На шляху змін | Печать |
Новости - Общество
26.07.2017 08:26

У липні виповнюється 60 років від часу створення обласної організації Національної спілки журналістів України. Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з головою правління облорганізації НСЖУ, директором філії ПАТ ‘’НСТУ’’ ‘’Херсонська регіональна дирекція ‘’Скіфія’’, за­служеним журналістом України Валерієм ДОЛИНОЮ.

— Валерію Федоровичу, Ви з 2004 року стоїте біля керма творчої спілки журналістів Херсонщини. У березні цього року делегати обласної звітно-виборної конференції знову обрали Вас своїм очільником. Сьогодні обласна організація НСЖУ — це…

— Територіальний творчий осередок об’єднує професійних журналістів та творчих працівників засобів масової інформації, які професійно займаються журналістикою, пуб­ліцистичною діяльністю. Згідно зі статутом, ми — незалежна, неприбуткова громадська організація. Вона є наймасовішою серед творчих спілок Херсонщини: маємо на обліку понад 300 працівників пера, камери і мікрофона, об’єднаних у 29 первинних організаціях. Осередки створені та діють у редакціях газет ‘’Новий день’’, ‘’Гривна’’, ‘’Наддніпрянська правда’’, практично в усіх районних, міських та міськрайонних друкованих виданнях, у філії ПАТ ‘’НСТУ’’ ‘’Херсонська регіональна ди­рекція ‘’Скіфія’’, приватних телеканалах, Херсонському державному університеті і т. д.

Основна мета нашої діяльності — сприяння розвиткові журналістики в області, захист соціальних, економічних та творчих інтересів журналістів. Намагаємось бути їхнім об’єд­нуючим фактором, незалежно від політичних чи партійних пристрастей, причетності до різних видань.

— Що конкретно для цього робиться?

— Щорічно до Дня журналіста традиційно проводимо творчий конкурс у 5—6 номінаціях. Журі з професіоналів та представників громадських організацій визначає кращі матеріали з актуальної тематики у друкованих та електронних засобах масової інформації. Переможці конкурсу отримують спеціальні дипломи, цінні подарунки, досить вагомі разові стипендії, встановлені обласною владою. Активну участь у творчому змаганні постійно беруть редакції генічеських, горностаївської, новотроїцької, новокаховської, нижньосірогозької газет, ‘’Нового дня’’, тележурналісти ‘’Скіфії’’, каналів ‘’Твій плюс’’, ‘’ЯТБ’’. Тож закономірно, що серед цьогорічних переможців — журналісти саме з цих журналістських осередків.  Потроху розвіюється скептицизм стосовно нашого конкурсу серед представників інтернет-видань.

Цього року вперше обласні журналістські стипендії та почесні грамоти отримали троє відомих в області і Україні ветеранів-журналістів: Микола Шумак — колишній редактор генічеської ‘’Приазовської правди’’, Олександр Голобородько — у минулому один з провідних журналістів обласної газети ‘’Наддніпрянська правда’’ та тележурналістка ‘’Скіфії’’ Лариса Петрушенко.

Як вагоме досягнення обласної організації НСЖУ варто відзначити підготовку матеріалів і випуск двотомника ‘’Хронологія мужності’’ — книги пам’яті про воїнів Херсонщини, які полягли в боях на сході країни у 2014—2016 роках, захищаючи суверенність і територіальну цілісність України під час проведення антитерористичної операції. Це був спільний проект управління культури облдержадміністрації та обласної організації НСЖУ. Щира подяка за титанічну творчу працю та вкладені душевні зусилля керівнику проекту, начальнику управ­лін­ня культури Світлані Думинській, членам НСЖУ головному редактору книги, заслуженому журналісту України Любові Лагутенко, автору-упоряднику Любові Гаражій, всім, хто долучився до реалізації цього патріотичного проекту.

За результатами Національного конкурсу ‘’Українська мова — мова єднання’’ книзі присуджено перше місце в номінації ‘’Кордони мужності — кордони безсмертя’’. Ініціативу нашої організації підтримали у Києві. Секретаріат НСЖУ звернувся з закликом до інших регіональних організацій видати книги про своїх героїчних земляків.

Взяли активну участь у створенні літопису Херсонщини журналісти обласного теле­радіоканалу ‘’Скіфія’’, започаткувавши проект ‘’Герої не вмирають’’ про наших земляків, котрі загинули у боях на сході України. Вже створено майже 60 фільмів. Це правдиві, зворушливі розповіді про кращих синів і доньок Таврій­ського краю. Проект унікальний для України і набув широкого розголосу за межами області.

Оскільки Херсонщина є прикордонним регіоном, то серйозним викликом для журна­лістського загалу є необхідність протистояти агресії не тільки на фронті, а й в інформаційному просторі. Зокрема, журналісти ‘’Скіфії’’ започаткували нові проекти, в яких розповідають про будні наших військових — це ‘’Південний форпост’’ і про життя вимушених переселенців з окупованих територій — ‘’Анексовані долі’’. Формуванню у нового покоління любові до рідного краю сприяють нові журналістські цикли ‘’Патріот’’ і ‘’Україна понад усе’’.

— Існує думка, що зараз люди стали менше читати періодики, віддаючи перевагу телебаченню, інтернет-виданням. На Вашу думку, чи не загрожує це газетам, адже вони програють в оперативності подання інформації?

— Зникнення друкованих видань дехто прогнозував ще з появою радіо та телебачення. З появою інтернет-мережі, яка дійсно нечувано розширила інформаційний простір, такі думки знову з’явилися. Як на мене, вони передчасні. Сьогоденні реалії свідчать: попит на газетні публікації не падає, якщо газета гостра, принципова та інформаційно насичена. Наприклад, новотроїцька районна газета ‘’Трудова слава’’, редактором якої вже 30 років є за­служений журналіст України Валерій Горобець, має тираж понад 5 тисяч, або один примірник на 6,5 жителя району. Протягом останніх 15 років наклад газети в перерахунку на кількість населення є найвищим серед міськрайонних видань області й одним з найвищих в Україні. Нині ‘’Трудова слава’’ виходить на 20—24 сторінках, що дає змогу урізноманітнити тематику матеріалів, по-сучасному структурувати її вигляд. Тричі — у 2005, 2011 і 2014 роках — ‘’Трудова слава’’ перемагала у всеукраїнському конкурсі НСЖУ, виборюючи звання кращої районної газети України. Авторитетні і впливові на своїх територіях практично всі районні газети.

Популярністю у жителів області користується незалежна газета ‘’Новий день’’ (головний редактор Анатолій Жупина), херсонці віддають перевагу ‘’Гривні’’ (шеф-редактор Валерій Боянжу), які професійно висвітлюють проблеми області й міста.

Ми пишаємося нашими колегами, 17 з яких мають почесне звання ‘’Заслужений журналіст України’’, 4 — ‘’Заслужений працівник культури України’’.

— У медіа-просторі України зараз відбуваються кардинальні реформи: створюється суспільне мовлення, у комунальних друкованих ЗМІ (саме такими є більшість газет області) розпочато процес роздержавлення. Як проходять ці процеси у нас, чи впливає на них обласна журналістська організація?

— Дійсно, у січні цього року на базі майже 30 державних телерадіокомпаній зареєстровано публічне акціонерне товариство ‘’Національна суспільна телерадіокомпанія України’’, чим фактично дано старт створенню суспільного мовлення у країні. Змінюються підходи і стандарти всього циклу колишнього державного телерадіовиробництва, контент телерадіопроектів.

На порозі великих змін перебуває і комунальна преса країни та області. Згідно з Законом України ‘’Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації’’ цей процес здійснюється у два етапи. До кінця 2018 року колективи редакцій мають розлучитися з владними співзасновниками. Районні газети повинні стати саме голосом громад, а не чиновників, а журналісти зможуть вільно висловлювати свою позицію, не забуваючи однак про соціальну відповідальність.

У першому етапі реформування преси взяла участь половина друкованих ЗМІ області. Проходить він, на жаль, досить пасивно. У деяких районах є факти несприйняття реформи з боку місцевих рад.

З 1 січня 2019 року фінансування друкованих ЗМІ з бюджетів припиняється. Економічні умови в Україні завжди були і досі є мало сприятливими для рентабельності преси. Тепер до цього додався ще й стрімкий розвиток цифрових технологій. Тож прибутковість видань є дуже непростою справою. На думку Валерія Горобця, медіа-тренера, який брав активну безпосередню участь від НСЖУ у розробці законодавства про роздержавлення державної і комунальної преси, газети з невисокими тиражами, в яких працюють лише 2—3 журна­лісти, вижити самотужки не зможуть. Очевидно, деякі з них просто припинять існування, якщо редактори з суто творчих людей не перетворяться на кризових менеджерів.

Першою поборола всі випробування на шляху до справжньої незалежності іванівська газета ‘’Нове життя’’ (редактор Алла Ніколаєн­ко). У квітні цього року редакція зареєструвалася як приватне підприємство. Виживати тут розраховують за кошти від передплати, реклами, висвітлення діяльності районної ради та райдержадміністрації. Хоча, звичайно ж, сподіваються на передбачену законодавством підтримку з держбюджету. Побажаємо іванів­ській газеті та її творцям успішного плавання в умовах ринку.

Звичайно ж облорганізація НСЖУ тримає на контролі хід реформування, готова всіма передбаченими законодавством способами захищати професійні й трудові права кожного свого члена, всіх журналістів, які поділяють наші цінності. Наше завдання номер один — нетерпимість до будь-якого зазіхання на свободу слова і прав журналістів, професійна солідарність.

— Що вважаєте найважливішим нині у статутній діяльності Спілки?

— Так склалося, що понад 30% членів НСЖУ в області — люди пенсійного віку. Ветерани активні у громадській діяльності (у цьому напрямі ініціативно працює член правління облорганізації, заслужений журналіст України Віктор Гридасов). Однак відчуваємо необхідність у припливі молодих сил, які можуть продукувати креативні ідеї, мислити нестандартно, внести свіжий струмінь у діяльність спілчанських осередків. Тому нині первинні осередки приділяють підвищену увагу зростанню наших лав. Тільки у червні цього року до спілки вступили 16 осіб, 13 з яких — молоді люди віком до 30 років. Поповнення відбулося у первинних організаціях філії ПАТ ‘’НСТУ’’ ‘’Херсонська регіональна дирекція ‘’Скіфія’’ (секретар Оксана Корінна), херсон­ській та каховській територіальних організа­ціях, які очолюють Любов Гаражій та Володимир Менисенко.

Маємо намір тих, хто не платить внески, хто втратив зв’язок з осередком, позбавляти членства в НСЖУ. Бо бути спілчанином не означає тільки очікувати, що спілка для тебе щось робить, а, перш за все, активно брати участь у житті НСЖУ. Більшість первинних осередків допомагають ветеранам, тим, хто опинився у скрутному становищі, вітають кожного з важливими подіями, організовують колективні святкування тощо. Але треба цим не задовольнятися, а шукати нові перспективи для спілчанського життя.

Зараз правління облорганізації повернулося до задуму написати і видати історію обласної журналістської організації, в якій є багато славних сторінок, достойних імен, вагомих успіхів на професійному поприщі. Триває збір матеріалів, ми розраховуємо на підтримку первинних осередків, редакторів.

Вітаю членів НСЖУ області зі славним ювілеєм. Бажаю успіхів усім нам разом і кожному зокрема! Спілка була і залишатиметься авторитетною і незалежною. Я в це твердо вірю!

Інтерв’ю записала Любов БРУСИК.