Гра з вогнем | Печать |
Новости - Общество
11.05.2017 10:18

14

Там, де землю беруть в оренду справжні господарі, там і нива родить, люди мають роботу, зарплату, хліб і до хліба. Звісно, хотілося б мати більше, але в нинішніх економічних умовах — і за це Богу дякувати.

У числі подвижників аграрного виробництва у нашому краї патріарх українського села, двічі Герой Соцпраці і Герой України, голова ПОК «Зоря» Білозерського району Дмитро Моторний, керівник товариства «Тарасівська іскра», що в Олешківському районі, заслужений працівник сільського господарства України Віктор Нагребецький, істинний аграрій, директор ТОВ «Світанок» Новотроїцького району Сергій Максименко…

Для названих і багатьох неназваних наших земляків земля — рідна мати. І думають вони не лише про високі врожаї, про майбутнє таврійського села, а й про те, щоб найдорожчий скарб — землю — не скупили за безцінь усілякі свої і чужі ділки, котрих народ називає точніше — пройдисвіти.

У людей прийшлих одне на умі — дочекатися того моменту, коли в Україні розпочнеться «вільний» (масовий) розпродаж землі. Такі вже мало піклуються про врожайність — їм аби діждатися «базару».

Схоже на те, що окупували «базарувальники» і землю селян Надеждівки.

На брата брат?

Земля у Надеждівці справді така, що у п’яти пече. Згори — немилосердне сонце, а знизу… А знизу бікфордів шнур!

Спочатку цей шнур тягнувся від сумнозвісного ТОВ «Вішва-Ананда». Це товариство з незрозумілою для наших хлібодарів назвою, укладаючи з селянами договори на оренду їхньої землі, наобіцяло їм золоті гори.

Гори виявилися не золотими. У цьому переконалися й жителі Надеждівки. Але то — з іншої опери.

У 2003 році, маючи зайву «зелень» у кишені, у таврійські степи прибув громадянин Туреччини Гумуштекін Халдун, аби розгорнути тут аграрний бізнес. І розгорнув, заснувавши два сільгосппідприємства — «Харистрон» і «Глобал-Інвест». 

Невдовзі підприємливого турка спіткало нещастя — автокатастрофа. Покаліченому ефенді Халдуну було тоді не до бізнесу. Коли діловий партнер турка Кодан Халіл Ахмет запропонував постраждалому, котрий лікувався у себе на батьківщині, передати йому майно підприємств, той погодився. Начебто…

Повернувшись в Україну, ефенді Халдун дізнався, що він тепер, по суті, голий, як турецький святий. Усе майно обох підприємств вартістю більше трьох мільйонів гривень уже не його, а Кодана Халіла Ахмета і його близького оточення. До справи підключилися поліція, потім суд. Пішли обшуки, арешти, замовні статті в пресі, «акції протесту»… А власникам земельних паїв що з того? Зрештою, у договорах оренди не зазначено, що у випадку «міжусобних воєн» люди відмовляються від роботи на підприємствах і від орендної плати за землю.

14.1

Надеждівка розбурхалася так, що, за словами екс-бухгалтера ПП «Харистрон» і ТОВ «Глобал-Інвест», депутата сільської і районної рад Оксани Кузишиної, брат пішов на брата:

— Прикро те, що людей, котрі стояли біля витоків «Глобал-Інвесту», почали відсторонювати від роботи. До таких потрапив і Ансар Ракібов, котрий привів у село інвестора саме тоді, коли село геть занепадало: не було роботи, не оброблялися поля, не було орендної плати. І село ожило! А сьогодні Ансар Ракібов опинився за бортом…

Ні, не опинився — не з тих! Для нього, турка-месхетинця, котрий переселився в українське село, подружився зі степовиками, переймається їхніми болями і тривогами, Надеж­дівка, як у селі кажуть, середовище проживання, а не місце заробітку.

Зваживши всі «за» і «проти», порадившись із людьми, котрі поважають його за розум, порядність, підприємливість, зрештою, зареєстрував Ансар Ракібов у Надеждівці нове підприємство — фермерське господарство «Оазис Півдня».

«Колесо удачі» від Ансара і на цей раз закрутилося. До Ракібова потягнулися робітні люди з земельними паями — своїми і своїх рідних.

А чого ж, питається, триматися того «Глобал-Інвесту» чи того ж «Харистрона», де людей вже перестали вважати за людей, де орендну плату, як обіцяли, не підвищили, а навпаки — почали обрізати, та й те видавати з великим запізненням. 

Чи могло так довго тривати? Звісно, ні.

І власники земельних паїв вдалися торік до «акту відчаю» — колективного «ісходу» з «Глобал-Інвесту». От вам і «вйо!..».

«Не нравиця — пішов!..»

У центрі Надеждівки, біля невеличкого «офісу» ФГ «Оазис Півдня», згрудилися сотні селян, аби ще раз пояснити причини своєї відмови від здачі в оренду землі «Глобал-Інвесту». Надеждівці цілком і повністю підтвердили те, що сказала секретар виконкому сільради Тетяна Куць:

— Кодан Халіл Ахмет Тугрул, нинішній власник підприємства, уже півтора року перебуває в Туреччині, на нього відкриті кримінальні справи. Заміщав його Мамуржон Ахмедов, котрий, як днями нам сказали, ніхто. Він і озлобив до решти усіх людей. У нього одне на язику: «Не нравиця — пішов!..». Терпець у людей увірвався!..

— Я у «Глобал-інвесті» працюю з першого дня, — говорить Марія Бойчук. — І що? Коли не прийдеш — грошей нема! Оббиваєш пороги — дають якусь частину. Торік мені конче потрібно було тисячу гривень. Пішла знову просити. Немає! Через ту тисячу довелося у кредит влазити. А тут, коли люди повстали проти такого знущання, гроші знайшлися. У грудні нікому нічого не давали, а у лютому вже виплатили всю орендну плату. При цьому наказали: «Пишіть розписки, що «Оазис Півдня» вас нахабно перетягнув до себе». Та нас ніхто не перетягував! 

— Тільки що пішла взяти довідки на субсидію. Сказали: лише по середах. Прийшла в середу, а мені: «А ви на чергу записалися?». Люди добрі, за кого вони нас тримають?.. Що мені, на коліна падати? — обурюється Віра Грабко.

— На фірму, яку тоді очолював Ансар Ракібов, я влаштувався у 2012 році, — говорить Руслан Колесников. — Працював, як і положено, по трудовій книжці, законно одержував зарплату. А у 2014-му мене по мобілізації призвали в АТО. Ансар тоді виділив гроші навіть на кіларову каску, бо знає: захист України — це святе. Прийшов з АТО і продовжував працювати. Ансара тоді вже з’їли, і на його місце прийшов цей Мамур чи Мамура. Викликають мене на перепідготовку як учасника АТО. Приношу Мамурі повістку. А він мені єхидно: «І ти думаєш, ми тобі будемо платити?!». «По закону — так». «Не буде так, як при Ансару…» — випалив Мамура. Я йому спокійно: «Будеш мати проблеми». — «Ти мені створиш проблеми?!». — « Я — ні, а закон створить». — «Я имєл твой закон!» — відрубав Мамура. І я за січень-лютий грошей так і не одержав. Скажу одне: до нього вже ніхто не повернеться!

— Торік Ансар уже в «Глобал-Інвесті» не працював, і ми знаємо всі, як його прибрали, — долучається до розмови Олена Балла. — Нове керівництво показало, як уміє господарювати: кабак не зібрали, кукурудзу, цибулю… Ми не хочемо з цією фірмою працювати, не хочемо! Тому й пішли до Ансара…

Слова попросив Віктор Смєлов: 

— Я з першого дня у фірмі, яку створювали Ансар і Халдун. Я знав Ансара як порядну і надійну людину, тому й здав йому паї. Це — людина! Мені робили дві операції на серці, і, якби не Ансар, мене б на цьому світі вже не було! Та коли Ансара «пішли», коли прийшов цей Мамур, то почалося… Я працював сторожем. Він мене викинув, як шкідливе кошеня, а поставив зятя свого брата на моє місце. Коли я дізнався, що створює фірму Ансар, то без вагань пішов до нього. А до Мамура ніхто не повернеться, навіть якщо нас будуть давити. Ми — господарі землі, а не він! 

— Якщо для «Глобал-Інвесту» Надеж­дівка — це гроші, то для Ансара — село, — висловлює свою думку багатолітній депутат сільської ради, директор сільського будинку культури Надія Сікальчук. — Ансар живе в такому ж будинку, як всі, не будує собі палаци, завжди знаходить спільну мову з усіма людьми. І просто прикро, що людину, котра створювала цю фірму, піднімала наше село, обпльовують. Хай дадуть нам спокій!

«Ми — не раби!»

Наслухавшись порожніх обіцянок, набачившись елементарного безладу, натерпівшись незаслужених образ, власники земельних паїв, як тільки Ансар Ракібов створив ФГ «Оазис Півдня», масово перейшли до нього. 

Аж тут прокинулися «рабовласники». Їхній погляд на ситуацію і їхню позицію на зустрічі у райдержадміністрації висловив представник ПП «Харистрон». Цей балакучий молодик із відомих лише йому причин категорично відмовився назвати своє прізвище.

Юрист-інкогніто заявив наступне: 

— На підприємстві до кінця 2016 року було близько 3,5 тисячі гектарів землі. На початку 2017-го представники протилежної сторони готують додаткові угоди про ро­зірвання договорів оренди на площу близько 3 тисяч гектарів, вказуючи дату укладання 1 червня 2015 року. Це стало початком конфлікту. Додаткова угода робилася в лютому 2017 року, підписується 1 червня 2015 року від імені Ракібова Ансара…

— Від імені «Глобал-Інвесту», — виправила юриста-інкогніто представник сільської громади депутат Оксана Кузишина.

— Уже в лютому 2017-го він був не уповноважений це робити, — продовжив юрист-інкогніто.  

— Угода датована 2015 роком, але зареєстрована у 2017-му, — знову поправляє юриста-інкогніто Оксана Кузишина. Але той робить вигляд, що не чує, і продовжує гнути своє:

— Кидаються усі додаткові угоди в базу, і протягом місяця підприємство позбавляється близько 3 тисяч гектарів землі. Волі підприємства у цьому не було. Хочу звернути увагу на те, що орендна плата за 2015 і 2016 рік повністю проплачена. Земельні ділянки на кінець 2016-го повністю оброблені…

І пішло-поїхало! Несумлінні реєстратори, підроблена печатка, недійсні повноваження…

Юрист-інкогніто начепив на неслухняних «рабів» і нескореного Ансара Ракібова сім смертних гріхів. А на підсилення — інформація «міжнародної ваги» (текст подаємо за диктофонним записом):    

— Американський інвестор (громадянин Туреччини, котрий мешкає у США. — Ред.) Каракаш Еррол… йому це набридло… він там закупив техніки на підприємство, її украли на 10 мільйонів. Він далі продовжує викидати гроші, людям платиться зарплата, обробляється земля… хімія, вода… Він бачить, що підприємство зникає. Йому це попросту набридло… Він якби людина непроста… У них там дуже гарні зв’язки з сенатором Конгресу США… Вони зверталися до Посольства США, Посольство США на Адміністрацію Президента України, звідти приймаються міри — звернення до Мін’юсту. Враховуючи цю всю незаконність додаткових угод про розірвання договорів оренди і укладення нових на «Оазис Півдня», вони скасовуються Мін’юстом. Ці всі документи вивчала комісія Мін’юсту, куди входить 5 чи 10 чоловік, чи більше — дуже багато! Хочу додати, що багато додаткових угод не підписані пайовиками.

Як вам такі масштаби і така оперативність Мін’юсту України?..

Про ситуацію в Надеждівці, виявляється, вже навіть у Конгресі США знають і з Адміністрації Президента України готові втрутитися. Ну і ну!

А ось позиція представника «Оазис Півдня» Валерія Гляня:

— Чому ці додаткові угоди складалися і розривалися договори? Тому, що «Глобал-Інвест» перебуває у стадії банкрутства і у підприємства немає грошей на те, щоб платити за оренду, оплачувати інші процедури.

Валерій Глянь наголосив на тому, що «24 квітня цього року був поданий адміністративний позов у Херсонський окружний адміністративний суд з приводу ви­сновку і наказу Мін’юсту, на підставах якого вам («Глобал-Інвесту». — Ред.) дісталася ця земля. Ви, коли зверталися у Мін’юст, багато документів недодали, багато чого приховали, ввівши його в оману. Чекаємо суду…».

Голова райдержадміністрації Олександр Бурейко, вислухавши обидві сторони, неодноразово повторював, що влада не має права втручатися у бізнес. А щодо ситуації, яка склалася у Надеждівці, зо­крема, сказав:      

— У людей немає юридичної освіти. І ті емоції, які у них є, будуть бити через край. Ми не повинні допустити ескалації напруженості. Як утримати людей від протиправних дій? Це наш спільний обов’язок. У Преображенці конфлікт між землекористувачами вилився у те, що одному з них кинули у двір бойову гранату Ф-1. Через кілька годин у його опонента було знайдено іншу бойову гранату. Правда, без запалу. Наше завдання — забезпечити стабільну сус­пільно-політичну ситуацію в районі.

Воно-то так, але…

А що з цього приводу думають у Конгресі США і Адміністрації Президента України?

Анатолій ЖУПИНА,

Василь ПІДДУБНЯК.