа стала опорною з національно-пат­ріотичного виховання. Відповідний статус було надано відділом освіти міської ради, а відповідальна за це Раїса Фединяк, заступник директора школи з виховної роботи, пройшла спеціальне навчання в Національному еколого-натуралістичному Центрі учнівської молоді і має посвідчення тренера з національно-патріотичного виховання. 

— Всі ці елементи використовуються як на ‘‘звичайних’‘ уроках, так і в позакласній роботі, — пояснює Лілія Микитенко. — Приміром, я націлювала Раїсу Михайлівну на те, що патріотизм у дітей треба виховувати з маленького до великого. Особисто для мене патріотизм починається з любові до своєї домівки, з поваги до батьків, до шкільного подвір’я. Ми їм розповідаємо, що все це — також їхня Батьківщина. А як ти можеш її любити, якщо топчешся по клумбі? І знаєте, таких проявів поменшало. Ми прикрасили в національному стилі сходи до школи, зробили куточки національної символіки в кожному класі. Велику увагу приділяємо вихованню любові до свого селища. Всі старші класи мають власну ділянку на березі Дніпра, і навесні, коли стає тепло, вони йдуть туди, розчищають прибережну зону. Прибираємо також біля цвинтаря, розташованого неподалік від школи. Ходимо до нашої Свято-Введенської церкви. Навіть звичні для нас заходи ми трансформували в національні — наприклад, одне з традиційних сімейних свят тепер має назву ‘‘Тато, мамо, я — українська сім’я!’‘.

Як зізнається Лілія Микитенко, раніше батьків було дуже важко залучити до участі в тих чи інших шкільних заходах. Нині ж усе навпаки. ‘‘Якось я звернула увагу, що дуже багато дітей почали ходити у вишиванках. Це спонукало до того, що я й собі вишиванку купила, — додає вона. — Також помітила, що діти виховують батьків, і взагалі дорослих, своїм прикладом. Приміром, наша школа активно співпрацює з волонтерами. А коли діти починають збирати якісь посилки для військовослужбовців (на фото — одна з таких акцій), то без допомоги батьків не обійтися. Тож вони стимулювали дорослих більше допомагати армії. Поступово до таких акцій долучилися всі Дніпряни. Посилки в АТО приносили люди, які навіть не мають ніякого відношення до школи. Питали: ‘‘Можна, ми вам принесемо? Чули від сусідів, яку добру справу ви робите’‘. Ті ж батьки, до речі, спочатку бурчали: ‘‘Ми ж сплачуємо військовий податок, навіщо щось ще додатково робити?’‘. Тепер таких розмов немає взагалі. І нас навіть просять, коли ми проводимо такі акції, чіпляти оголошення біля входу до школи, щоб усі могли бачити’‘.

Утім, про діяльність Дніпрянської ЗОШ ходять різні думки. Приміром, відома на Херсонщині волонтерка Ольга Данилова стверджує, що там починалося все дійсно добре. ‘‘Дітки там справді дуже патріотичні, — говорить вона. — Однак до керів­ництва школи є багато запитань. Адже як тільки пройшли місцеві вибори (у 2015 році), їх патріотизм кудись зник. Тож ми нині активно співпрацюємо з іншими закладами: Новокаховською СЗОШ № 8, ПТУ-14. Проте патріотичне виховання — справа дійсно дуже потрібна’‘.

— Взагалі у наших школах сильний волонтерський рух. Учні Нової Каховки були першовідкривачами в багатьох акціях. Я пишаюся ними, — доповнює начальник відділу освіти міськради Оксана Якубова.

У відповідь на критику Лілія Микитенко розповідає таку історію: ‘‘Два роки тому ми готували передачу до зони АТО, і наші діти поклали в посилки зроблені своїми руками розмальовочки. Десь через рік до нас за­вітав наш земляк, випускник нашої школи, котрий приніс із собою одну таку листівочку. Він побачив її, коли на передову приїжджали волонтери, взяв собі і проносив весь час у своїй кишені. Сказав, що вона рятувала його на війні як оберіг. Після цієї розповіді ми знайшли дівчинку, автора малюнка, і організували зустріч з цим військовим. Я не знаю, кому зрештою було більш приємно: йому чи цій дівчинці. Проте розчулені були всі! І учні були раді, бо вони побачили, що їхні листівки на передову справді потрапляють до рук наших захисників. А потім ми проводили інший захід, на який запросили мам випускників, які служили в АТО. Ці жінки розповідали дітям, як вони молилися і переживали за своїх синів, відповідали на всі поставлені питання. Я переконана, учні переповідали вже своїм батькам про те, що вони почули, і таким чином теж багато їх чому навчали. А це надзвичайно важливо в наш час’‘.

Олександр ПІТОЄВ.

�рсонщины считанные единицы. Об этом говорит и тот факт, что на лето-2017 80% всех путевок — как детских, так и взрослых — у нас уже раскупили.

Спрашивал

Сергей ЯНОВСКИЙ.




Страница 1 из 4
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 Следующая > Последняя >>