Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Августа 2017

Четверг 17 Августа 2017

Артур МЕРИКОВ: ‘’Не приемлю хамства и лжи’’
17.08.2017 07:25 Новости / Общество

5

Уже больше двух лет полицию Херсонщины возглавляет выходец из соседней Николаевщины полковник Артур Мериков. Это время и для него, и для сослуживцев было нелегким, так как навалилось все сразу: война на восточном фронте, реформа правоохранительных органов, перетряска государственного аппарата в национальном масштабе. Тем не менее, руководитель Главного управления Национальной полиции в Херсонской области нашел общий язык с региональной элитой, завоевал уважение коллег как человек слова, который не склонен давить авторитетом и рубить сплеча. Редакция ‘’Нового дня’’ поинтересовалась у Артура Мерикова, что он думает о подчиненных, теряющих секретные документы, почему полиция опаздывает на выезды, и сколько нынче зарабатывают настоящие полковники.

Почувствуй себя защитником

— Артур Иванович, после реформирования правоохранительных органов новая полиция испытала жесточайший кадровый дефицит. Удалось ли решить эту проб­лему или хотя бы смягчить ее остроту?

— На сегодня дефицит кадров есть, но он составляет всего лишь 353 сотрудника. Для сравнения: штатная численность полиции Херсонщины — 2670 человек. Из них 2400 — аттестованные сотрудники, остальные являются вольнонаемными.  Благодаря тому, что новички закончили курс первичной профессиональной подготовки, наши ряды активно пополняются следователями, оперативниками уголовного розыска, работниками системы изоляторов временного содержания. Такое обучение будет продолжаться, и к концу нынешнего года су­ществующий некомплект тоже заметно сократится. Идет, в част­ности, дополнительный набор в патрульную полицию, которая будет нести службу и на стационарных дорожных постах ‘’Шилова балка’’, ‘’Азов’’, ‘’Пассат’’, и в мобильных патрулях.

— В прошлые годы командировки сотрудников полиции Херсонщины в зону АТО были регулярными. Планируются ли еще подобные выезды в ближайшие месяцы?

— Такие выезды у нас и не прекращались, лишь приостанавливались на какое-то время. С осени прошлого года они возобновились. Сейчас задачи в зоне АТО выполняют и сотрудники уголовного розыска, и кинологи, и бойцы батальона ‘’Херсон’’. Среди них есть добровольцы, которые пришли на службу после Евромайдана еще в 2014 году. Они командированы в район Попасной на Луганщине, занимаются раскрытием уголовных преступлений, выявлением сепаратистов. Ни­кто из командированных не получил ранений и травм, зато есть определенные успехи — им приходят благодарности за работу от глав тамошнего самоуправления. Лично я считаю, что каждый сотрудник должен поехать туда, почувствовать себя защитником, перебороть свой страх. Пока наша страна находится в состоянии необъявленной войны, не стоит забывать, что Херсонщина тоже приграничная область. И всем, кто носит погоны, нужно быть готовыми в любой момент дать во­оруженный отпор бандитам.

О новоселье и не только

— Недавно десятки семей полицейских Херсона отпраздновали новоселье — даже глава МВД Украины Арсен Аваков на вручение ключей приезжал. Но почему-то в этом доме до сих пор никто не живет. Когда новоселье состоится по-настоящему, и когда такой праздник ожидается для их коллег в других городах и районах области?

— Массового заезда в тот дом и вправду нет: кто-то перевозит мебель, кто-то делает мелкий ремонт по своему вкусу. Есть и чисто технические проблемы. Так, ожидаем до конца августа передачу дома с баланса МВД Украины на баланс Национальной полиции — таков порядок. До этого времени заключили договор об обслуживании сетей с горводоканалом и ТЭЦ, в процессе подписания договор с ‘’Херсон­облэнерго’’. Новоселы имеют полный доступ в дом и после окончательного урегулирования отношений с коммунальщиками вместо сертификатов получат уже полноценные ордера на свои квартиры. Что касается районов, то мы запланировали построить дом для сотрудников в Каховке и Геническе. Есть и участок земли для строительства жилой многоэтажки совместно с нашим профсоюзом — в Таврическом микрорайоне Херсона. Планы огромные — все будет зависеть от того, как их реализацию профинансирует государство.

— Жители Херсона жалуются, что наряд полиции порой прибывает на вызов не через 10—20 минут, а через 40 и более. Чем вызваны такие опоздания, и когда они прекратятся?

— Через 10—15 минут у нас всегда приезжает патрульная полиция. Выезды следственно-оперативных групп действительно могут задерживаться. Ведь сейчас идет курорт­ный сезон, огромный наплыв отдыхающих, так что случается всякое. Количество вызовов из-за этого увеличилось в полтора-два раза, вот и случаются опоздания. Но по каждому такому факту мы проводим служебное расследование. И тщательно разбираемся, произошло опоздание по вине сотрудников или были объективные причины — группа не вернулась с другого вызова на документирование происшествия либо преступления.

Информация к раз­мышлению. За 7 месяцев года на Херсонщине полиция зарегистрировала свыше 111 тысяч заявлений и сообщений граждан. Это на 3 тысячи больше, чем за такой же пе­риод минувшего года. За это же время в области совершено 31 умышленное убийство, 245 грабежей, 42 факта нанесения тяжких телесных пов­реж­дений, в том числе 11 — со смертельным исходом. Более 32% тяжких и свыше 35% особо тяжких преступлений раскрыто, в том числе и по горячим следам. Из нелегального оборота изъяли 63 килограмма наркотиков и психотропных препаратов и целый арсенал оружия, в т. ч. гранатомет, автомат, 45 боевых гранат и около 3,7 тыс. патронов.

Данные Главного управления Национальной полиции в Херсонской области.   

‘’Офицер должен быть человеком слова’’

— ‘’Новый день’’ недавно писал о находке флеш-накопителя с секретными документами, утерянного в Горностаевском отделении Национальной полиции. Сейчас по этому факту Служба без­опасности Украины ведет уголовное производство. Ваше отношение к случившемуся?

— По этому факту начальник Горностаевского отделения Национальной полиции Игорь Ярыш понес наказание в виде строгого выговора. Владелец потерянной флешки снят с долж­ности оперативника и лишен доступа к секретной информации. Он теперь участковый инспектор в том же отделении Национальной полиции. Считаю, за такие вещи надо наказывать однозначно. Это урок и для остальных сотрудников. Хотя разглашения  данных, составляющих тайну следствия, в результате потери флеш-накопителя и не произошло. Отмечу, что с подобными фактами за время моей работы в Херсоне я даже не сталкивался. 

— Что Вы считаете необходимым для профессионального становления сотрудника полиции и чего категорически не приемлете в полицейских?

— Полицейский должен иметь желание работать, быть порядочным человеком и понимать, что он находится на службе у народа и его долг — помогать согражданам. Если такое понимание есть, у него все получится, и люди будут его уважать. А категорически не приемлю я хамства и лжи. Если у тебя что-то не получается — приди ко мне и скажи, что не получается. Будем вместе думать, как дать результат. Еще очень не люблю непунктуальности, особенно у своих коллег. Офицер полиции должен быть человеком слова: сказал — сделал.

— Что для вас нераскрытое преступление — пробел в отчетности или недоработка подчиненных? Видите ли в нем часть своей вины?

— Преступление преступлению рознь. Одно можно и нужно раскрыть по горячим следам. В других случаях на это нужно и месяц, и два. Нас в прессе часто ругают: мол, полиция недорабатывает. Но это больше от недопонимания. Вспомните: нападение на первого зампредседателя облсовета Василия Зеленчука, поджог дверей в квартиру городского головы Херсона Владимира Миколаенко. Эти преступления раскрывать было ох как непросто, но они раскрыты, и виновные ожидают суда.

— Вас не часто можно увидеть на совещаниях и прочих публичных мероприятиях с участием руководства области. С ним не наладилось взаимопонимание или есть какая-то другая причина?

— Ну почему? И сессии облсовета, и коллегии я посещаю, в том числе выездные. Отношения с руководством области нормальные — рабочие. Когда отмечали День полиции, поздравлять нас приезжали и Владислав Мангер, и Андрей Гордеев. Была также и целая группа народних депутатов Украины.

‘’Живу на зарплату’’

— Поделитесь данными о вашем благосостоянии. Что нажили за время работы в Херсоне — машину, собственный особняк, богатый счет в банке? Как часто выезжаете отдыхать за границу, бываете ли в России?

— Живу на зарплату. Она у меня составляет 30 тысяч гривен в месяц чистыми. Земельного участка на Херсонщине у меня нет, дачи — тоже. Есть, правда, машина — ‘’Субару’’, купленная в кредит еще в 2004 году. Ездит на ней, в основном, жена. А я пользуюсь служебным транспортом. Об экзотических курортах могу только мечтать — действие моего загранпаспорта закончилось в 2014 году, а новый документ все нет времени оформить. Отпуск в нынешнем году еще не брал, но, если получится с ним, хочу поехать в родной Николаев и просто пару недель отдохнуть дома от суеты. Хотя на Херсонщине проездом видел много красивых мест, и, если появится досуг, еще там побываю. А что касается моих доходов и собственности, то все они расписаны в электронной декларации. Она есть в открытом доступе — кто хочет, может ознакомиться.

— Вы уже два года возглавляете полицию Херсонщины. Что считаете самым трудным в этой работе?

— Если быть точным, то 1 сентября будет уже не 2 года, а все 3. А самым трудным для руководителя полиции считаю умение организовать коллектив, невзирая на все передряги, наладить слаженную работу. Сравнительно со многими  другими регионами Украины полиция Херсонщины показывает лучшие результаты и вы­глядит достойно. Стало быть, мы не зря едим свой хлеб, который достается нелегко.

— Успехов вам.

Сергей ЯНОВСКИЙ.




Дітей не пускатимуть до дитсадків
17.08.2017 07:24 Новости / Общество

З вини депутатів своєї селищної ради не допущеними до дошкільних навчальних за­кладів сусідньої Каховки уже з 1 вересня можуть залишитися десятки дітей з Любимівки Каховського району. Їхніх батьків вже попередили про це, і 4 серп­ня вони прийшли до селищної ради висловити своє обурення. Хоча про цю ситуацію багато разів повідомляли місцевих депутатів. Писав про це не раз і ‘’Новий день’’.

— Дійсно, з 1 вересня ми припиняємо прийом дітей з Любимівки, а також Василівки і Малокаховки. Ми попереджали про це багато разів відповідні громади, пропонували варіанти вирішення ситуації, проте ніякої реакції так і не дочекалися, — констатує начальник відділу освіти Кахов­ської міськради Михайло Гончар.

Загалом до дитсадків міста ходять близько 100 дітей з сусідніх населених пунктів ра­йону. Переважно це жителі Любимівки. Адже в цьому селищі працюють лише 2 невеличкі дитсадки, що не задовольняють потреби місцевого населення. І на сесіях селищної ради, і на сесіях Каховської районної ради не раз порушували питання про необхідність виділення коштів із місцевих бюджетів для співфінансування на утримання і харчування дітей в дошкільних закладах міста.

— Ми щорічно направляли також відповідні листи до органів місцевого самоврядування. Справа в тому, що після бюджетних реформ і децентралізації місцеві громади стали значно заможніші. У них уже є кошти для вирішення даної проблеми. Водночас Державна аудиторська служба нещодавно вказала нам на нецільове використання коштів міського бюджету на утримання дітей з району. Загалом протягом 2013—2017 років вона нарахувала нецільового використання розміром близько 0,5 млн. грн. Тому ми запропонували Любимівській селищній раді виділити 100 тисяч гривень — цього вистачило б на утримання їхніх дітей в наших дитсадках протягом року. Незважаючи на те, що дана сума покриває лише 10% від реальних витрат, селищна рада ‘’мала’’ місцевих дітей на увазі, — додав Михайло Гончар.

За його словами, діти стали заручниками незрозумілої позиції любимівських депутатів. ‘’Ми обома руками за те, щоб вони продовжували ходити в каховські дитсадки, — підкреслив він. — Та й 100 тисяч гривень — не така вже непідйомна для зовсім не бідної селищної ради сума. Тим більше, що на будівництво нового дитсадка  довелося б ви­тратити значно більше’’.

Олег БАТУРІН.




Говорить і показує Україна
17.08.2017 07:24 Новости / Культура

3

Головним результатом VIII Одеського міжнародного кінофестивалю стало повноцінне відродження сучасного українського кіно.

 

‘’Ваш фільм спростовує міф про те, що в гар-ному українському фільмі всі герої повинні мовчати’’, — після прем’єри картини ‘’Стрімголов’’ Марини Степанської помітив один із глядачів. Це історія про розгублене сучасне покоління. ‘’Про не-героїв, які живуть у наш героїчний час’’, — додала режисер.

За її словами, сценарій фільму виріс із життєвого досвіду. А також із реальної історії, що лягла в основу його фіналу. ‘’Власне, сам фінал і став поштовхом для зйомок ‘’Стрімголов’’. А сценарій виник із бажання побачити фільм, що розповідав би про мене і моїх друзів’’, — пояснила Марина Степанська.

Незвично природна мова персонажів, добре прописані характери, в яких багато хто з глядачів може впізнати себе або своїх знайомих, сама історія про ‘’простих’’ людей, яким доля випала жити в епоху героїв, проте вони застрягли у вирі особистих рефлексій. Це історія про наш час: тут є і згадки про Майдан, про війну на сході, але одночасно і про боротьбу, яку ведуть герої стрічки і яку доводиться вести багатьом із нас — боротьбу з рутиною повсякдення. Режисеру вдалося зняти драму про цю щоденну битву без зайвого пафосу і самозамилування, характерних для українського кіно 1990—2000-х. А переконатися в цьому українські глядачі зможуть з 9 листопада, коли ‘’Стрімголов’’ вийде в широкий прокат.

Дивись українське!

Цього року в Україні буде встановлено новий рекорд: одразу майже 40 фільмів вийдуть у вітчизняний кінопрокат. Лише за 7 місяців 2017-го українські глядачі вже побачили 15 нових україн­ських стрічок. А до кінця року відбудуться прем’єри щонайменше ще 20 фільмів. Вра­жаюча статистика, якщо згадати, що у 2010-му в українських кінотеатрах не було показано взагалі жодного вітчизняного фільму.

Втім, і до 2010-го якісь поодинокі українські фільми потрапляли до кінопрокату та ставали подіями на міжнародних кінофестивалях. Проте найчастіше після гучних показів і розголосу в пресі та на телебаченні про них дружно забували. Що й не дивно… Адже, з одного боку, мало хто з тодішніх українських режисерів намагався розмовляти з глядачами однією мовою. Багато фільмів певною мірою наслідували давно неактуальні традиції ‘’українського поетичного кіно’’ радянських часів. З іншого, мало чому в умовах безгрошів’я і дефіциту сучасних професійних кадрів нові покоління кінематографістів могли навчити в національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого і тим більше, в усіляких там інститутах Поплав­ського. Та й навіть за умови виходу потенційно цікавої для української аудиторії картини вона практично не мала жодних шансів потрапити до широкого кінопрокату.

Як не парадоксально, запроваджені після російської збройної агресії українські санкції проти російських фільмів і телесеріалів призвели до справжнього буму вітчизняного кіно. Ті, хто пророкували смерть теле- і кінопрокату та говорили, що тепер українцям не буде що дивитися на великих і малих екранах, глибоко помилялися. До речі, захист саме власного кіновиробництва і кінопрокату лежить в основі державної політики багатьох країн світу — зокрема, Франції, Китаю і тієї ж Росії.

Кінофестивалі традиційно є головними майданчиками для просування вітчизняного кіно. Так, на цьогорічному Одеському МКФ глядачі переглянули рекордну за всі часи його існування кількість українських стрічок — 48! А три з них брали участь одночасно у кількох конкурсних програмах — міжнародному, національному та конкурсі європейських документальних фільмів. Мова про ‘’Рівень чорного’’ Валентина Васяновича, ‘’Головна роль’’ відомого документаліста Сергія Буковського і ‘’Січень — березень’’ Юрія Речинського.

Наші в Одесі

Про відродження українського кіно добре знають і жителі Херсонщини. Лише протягом останніх двох років Бериславський, Нововоронцовський, Каховський та інші райони ставали майданчиками для зйомок документальних і ігрових фільмів різних жанрів. Побачити рідні місця і своїх земляків на великому екрані вже не є дивиною для тих, хто любить кіно.

Після минулорічного тріумфу документальної трагікомедії ‘’Українські шерифи’’ про сільських волонтерів зі Старої Збур’ївки херсонця Романа Бондарчука на VIII Одеському МКФ кращим фільмом національної конкурсної програми була названа його нова стрічка ‘’Dixie Land’’ про дитячий джаз-бенд із Херсона. ‘’Ця стрічка зроблена доволі традиційно — з накладеною музикою, зйомкою-спостереженням, цитатами з архіву. Але Бондарчук почувається впевнено у цій стилістиці. Він дає впізнаване соціальне тло — всюдисущу бідність, георгіївські стрічки й марші під червоними прапорами на 9 травня, однотипні хрущовки. Тим ефектніше злиденні декорації відтіняють справжнє свято: музику в усіх її проявах. Фільм просякнутий отакими безсюжетними, поетичними музично-живописними моментами, які, вкупі з повнокровними героями, дозволяють назвати ‘’Dixie Land’’ ще одним досягненням 35-річного режисера’’, — зазначив кінокритик Дмитро Десятерик.

— Документальне кіно — це страх з обох боків. З одного боку, страх героїв перед камерою. Але при цьому людина з камерою боїться, що вона порушує особистий простір того, кого збирається знімати, що її уникатимуть і ховатимуться. Але як тільки ти про це забуваєш, якщо про це не думати, то люди починають поводитися природно, цей страх виключається. Що ж стосується ‘’Dixie Land’’, то цей фільм вийшов досить поетичним, особливо як для документального кіно. Ми хотіли зробити його щільним за змістом, щоб він закінчився тоді, коли його ще хочеться дивитися, — зазначив на своєму майстер-класі в Одесі Роман Бондарчук.

Нагадаємо, що незавершена нова робота Романа — його перша ігрова повнометражна стрічка ‘’Вулкан’’ — стала переможцем Одеського МКФ у секції фільмів на стадії виробництва. Прем’єра цього фільму, на яку особливо чекають жителі Херсонщини (дія картини відбувається у Бериславі, там же проходили основні зйомки), запланована на наступний рік.

Що побачить український глядач?

Якщо ‘’Стрімголов’’ став першим новітнім українським фільмом, герої якого розмовляють не літературною, природною українською, то в ‘’Припутнях’’ Аркадія Непиталюка персонажі говорять так само природним для багатьох ре­гіонів суржиком і використовують нецензурну лексику. Припутні — назва села в Чернігівській області, куди їдуть в гості до бабці колоритна торговка Людка з донькою Світланою. У фільмі доволі точно відображені розруха і агресія, якими просякнута українська глибинка. Проте і акторський ансамбль, і живі діалоги, і яскраві характери, і іронічне ставлення режисера до своїх героїв роблять з цієї картини гарну трагікомедію з серйозним глядацьким потенціалом.

— Фільм уже буквально розтягли на цитати, — стверджує акторка фільму Олена Узлюк.

— Це фільм про те, як протягом одного дня доля організовує життя маленьких людей, — охарактеризував свою роботу Аркадій Непиталюк.

Любителів кримінальних трилерів може зацікавити українсько-словацька картина ‘’Межа’’ Петера Бебьяка про контрабанду на кордоні між Україною і Словаччиною. У липні фільм отримав приз за кращу режисуру на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах (Чехія). ‘’Назва ‘’Межа’’ вибрана невипадково. Адже є кордони, які людина може переходити кілька разів на день. А є межа, яку можна перетнути лише один раз’’, — розповіла акторка стрічки Римма Зюбіна.

Нагороду Міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI на Одеському МКФ отримала стрічка про самотність ‘’Рівень чорного’’, розрахована на більш вдумливого глядача. Відсутністю діалогів, статичними загальними і середніми планами  фільм нагадує занамените ‘’Плем’я’’ Мирослава Слабошпицького (2014). Герой стрічки — 50-річний фотограф, який дбає про прикутого до візка батька і переживає кризу середнього віку. ‘’Цей фільм — справжній експеримент, адже він спочатку не мав сценарію. Мене це заряджало і хотілося постійно йти шукати кадри, моменти. Про що ця картина, я зрозумів тільки в середині зйомок’’, — зазначив режисер Валентин Васянович.

Цікавою римою до ‘’Рівня чорного’’ в програмі ОМКФ став фільм ‘’Січень — березень’’ Юрія Речинського. В центрі його сюжету — пошуки героями самих себе, розпад особистості, розгубленість перед навколишнім світом. Співпродюсером стрічки виступив відомий австрійський кінорежисер Ульріх Зайдль. А зірка його фільмів Марія Гофштеттер зіграла у Речинського одну з головних ролей. Проте це не врятувало слабку драматургійну основу ‘’Січня — березня’’ від фрагментованості та непереконливості. Крім того, відчувалося, що Речинському його ж персонажі абсолютно нецікаві — на відміну від того ж Васяновича.

Під час прес-конференції з авторами фільму один із продюсерів назвав Речинського ‘’новим Тарковським’’. А, за словами самого режисера, у своєму фільмі він намагався передати деякі стани, які, на його погляд, є цінним і неминучим досвідом людського життя.

Неоднозначну реакцію глядачів і критиків викликала військова драма культового литов­ського режисера Шарунаса Бартаса ‘’Іній’’. Стрічка розповідає про подорож молодого литовського волонтера до зони АТО на сході України. Незважаючи на актуальність теми та участь у фільмі відомої французької акторки Ванесси Параді, фільм пропонує дуже штучний погляд на те, що відбувається в Україні і на окупованих Росією територіях. За словами актора Мантаса Янчіаускаса, Бартас намагався розповісти глядачам про війну в Україні. Але навряд чи стрічка скаже щось нове самим українцям.

Найбільш актуальною і цілісною картиною, знятою у копродукції з українськими продюсерами, стала нова ігрова робота Сергія Лозниці ‘’Покірлива’’. Натхненний образами Достоєвского, Платонова, Салтикова-Щедріна, фільм може багато що розповісти про причини російської агресії проти України, хоча напряму ця тема в ньому не акцентована. Безпросвітна російська дійсність, агресивність і черствість суспільства, в якому кожен занурений в свій власний кошмар, ставить у цій стрічці безліч запитань.

— Це перший показ фільму на території, жителям якої не потрібно нічого пояснювати — всі усе розуміють і так, — підкреслив Сергій Лозниця, представляючи ‘’Покірливу’’ одеській публіці.

Разом із ним фільм представила і відома російська акторка Лія Ахеджакова. ‘’Я кілька років не знімалася. І не тому, що не запрошували, а тому, що [режисерам] нічого було сказати. Я щаслива, що раптом знадобилася моєму улюбленому режисерові, картини якого ми відслідковували й передавали одне одному. Це подарунок долі! Хоча моя роль і маленька, проте це те, що я хочу, і те, на що я завжди б погодилася’’,— сказала Лія Ахеджакова.

На жаль, менш потужною подією фестивалю став головний міжнародний конкурс — доволі слабкий в цьому році. Гран-прі, яким тра­диційно в Одесі нагороджується фільм, що отримав найвищу оцінку глядачів, вручили комедійній драмі Петера Бросена і Джесіки Вудворт ‘’Король бельгійців’’ про подорож короля Бельгії балканськими країнами. ‘’Ця картина про подорож людини до самого себе. Про можливість знайти свій духовний шлях і повернутися до себе, свого серця і своїх почуттів’’, — розповіла продюсер стрічки Міра Сталєва. Фільм зірвав шалені оплески публіки, на виході з зали його глядачі радили неодмінно приходити на нього всією родиною і обов’язково брати з собою батьків. Нам же хотілося б, щоб увагу на цей фільм звернули й українські продюсери та режисери. Римейк на цю стрічку, де головним персонажем був би Президент України, який інкогніто рятується втечею через низку інших країн, вочевидь, був би прире­чений на успіх.

Найкращим же фільмом головної конкурсної програми стала грузинсько-німецька стрічка ‘’Моя щаслива сім’я’’ Нани Еквтімішвілі і Симона Гросса. Нетипова історія про матір сімейства, котра абсолютно точно знає, чого хоче, і яку не задовольняють патріархальні традиції, притаманні своїй країні, з нового боку розкрила тему стосунків між батьками і дітьми, між дорослими і віковічну кризу середнього віку.

— Фільм Нани і Симона настільки правдивий і без кліше, що ми одразу взяли його в програму, — в інтерв’ю ‘’Лівому берегу’’ зазначила головна продюсерка Одеського МКФ Юлія Сінькевич. — Усі ці грузинські пісні і застілля там не заради екзотики, а як природна частина життя. Крім того, фільм дуже точно розповідає про патріархальне суспільство і його тиск на героїню.

Олег БАТУРІН.

Херсон — Одеса — Херсон.




Спорт
17.08.2017 07:24 Новости / Спорт

Пляжний волейбол

Домашня перемога на новому майданчику

Фінал чемпіонату України з пляжного волейболу серед юнаків та дівчат до 16 років довірили приймати Новій Каховці. Саме на цих змаганнях там відкрили новий майданчик для пляжних видів спорту, на якому грали 60 команд юнаків та дівчат з 15 регіонів України. 

Уже в перших протистояннях було зрозуміло, що боротьбу за медалі серед юнаків поведуть новокаховчанин Олександр Бойко у парі з Олексієм Бубликом з Прилук та Данило Курінний (Первомайський) і Владислав Кришталь (Лозова).

Саме ці два дуети і дійшли до фіналу. У першій партії чудово стартували Бойко з Бубликом — 7:0. Завдяки такому гандикапу вони і довели справу до кінця — 21:18. У другій партії вже їх суперники були кращими — 21:13. У вирішальній — пара з Нової Каховки та Прилук все ж домоглася свого — 15:12. Отже, 2:1 за партіями — і Олександр Бойко з Нової Каховки разом із Олексієм Бубликом з Прилук — чемпіони України U-16.

Максим ЛОЗОВИЙ.

Футбол. Друга ліга

Херсонське ‘’классіко’’ на користь ‘’Миру’’

Справжній трилер влаштували минулої середи у Новій Каховці в матчі 5-го туру чемпіонату України серед команд  другої ліги футболісти місцевої ‘’Енергії’’ та горностаїв­ського ‘’Миру’’. Фантастичний за інтригою поєдинок завершився перемогою гостей — 2:3.

Дебютна частина матчу вийшла рівною. Дві найкращі команди Херсонщини немов би придивлялись одна до одної. Лише інколи суперники перевіряли на міцність захисні редути опонента. Марно.

Та все ж ближче до перерви горностаївцям таки вдалося зламати оборону енергетиків. Активний Сергій Цибуль­ський, одержавши м’яч на куті штрафного майданчика, відпасував праворуч, звідти пішла націлена передача в ра­йон штрафної зони, де невисокий Артем Цурупін позиційно всіх переграв і ударом головою відкрив рахунок — 0:1.

За 6 хвилин неподалік від воріт ‘’Енергії’’ був призначений небезпечний штрафний. Пробивав Ярослав Рафаль­ський, а Андрій Сорокін, котрий стояв у стінці, підкорегував політ м’яча — і гості повели 0:2.

Неймовірно, але ще до перерви новокаховчани зрівняли рахунок. Це зробили Роман Бочак та Сергій Молочко.

У другому таймі господарі немов за інерцією продовжили штурм воріт Артема Кулінича. Одного разу лише стійка завадила м’ячу перетнути лінію воріт горностаївців. Проте ‘’Мир’’ встояв. А на 70-й хвилині швидка контратака гостей — і Сергій Цибульський, вискочивши сам на сам з Дмитром Зелінським, перекинув м’яч у ворота — 2:3!

На 82-й хвилині чергова атака господарів, що прагнули будь-що зрівняти рахунок, завершилася порушенням правил з боку Валерія Каретника проти Дмитра Шастала. Арбітр Павло Сальнімков з Херсона впевнено вказав на 11-метрову позначку. Роман Бочак пенальті реалізував, але рефері гол відмінив, призначивши вільний від воріт. Залишимо це право за суддею.

Після цієї перемоги горностаївський ‘’Мир’’, набравши 13 очок, одноосібно очолив турнірну таблицю чемпіонату.

Здобула чергові три очки і сімферопольська ‘’Таврія’’, що нині базується у Бериславі. У Запоріжжі вона обіграла місцевий ‘’Металург’’ – 1:0.

j    j    j

Лідер першості горностаївський ‘’Мир’’ у шостому турі приймав сімферопольську ‘’Таврію’’. Попри всі намагання він так і не зміг здолати непоступливого дебютанта — 0:0. Перший тайм матчу пройшов за невеличкої переваги господарів. Проте моментів для взяття воріт практично не було.

Після відпочинку ситуація кардинально змінилася. Миряни значно додали в активності, і вже на 50-й хвилині Артем Цурупін прострілює з правого флангу, Іван Доценко встигає підставити ногу, але голкіпер Роман Гурін реагує на м’яч. Постійно загрожували воротам гостей Артем Цурупін, Сергій Цибульский, Андрій Сорокін, Валерій Коверник.

На 87-й хвилині Олексій Красов з 16 метрів пробивав в дальній від себе кут, але знову чудово зіграв Гурін, якому, до речі, в кінці зустрічі спеціальне журі вручило приз найкращому воротарю матчу. Серед польових гравців такі відзнаки одержали Павло Чмеленко, Андрій Сорокін та Артем Цурупін (всі — ФК ‘’Мир’’).

Новокаховська ‘’Енергія’’ приймала ‘’Миколаїв—2’’. Цікавий і безкомпромісний поєдинок закінчився з рахунком 3:2 на користь господарів.

Турнірну таблицю очолює ‘’Мир’’ — 14 очок, другою йде ‘’Енергія’’ — 13, третім — ‘’Металіст-1925’’ — 12, четвертим — ‘’Дніпро-1’’, у якого 10 очок і незавершена гра у Миколаєві з ‘’Суднобудівником’’. Як відомо, тоді після першого тайму через зливу за рахунку 0:0 суддя зупинив гру.

Олександр РОЖОВЕЦЬ.

Стрільба з лука

Поразка у чвертьфіналі

На заключному етапі кубка світу зі стрільби з лука, що проходив у Берліні (Німеччина), новокаховчанка Анастасія Павлова залишилася без медалей. Як завжди, найреаль­ніший шанс зачепитися за призові місця був у командній стрільбі. Павлова разом із Веронікою Марченко та Соломією Трапезніковою у першому протистоянні перемогла представниць США — 6:0. Однак у чвертьфіналі українкам дісталися законодавці моди у стрільбі з лука — кореянки. Наші дівчата не змогли створити сенсації і пройти далі (0:6).

Щоправда, в одиночному розряді львів’янка Вероніка Марченко у стрільбі за третє місце несподівано перемогла одну із представниць Республіки Корея — 7:3.

Наш кор.




Страница 3 из 10
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая > Последняя >>