Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

Солдатів ховали, як худобу
Новости - Общество
14.07.2017 10:36

Справжньою сенсацією стало виявлення в Каховці неві­домої досі братської могили ра­дянських солдатів часів Другої світової війни. Як повідомляв ‘‘Новий день’‘, зотлілі останки були підняті на землю під час буріння свердловини 22 червня. Спочатку пошуковики військово-патріотичного клубу ‘‘Каховка’‘ припустили, що ці військові загинули в 1941 році. Проте під верхнім шаром землі їх очікували інші поховання

Протягом дев'яти днів пошуковики підняли з землі останки 62 бійців. Усі кістки були перемішані між собою. Всі вони лежали там хаотично, немов хтось скидав їх в поховальну яму, як здохлу худобу. Серед кісток були знайдені залишки солдатського блокнота з прізвищами бійців, 6 смертних медальйонів (один із них порожній), а також медаль ‘‘За Отвагу’‘. Остання, як виявилося, належала солдату Дмітрію Рєвашіну, уродженцю Краснодара, 1916 року народження. Скоріш за все, його нагородили прямо на передовій і він встиг поносити медаль лічені дні. Офіційний наказ про нагородження був підписаний лише 6 грудня 1943 року, більше ніж через місяць після офіційної дати його смерті — 1 листопада.

‘‘Старшину 6-й стрелковой роты гвардии Ревашина Дмитрия Павловича наградить за то, что он, презирая смерть, под сильным пулемётно-минометным огнем доставлял на перед­ний край боеприпасы и пищу бойцам. В трудные минуты боя за город Каховка он сам шёл впереди наступающего подразделения, обнаруживал огневые точки врага и вместе с группой бойцов уничтожал их. В этом бою тов. Ревашин броском гранаты уничтожил расчет станкового пулемета, из личного оружия автомата убил 6 фрицев. Своими действиями Ревашин заслуживает правительственной награды’‘, — вказано у виписці з наказу.

Вдалося розшукати сліди одного з бійців, Мойсея Радченка, прізвище якого було вказане в знайденому блокноті. За офіційними даними він похований у братській могилі в Малокаховці. Проте після виявлення невідомої могили у пошуковиків з'явилося безліч запитань: а чи справді в Малокаховці поховані ті, хто вказаний в офіційних реєстрах? І головне — чому нікому досі не було відомо про велике поховання захисників міста від німецьких окупантів?

— Наявні реєстри не містять інформації про точні місця поховань радянських солдатів з 1941 по 1943 роки включно. Часто-густо там вказано: похований у Каховці. А де саме — невідомо. Дуже сподіваємося на те, що нам допоможе інформація зі знайдених смертних медальйонів. Усі вони відправлені на експертизу до Києва, — розповів волонтер клубу ‘‘Каховка’‘, заступник міського голови Володимир Федченко.

Також ця знахідка вже поставила під сумнів і загально­прийняту версію про історію звільнення Каховки (і взагалі Херсонщини) від нацистів. Адже за всіма офіційними даними і інформацією місцевого музею, в боях за визволення Каховки брали участь частини 4-го Українського фронту, 44-ї армії під командуванням Василя Хоменка, 417-ї стрі­лецької дивізії, 2-ї Гвардійської армії, 2-го Гвардійського мехкорпусу, 1-го та 13-го стрі­лецьких корпусів і кінно-механізованої групи ‘‘Ураган’‘. Знахідки ж у невідомій брат­ській могилі дозволяють додати до цього переліку й 3-ю гвардійську стрілецьку дивізію.

— Є також дані, що Каховку звільняла і 12-та Гвардійська червонопрапорна донська козача кавалерійська дивізія. У спогадах одного з її офіцерів вказано, що саме в районі Каховки німці були дуже добре укріплені і що тут був потужний вузол оборони. Тож ми готуємо нині звернення до різних архівів, аби спробувати скласти все до купи. Проте вже зараз є підстави вважати, що все це дозволить відкрити нові невідомі сторінки в історії Другої світової війни, — додав Володимир Федченко.

Ставлення радянського керівництва до солдатських поховань, звісно, давно не є секретною інформацією. Недбале ставлення до могил, укрупнення братських поховань, масові втрати прізвищ похованих на території СРСР були звичним явищем. Не дивно, що навіть досі історики не можуть встановити точну кількість загиблих у роки Другої світової.

Олег БАТУРІН.