Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Августа 2017

Четверг 17 Августа 2017

Газовая атака на курортной набережной
17.08.2017 10:13 Новости / Криминал

Отдых на курортах Херсонщины – как лотерея. Причем сродни русской рулетке с одним патроном в барабане нагана, прикладываемого к виску. Можешь приехать с него довольным и загоревшим, а можешь первую же прогулку закончить в больнице. И тут от здоровья ничего не зависит – скорее от везения. Херсонцу Максиму Гусаку, к примеру, точно не повезло с желанием попить пива на набережной поселка Железный Порт.

Финал ночной прогулки

Максим – менеджер фирмы, ведущей оптовую торговлю продуктами. В Железный Порт он, как и его коллеги еще из нескольких торговых фирм, приехали работать на лето по своей специальности. Успешно отработали месяц, к одиннадцати вечера закончили подведение финансовых итогов, и вчетвером отправились гулять на набережную. Было, конечно, уже поздновато, ну так на то и курорт, где народ «оттягивается» чуть ли не до рассвета. Однако в планы молодых ребят наливаться спиртным до потери пульса совсем не входило. Они просто гуляли по набережной, любовались морем, слушали прибой.

Чтобы утолить жажду, купили по бутылке пива. Свою бутылку Максим даже и наполовину не допил – так и присел с ней у открытой стойки бара на той же набережной, чтобы заказать еще пивка, но похолоднее. А вместо пива получил…заряд слезоточивого газа прямо в лицо!

- Недопитую бутылку я поставил рядом перед тем, как сделать заказ. Тут ко мне подошел неизвестный мужчина, представившийся как охранник, и сделал замечание: «У нас со своим спиртным нельзя». Я посмотрел на него, и удивился – мужчина был в самой обычной, а не форменной одежде, без каких бы то ни было нагрудных знаков или беджиков. Поэтому выразил сомнение, что действительно имею дело с охранником, и повернулся к бармену, чтобы сделать заказ. А бармен чем-то пшикнул в мою сторону. Опомниться не успел, как оказался посреди настоящего облака слезоточивого газа. У меня хроническая аллергия, так что после «газовой атаки» просто сел и схватился за голову – около часа глаза просто не открывались. Все это видели мои коллеги, но вступить за меня они не могли, даже если хотели. Из ночного клуба «Стамбул» повалили еще какие-то охранники, и кто-то из них ударил одного из менеджеров кулаком в ухо. Тут мне стало по-настоящему страшно: я вспомнил, как прошлым летом охранники на той же набережной забили насмерть молодого человека. Однако для нас все обошлось только потому, что полиция подоспела вовремя, - рассказывает Максим Гусак. – Мне промыли глаза молоком, потом оказали помощь в поселковой амбулатории. Оттуда я отправился прямиком в полицию, где написал заявление о неспровоцированном нападении с применением агрессивной «химии».

В полиции Голопристанского района Максима направили на судебно-медицинскую экспертизу. После осмотра офтальмолога он получил справку с диагнозом – химический ожог первой степени, конъюнктивит. Отеки и покраснения у него с лица не сходили потом двое суток, а зрение в первые сутки после «приключений» на набережной Железного Порта ухудшилось так, что все перед глазами расплывалось. Теперь херсонец опасается, как бы вся эта история не отразилась на здоровье и в более отдаленном в будущем. И естественно, он намерен добиваться наказания своего обидчика по закону.

Били, бьют и будут бить?

Заместитель начальника Голопристанского отделения Национальной полиции, подполковник Виктор Попов подтвердил, что по факту нанесения менеджеру легких телесных повреждений начато уголовное производство. Ведется следствие, и бармену, устроившему «газовую атаку», предстоит предстать перед судом.

- Очень хочу, чтобы бармен получил по максимуму все, что ему причитается. Для меня это принципиально. Не потому, что я такой уж злопамятный – просто из-за такого вот неадекватного обслуживающего персонала Интернет просто забит негативными отзывами о Железном Порту. И это не досужие сплетни: во время работы здесь мы чуть не каждый день сами слышали о драках на набережной. А утром видели там пятна крови, оставшиеся после очередного побоища, - продолжает Максим Гусак. 

К сожалению, не только в Железном Порту охрана обожает покуражиться над беззащитными клиентами. На днях в другом курортном селе Приморское (Большевик) того же Голопристанского района охранники кафе-бара ночью избили еще двух приезжих из Киева. Причем достойного сопротивления распоясавшимся молодчикам посетители заведомо оказать не могли – одному из них исполнилось 43 года, а другому – все шестьдесят. По этому делу также ведется следствие. А сколько их еще будет до завершения курортного сезона, и все ли отдыхающие выживут после такого «гостеприимства»?

                                                                              Сергей ЯНОВСКИЙ. 




Кавуновий провал у Гопрах
17.08.2017 07:27 Новости / Культура

12

Краще вже ніяк замість як-небудь. Вихідними у Голій Пристані відбувся 14-й фестиваль ‘’Український кавун — солодке диво’’. Захід став, на жаль, розчаруванням-2017 з огляду на те, що традиційний серпневий голопристанський фест завжди був підсумком роботи, таким собі промоутером досягнень за рік для фермерів, які вирощують баштанні. При тому, що за час свого існування  ‘’Український кавун — солодке диво’’ став брендом Херсонщини, у день його проведення до Голої Пристані їхали люди не лише з інших районів області, а й з сусідніх областей, а також відпочивальники з мор­ських курортів. І ми завжди пишалися, що в нас є така туристична фішка, свого часу створена Анатолієм Негрою, який довгий час був мером Голої Пристані. І що ж бачимо тепер? Всього декілька машин та палаток з кавунами та динями, традиційна вітрина з баштанними від Південної державної сільськогосподарської дослідної станції (колишній Інститут овочівництва і баштанництва) і два столики з нарізаним кавуном — очевидно, для тих, хто зібрався поласувати польовою ягодою. Та, як ви розумієте, поласувати — це губу розкатати, бо шматочки смугастенького на підносах виявилися настільки малесенькими, що було  враження, нібито якийсь диковинний заморський фрукт, страшно дорогий, якимось дивом потрапив на наше свято… Журналісти, які щороку відвідують фестиваль, не вірили своїм очам: це Гола Пристань, кавунова столиця Херсонщини, чи вони щось переплутали? Операторам центральних телеканалів довелося добряче помізкувати, обираючи ракурс, більш-менш вигідний для відеосюжету. А це вже треба бути не інакше, як майстром-віртуозом, щоб показати Украні кавуновий клондайк на місці кавунового провалу. Що ж трапилося, де наші рідненькі смугасті? — запитую у голови фермерського господарства ‘’Мрія’’, незмінного учасника голопристанського фестивалю Юрія Покотилова. Аграрій припускає, що все це через те, що мало кавунів. І справа не лише у баржі, яка вивезла на Київ сотні тонн херсонського смаколика. Далася взнаки аномальна липнево-серпнева спека — баштанні просто згоріли на полях, а ранній кавун вже з’їли.

— От сьогодні, після фестивалю, він, напевно, вже й закінчиться, тому що на полях його немає. Всі хочуть кавуна саме з-під сонця, не плівкового. А вже все, сезон кавуна фінішував. Єдина надія на північні райони Херсонщини, де є поливні поля. То, може, там він ще якось і вижив, — розповів Юрій Покотилов.

З тим, що кавуна в регіоні залишилося мало, погоджуються й голови сільрад, на землях яких завжди вирощувалися баштанні. Разом з тим, кажуть, мало його не настільки, щоб не знайшлося що показати голопристанцям і гостям традиційного свята! Просто є більш об’єктивне пояснення тому, чому фестиваль у Голій Пристані виявився голим. У заході відмовилися брати участь низка фермерських господарств та сільських рад, адже людей давно не влаштовує такий затертий сценарій свята. Ярмарок-продаж, проба кавуна, вікторина з примітивними загадками, оголошення переможців — з року в рік у Голій Пристані одне і те ж. З таким шаблонним підходом до організації фестиваль себе зживає. Ось, що розповів голова Добропільської сільської ради Сергій Зуденков. До слова, добропільці завжди брали участь у голо­пристанському святі, бо ж вирощують чи не найкращі в регіоні кавуни, але цьогоріч на фестиваль приїхав тільки голова, як глядач.

— Ми пропонували голопристанському міському голові змінити формат фестивалю, щоб, крім традиційних пісень-танців і ярмарку, на набережній у програму включили виїзди гостей заходу на наші поля. Зрозумійте, нам давно потрібна підтримка у вигляді надання контактів, налагодження партнерських відносин, щоб це працювало на збут продукції, а не просто констатація факту, що ми вирощуємо класні кавуни. Це факт і так відомий! Але організатори на такий крок не пішли, нас же кавуновий фестиваль у такому вигляді, як він є, не цікавить, — сказав Сергій Зуденков.

По обіді під альтанкою на набережній підбили підсумки фестивалю. Найбільший гарбуз виявився вагою 38 кг 84 г, вирощений він на полі фермера з Великої Кардашинки Сергія Саларуди, найважча диня — 5 кг 76 г, с. Нова Збур’ївка, фермер Володимир Пікулін. А ось кавун-переможець вагою у 17 кг 70 г виріс у самій Голій Пристані, на полі ФГ ‘’Мрія’’ (голова Юрій Покотилов). З огляду на те, що учасників на фестивалі було рекордно мало, складно говорити про об’єктивність баштанних досягнень Херсонщини цього року. Певно, виросли на наших полях і більші кавун-диня-гарбуз, просто на конкурс вони не потрапили. Що ж до самого фестивалю у Голій Пристані, то, очевидно, наступного року організаторам таки доведеться прислухатися до аграріїв і включити креатив, інакше Херсонщина ризикує втратити один із своїх брендів — фестиваль ‘’Україн­ський кавун — солоде диво’’.

Марина САВЧЕНКО.




Нелегальний бізнес на піску
17.08.2017 07:27 Новости / Криминал

11

‘’Херсонщина перебуває на межі техногенної катастрофи’’, — таку сенсаційну новину оприлюднив у липні депутат Херсонської обласної ради від Радикальної партії Ляшка Микола Ставицький. За його словами, акти­вістами ‘’Української добровольчої армії’’, організацій ‘’Стоп Корупція!’’, ‘’Державницька ініціатива Яроша’’ і ‘’Ніхто, крім нас’’ було викрито компанію, що розкрадала намите піщане дно перед дамбою Каховської ГЕС на території села Веселого Бериславського району (на фото). ‘’Нечисті на руку ділки, нібито отримавши дозвіл на розчистку фарватера в нижньому Дніпрі нижче дамби, насправді крадуть та незаконно продають пісок, що слугує грунтовою подушкою, штучно створеною для підкріплення фундаменту ГЕС’’, — додав Ставицький.

Хто там облаштувався у Веселому?

— Ця історія триває вже два роки. Востаннє представники компанії ‘’Аквабуд-Херсон’’ зайшли до нашого берега баржею і почали вивантажувати пісок та великими машинами вивозити його до Нової Каховки, — коментує веселівський сільський голова Людмила Аннас. — Колись з цієї ділянки берега ходив малесенький пароплавчик на Каховку. Кажуть, нібито тут навіть був причал. Проте ніяким чином ця прибережна зона не пристосована для подібної діяльності.

За словами сільського голови, минулого року представники ТОВ ‘’Компанія ‘’Аквабуд-Херсон’’ приїжджали до сільради і привозили нібито оформ­лену угоду з Херсонською облрадою на очистку акваторії Дніпра. Вони розповіли, що у 2016-му чистили акваторію в районі села Львового і баржею вивозили до нас пісок, а потім перевозили його на один із заводів Нової Каховки. Представники компанії попросили надати їм дозвіл на передачу в оренду прибережної земельної ділянки. Ми їм у цьому відмовили, адже генеральним планом села там не передбачена подібна діяльність. Крім того, ця територія є прибережною захисною зоною. У відповідь на це вони просто захопили вказану ділянку самовільно.

— 19 липня п. р. Веселівська сільрада направила компанії ‘’Аквабуд-Херсон’’ лист, в якому виступила категорично проти проведення ними на території ради будь-яких робіт, вимагала їх припинення, звільнення фактично самовільно зайнятої ними земельної ділянки і приведення її у відповідний стан. У разі невиконання цих вимог ми попередили про звернення до правоохоронних органів із повідомленням про скоєння злочину. Згодом ми таки звернулися до СБУ. Її представники до нас приїжджали і повідомили про відкриття кримінального провадження (за ст. 240 КК України ‘’Порушення правил охорони або використання надр’’. — Прим. авт.). Згодом ‘’Аквабуд-Херсон’’ припинив свої роботи. Наприкінці липня вони виїхали від нас, і з тих пір ми їх не бачили, — підкреслила сільський голова.

Людмила Аннас зазначила, що жодної копійки від діяльності компанії сільська рада не отримала. ‘’Фактично вони займалися відвантажуванням і вивезенням піску. Хоча у людей склалося враження, ніби вони тут же у нас його відбирають. З іншого боку, ми ж не могли цілодобово слідкувати за тим, що саме вони там роблять’’, — доповнила вона.

Загроза для дамби

Чергування на цій ділянці берега влаштували й активісти. Саме реакція громадськості, на думку Миколи Ставицького, і дозволила припинити незаконну діяльність. ‘’За нашою інформацією, ця компанія мала до кінця серпня витягнути з дна Каховського водосховища 50 тисяч тонн піску. Страшно уявити, якщо б спільними зусиллями не вдалося припинити таке варварство. Адже через руйнування штучно створеного рельєфу дна могли б утворитися промоїни під конструкцією дамби. Це могло б призвести до її руйнування’’, — зазначив він.

ТОВ ‘’Компанія ‘’Аквабуд-Херсон’’ зареєстрована в Одесі і за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб займається такими видами діяльності, як добування піску, гравію, глин, каоліну, оптовою торгівлею деревиною, послугами вантажного мор­ського і річкового транспорту, склад­ським господарством. Її засновники — два жителі Українки і Броварів Київської області. За повідомленнями в пресі, ‘’Аквабуд-Херсон’’ реалізував намитий пісок ТОВ ‘’Енерджі-Продакт’’, що знаходиться на місці колишнього ТОВ ‘’Завод будівельних матеріалів № 1’’ у Новій Каховці. Це підпри­ємство займається виготовленням виробів із бетону для будівництва.

‘’Збитки інтересам держави у великих розмірах’’

Крім того, компанія ‘’Аквабуд-Херсон’’ кілька разів була фігурантом судових справ. Так, в ухвалі Херсон­ського міського суду від 24 листопада 2016 року згадується рапорт старшого уповноваженого управління СБУ в Херсонській області майора А. С. Мальцева. ‘’З рапорту вбачається, що служ­бовими особами ТОВ ‘’Компанія ‘’Аквабуд-Херсон’’, прикриваючись офіційними документами на проведення днопоглиблювальних робіт, за попередньою змовою зі службовими особами державного підприємства водних шляхів ‘’Укрводшлях’’ здій­снюється намив білого річкового піску в місцях його залягання на території Херсонської області, який у подальшому незаконно привласнюється з подальшим збутом, внаслідок чого за­вдається шкода економічним інтересам держави у великих розмірах. Вказані роботи, начебто, проводяться на підставі листа відокремленого підрозділу ДП водних шляхів України — ‘’Дніпровська технічна дільниця водних шляхів’’ у межах правої бровки транзитного водного шляху перекату Львівський на р. Дніпро. Згідно з нормами чинного законодавства піднятий в ході робіт ґрунт має бути оприбуткований замовником робіт, а саме відповідним підрозділом ‘’Укрводшляху’’ або за рішенням останнього переданий на користь органів місцевої влади та використаний на господарські потреби, тобто поліпшення ландшафту, засипку зон підтоплення. Разом із тим, учасниками незаконного видобутку реалізовується схема привласнення піску шляхом перекручення норм чинного законодавства та спробами трактування його положень на власну користь... Службові особи вказаних суб’єктів господарської діяльності намагаються ухилятися від отримання відповідних дозволів, прикриваючись проведенням планових днопоглиблювальних робіт, при проведенні яких дозволи не вимагаються, але і не передбачається видобуток корисних копалин.

Користуючись відсутністю контролю та обліку з боку посадових осіб ‘’Укрводшляху’’ щодо обсягу піднятого ґрунту (піску), що має відвантажуватися на визначені в технічних умовах майданчики, службові особи ТОВ ‘’Компанія ‘’Аквабуд-Херсон’’ організували збут піску. Останні безпідставно привласнили видобутий пісок, використовуючи норми Цивільного кодексу України для виробничих підприємств’’, — вказується в ухвалі суду.

Сама ця ухвала була винесена за клопотанням слідчого Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо тимчасового доступу до речей і документів, що знаходяться у володінні власників судна ‘’Віргінія’’, яке, власне, і транс­портувало намитий пісок. А 20 липня 2017 року Херсонський міський суд виніс ще одну ухвалу за клопотанням поліції щодо доступу до речей і документів уже самого ТОВ ‘’Компанія ‘’Аквабуд-Херсон’’. Тож, ймовірно, саме через це керівництво компанії таки вирішило припинити свою діяльність у Веселому.

Олег БАТУРІН.




Блэкаут на Арабатской стрелке
17.08.2017 07:27 Новости / Общество

Генический район потряс еще невиданный по масштабам блэкаут. Из-за аварии на подстанции мощностью 35 киловольт почти на полдня была обесточена курортная Арабатская Стрелка со всеми ее селами и здравницами. Соответственно, в жару отключились кондиционеры, и тысячи отдыхающих не могли зарядить мобильные телефоны, чтобы выйти на связь с родными и близкими. Это не говоря уж о ‘’раскисающих’’ в обесточенных холодильниках продуктах,  прекращении работы охранной сигнализации и прочих ‘’прелестях’’ в том же духе.

На подстанцию стянули аж 3 бригады ремонтников, и те ударно потрудились, восстановив энергоснабжение популярного курорта. Однако никто не поручится, что повторения ЧП не будет. Ведь сейчас ток на Арабатку поступает по одной-единственной линии электропередач. Вторая, являющаяся резервной, выведена из строя еще прошлой зимой — тогда на опору наехал украинский танк и гусеницами просто расплющил ее. А восстанавливать повреждения оказалось некому.

— Резервная линия электропередач числится в собственности частного предприятия — Генического машиностроительного завода. Но завод уже давно не работает, и его здание превратилось в руины, так что ЛЭП ему сейчас тоже не требуется. Выделять бюджетные средства на ремонт частного объекта закон не позволяет, а средства нужны немалые — 650 тысяч гривен. Компания ‘’Херсоноблэнерго’’ финансировать его тоже не может, поскольку резервная ЛЭП не состоит на ее балансе. Да и Министерство обороны Украины нанесенный ущерб тоже не возместило. Ищем выход из ситуации, и до конца года, думаю, его найдем, — комментирует глава райгосадминистрации Александр Воробьев.

Местные власти вообще настаивают на том, что схему энергоснабжения района следует кардинально пересмотреть, добавив ей запас прочности. Как-никак, летом сюда приезжает около миллиона курортников, и потребление электричества возрастает в разы. Понятно, что действующие сети на такую нагрузку не рассчитаны и выдерживают ее с трудом.

Степан ПАНАЙОТОВ.




Страница 1 из 10
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>