Состав редакции

/images/redaktors/gupinaav.jpeg

Жупина Анатолий Владимирович

Главный редактор.

e-mail:   newday@ukr.net

Тел.: (0552) 45-43-60, 33-44-00, 45-43-59.

images/redaktors/gupinalm.jpeg

Жупина Людмила Михайловна

Первый заместитель

главного редактора.

Тел. (0552) 45-49-24.

 

/images/redaktors/yaitskiyam.jpg

Яицкий Анатолий Николаевич

Заместитель главного

редактора.

Тел. (0552) 45-46-21.

Весь состав редакции...
ПРЕСС-КЛУБ "НОВЫЙ ДЕНЬ"                                                 ГОСТИ ПРЕСС-КЛУБА

Если вопросы, которые вас волнуют, стоят того, чтобы сформировать общественное мнение или получить широкий резонанс, обращайтесь в независимый  пресс-клуб «Новый день», который объединяет несколько десятков средств массовой информации не только Херсонщины, а и представителей общенациональных СМИ в нашем регионе…

Я тебе породив, я тебе і вб’ю…
Новости - Криминал
13.04.2017 13:36

Ця історія шокувала всю Україну, і, певно, її ще довго переповідатимуть у різноманітних ток-шоу про людські збочення і трагедії — на жаль, сенсація. Страхіття з тих, що не побачиш у кіно і в книзі не прочитаєш, сталося на Херсонщині, на Каховській ГЕС. Минулого тижня «Новий день» вже розповідав про дивне самогубство на греблі: молодий чоловік вбив себе і малолітнього сина, стрибнувши з ним… у нікуди. Але чому він прийняв таке рішення, адже у будь-якого вчинку має бути ні, не виправдання, але мотив, причина? 

…Вони були родиною понад 10 років, виховували сина. Село Чорнянка на Каховщині. Тут ніхто не може нічого поганого сказати про Сєрових. І він, і вона працювали, дитина завж­ди доглянута. Хлопчик ріс вихованим, брав активну участь у житті школи, і це завжди підтримували батьки. Різниці у ставленні до дитини педагоги не помітили навіть тоді, коли Артурчикові тато з мамою розлучилися (так буває, згасли почуття, побут зруйнував родину, та мало що могло статися). І чоловік, і жінка продовжували приходити до школи, виконуючи все, що належить нормальним батькам. Чому 32-річна Оксана вирішила розлучитися, люди не розуміли, та що там говорити про чужих — рідна мати не могла збагнути, чому враз розпалася міцна родина. Можливо, тому цілком нормально ставилася до того, що розлучені все ще мешкали в одному будинку: може, помиряться? Але миритися, принаймні надовго, вони не могли. Оксана нікому не розповідала, але всі ці 10 років Сергій випробовував її нерви — спалахував через кожну дрібницю і виходив скандал, так, на рівному місці. І що найгірше — чоловік постійно погрожував накласти на себе руки, скільки разів вона його з зашморгу витягувала, пляшку з пальним і сірники ховала, але, неначе у страшному сні, все повторювалося знову і знову… «Коники викидати» не припинив, навіть коли подала на розлучення. І тільки тепер вона вирішила зізнатися матері, якого тирана терпить поряд і як втомилася жити у постійному напруженні.

Шокована стара була категоричною: «дочко, та він неадекватний, треба тікати!». Втекти далеко вона не могла, зібрала перші-ліпші речі, забрала сина й подалася до батьків. Сергій такого, звісно, стерпіти не міг: одразу відігрався на одязі, який не встигла забрати колишня. Все, що було, згріб до купи і підпалив, певно, в такий дивний спосіб чоловік чи то сподівався позбавитися пам’яті про родину, якої більше немає, чи то прагнув помститися тій, що кинула його, наче якийсь непотріб. Як би там не було, але вже ледь не на ранок він прибіг до будинку Оксаниних батьків і благав її повернутися, клявся, що все купить, замість того, що спалив. Але жінка була непохитною: так, він їй не ворог, їх об’єднує продовження — їхній син, який так любить батька, і вони мають спілкуватися, жити ж разом, як родина — ні, вистачить, натерпілася. Скільки разів Сергій просив Оксану, ніхто того не знає, але люди бачили, як чоловік возив колишню на роботу і за сином — таке нетипове розлучення. При цьому, кажуть, існувало рішення суду, де чоловікові дозволено зустрічатися з сином лише у визначені дні тижня, але, схоже, режим той діяв більше на папері, ніж у житті.     

…Того недільного ранку ніщо не віщувало біди. Батько забрав сина, говорив, везе на ринок, у Нову Каховку, щоб одягнути на весну. За кілька годин Сергій зателефонував колишній і попередив, що поки не може повернути  малого, бо вони у справах ще заїхали у мікрорайон. Які то були «справи», жінка дізнається вже незабаром і несамовито кричатиме від жаху. Десь опівдні Сергій знову подзвонив і випалив Оксані моторошне зізнання: вони з Артурчиком зараз на мосту, на ГЕС, і за мить стрибатимуть… Жінка намагалася вмовити колишнього, якого не раз рятувала від смерті, не робити дурниць. І просила, і плакала, і кричала, але той був непохитний. Слухавку вихопив батько Оксани, але тестя Сергій і слухати не став, просто відправив того під три чорти, і зв’язок обірвався…

Охоронець режимного об’єкта — Каховської ГЕС — не міг бачити того, що сталося, бо місце для самогубства чоловік обрав глухе, в районі шлюзу, де ні машин, ні людей, яке не проглядається звідти, де сидить сторож. Просто чоловік почув різкий хлопок, ніби щось впало, вдарившись об воду, і крик чи радше нетривалий зойк, може, й дитячий… Охоронець одразу зрозумів, що хтось стрибнув із греблі, й миттю набрав 102.

Оксана з сусідом летіли на машині до ГЕС. Орієнтиром стала поліція, люди в формі вже були на місці, жінка одразу зрозуміла: таки сталася біда. І моторошна картина — на цегляній огорожі лежали два мобільних, Сергія та Артурчика, картуз колишнього і коробка з конструктором «Лего»… Любив збирати. Доки працювали водолази, Оксана відчайдушно бігала узбережжям, все шукала сина: навіть якщо батько таки виконав те, чого прагнув, син же міг врятуватися, не піти на безглузду задумку, втекти врешті-решт… Та надії виявилися марними, за дві години з Дніпра дістали і старшого, і молодшого Сєрових. Як зазначили фахівці, в обох не було жодних шансів вижити. Гребля 20-метрова, стрибнувши вниз з такої висоти, людина б’ється об воду, непритомніє від больового шоку і одразу потопає. Але чому він, батько, так вчинив: якщо тобі набридло жити, навіщо тягти за собою ні в чому не винну дитину, найріднішу в світі людину?

Психолог Ольга Цілинко вважає, що у чоло­віка не просто були явні проблеми з психікою, він мав нестандартні погляди, де відбувається підміна цінностей.

— Скоріше за все, він просто не сприймав сина як окрему особистість. Грубо кажучи, ти — це і є я, а себе я вбиваю. Звести рахунки з життям Сергій, з усього видно, вирішив, щоб помститися дружині: не хотіла бути зі мною, так не буде в тебе ні мене, ні сина, бо це ж я, — припускає фахівець.

Також психолог вважає, що однією з найсер­йозніших проблем, і не лише в даній ситуації, є те, що жінка тихо терпить знущання, нікому не розповідаючи про домашнього тирана. Можливо, Оксана не все до кінця сказала про своє життя з Сергієм, не факт, що чоловік не розпускав руки, а, можливо, і малого ображав. Між іншим, назавжди таємницею так і залишиться те, що ж відбулося в останні хвилини життя батька та сина. Як вони стрибнули? Що він сказав малому перед їхньою смертю? Фахівець наголошує: неможливо за кілька хвилин вмовити дитину отак взяти й піти з життя, у сектах на це витрачають місяці, там діє спеціальна програма «обробки». А тут — рідний батько просить померти? Можливо, з колишньою дружиною по телефону Сергій розмовляв, відійшовши подалі від малого, і той не чув (інакше міг би, дійсно, втекти від божевільного батька), а потім просто повернувся, вхопив хлопчика за руку і — кінець… На останньому відео зі шкільного новорічного карнавалу важко не помітити: Артур худорлявий хлопчик, аж занадто на свій вік (кілька днів тому йому виповнилося 10), тож батько міг вхопити його, як горобця…

У селі, де жили загиблі, хлопчика самогубцею не вважають, бо помер він з волі батька. Як відомо, найстрашніші гріхи — самогубство та вбивство. 36-річного чоловіка лихий поплутав вчинити одразу два…

Марина САВЧЕНКО.