Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…


Пятница, 01 Сентября 2017
Бажаючих відпочити у ‘’Старті’’ не знайшлося
01.09.2017 07:09 Новости / Общество

Лише одну зміну відпрацював цього року розташований під Тягинкою поза­міський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку ‘’Старт’’ Бериславської районної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи ім. В. К. Сергєєва. Бажаючих придбати до нього путівки власним коштом або коштом сільрад чи спонсорів просто не знайшлося.

— Районна рада цього року традиційно виділила кошти на оздоровлення дітей пільгових категорій у першу зміну. В червні у ‘’Старті’’ було оздоровлено 140 дітей. Причому коштів на табір цього року загалом виділили дуже багато. Для нього придбали холодильник, морозильну камеру, виділили кошти на заміну електропроводки, оновлення матеріально-технічної бази. Проте бажаючих відпочити там, на жаль, не знайшлося, — коментує перший заступник голови Бериславської РДА Ірина Дробиш.

Минулого року для наповнення табору проводилася чимала робота, в тому числі самими депутатами райради: вони зустрічалися з сільськими головами, потенційними спонсорами. ‘’Приміром, у міського голови Берислава просили виділити з бюджету кошти на оздоровлення хоча б 10 дітей, — доповнює Ірина Дробиш. — Завдяки цій роботі вдалося тоді набрати і другу, і третю зміни. Дітей небагато, але вони були. В цьому ж році ми очікували, що до залучення бажаючих оздоровитися в таборі приєднається його директор. Адже ця людина має там ставку протягом цілого року, до якої отримує надбавку. Ми пропонували навіть розглянути варіанти оздоров­лення на базі ‘’Старту’’ родин учасників АТО з нашого і сусідніх районів. А також можливий розвиток ‘’Старту’’ як бази зеленого туризму — щоб він був задіяний не лише влітку, а й у інші пори року. Пропонували й будь-яке сприяння зі свого боку. Проте все це не знайшло ніякої підтримки’’.

Тут саме час задуматися районному керівництву разом із депутатами про майбутнє табору. Адже якщо він за своїм прямим призначенням працює лише кілька тижнів на рік, а оновлення його бази і утримання фінансується з районного бюджету, то ефективним подібне використання коштів платників податків назвати дуже складно.

Олег БАТУРІН.




Як румунський режисер відчув українців
01.09.2017 07:08 Новости / Культура

1

Відомий румунський режисер Раду Гілаш вперше поставив ви­ставу в Україні. І зробив він це у Херсоні. Прем’єрний прес-показ спектаклю ‘’Межа або в контейнері’’ вже відбувся у театрі ім. М. Куліша — на сцені під дахом. Херсонські підмостки автор обрав невипадково. Раду Гілаш не раз брав участь у міжнародному фестивалі ‘’Мельпомена Таврії’’ з виставами, які за всієї жорсткості обраної тематики глядач сприйняв ‘’на ура’’.

Непростою для перегляду, напруженою психологічно виявилася й нинішня постановка. Виставу створено за п’єсою молдавського драматурга Костянтина Кеяну, написаною ще 10 років тому. В основі сюжетної лінії твору і спектаклю за ним — непросте життя нелегалів, які заради більш-менш пристойного заробітку в Європі залишили Україну і родини в ній. Вже з перших хвилин постановка викликає у глядача складні асоціації: ти ніби потрапляєш у пастку, закритий контейнер, з якого можна не вийти живцем — сцена під дахом забезпечує ефект присутності. Напружену атмосферу в залі доповнює оркестровий супровід — барабани гатять так, наче калатає серце. Згодом стає зрозуміло: саме це автор мав на увазі, адже серце одного з головних героїв таки не витримує, намагаючись дістатися Європи у тісному товарному контейнері — чоловік дорогою помирає… Сприйняття вистави відбувається й через оригінальні декорації — це сценічне рішення херсонського художника-постановника Ольги Гоноболіної. Головних героїв у виставі троє: всі жадають кращого життя за кордоном, але втілити мрію вдасться лише одному з них, наймолодшому. Також у центрі постановки і жіноча доля — матері одного з чоловіків доводиться мити туалети на чужині, аби заробити на синове майбутнє, але гроші тому не знадобляться, бо син гине у контейнері…

Зіграли у виставі винятково херсон­ські актори. Образи реалістично втілили Євген Гамаюнов, Руслан Вишневецький, Костянтин Рогань, Антон Лисенко, Валерій Гайфуллін, Ружена Рубльова. Сам режисер після прем’єри ‘’Межа або в контейнері’’ дав зрозуміти — цією постановкою прагнув підкреслити зовсім не те, як погано в Україні, а те, що чужинців-нелегалів у Європі ніхто не чекає, треба розвивати свою країну, а не їхати у складний для неї час, втрачаючи національну ідентичність.

— Так, нам відкрили туристичні візи, і ми можемо подивитися на красиву Європу. Але подивитися — це одне, інша справа — жити. Я там інколи жив, бо працював, і розумію, що, як говорить один мій герой, не кожна цукерка відповідає красивому фантику. Українці поки не знають, до чого прагнуть. Європа — це, звісно, добре: можна говорити, можна купувати, якщо гроші будуть, якщо будуть їхні зарплати. Але, стаючи англійцями, литовцями, поляками, напевно, почнемо розуміти, що втрачаємо свою, власну ідентичність. І онуки вже не будуть українцями, не знатимуть української мови… Я хочу, щоб українці зрозуміли, що ця країна йде вгору і життя будувати варто тут. Аби люди вимагали від держави, від вищих органів, щоб побудували дороги, автостради. І тоді Європа прийде сюди, вона буде правильно ставитися до нас, а ми — до неї. Ми, українці, там нікому не потрібні, треба будувати тут, — зазначив Раду Гілаш.

За словами режисера, наслідки масового виїзду за ‘’довгим карбованцем’’ за кордон він вже спостерігав у Румунії, якою хвиля нелегального заробітчанства прокотилася років 10 тому. Але у випадку з цією країною вийшло ще не так сумно, бо з вступом до Євросоюзу і підвищенням рівня життя румуни стали повертатися додому і будувати життя в рідній країні. Цього ж автор бажає і Україні, яку, він запевняє, дуже любить.

На саму виставу у режисера грандіозні плани. Її Гілаш розраховує якомога більше показати в Україні, адже переконаний, що тут її зрозуміють. А потім спектакль ‘’Межа або в контейнері’’ автор збирається представити на суд румунського, болгарського, польського глядача і, можливо, навіть повезти постановку до Індії і Тайваню.

Марина САВЧЕНКО.




Страница 4 из 4
<< Первая < Предыдущая 1 2 3 4 Следующая > Последняя >>