Більше отрути й менше кисню у Дніпрі під Херсоном
Стрімке зниження концентрації кисню, розчиненого у водах Дніпра під Херсоном, зафіксували експерти Каховської гідрометеорологічної обсерваторії. Згідно їх даних, вміст життєдайного складника зараз склав 4,2-4,8 міліграми на літр, тоді як норма – 6,2 міліграми, а критичний показник – 3 мг/л. Тобто створюються передумови для «цвітіння» води й масової загибелі риби через її замори, викликані тривалою спекою та зниженням швидкості течії через зменшення обсягу скидів з дамби Каховської ГЕС. І це ще далеко не все.
Дослідження обсерваторії дозволили виявити інший, але також доволі неприємний сюрприз. Концентрація з’єднань такого токсичного металу, як хром, у акваторії Дніпра під Херсоном зросла в п’ять разів, а за кілометр вище обласного центру – втричі! А надмір хрому у воді може позначитися на тих, хто в ній купається чи використовує її для технічних і господарських потреб. Адже така «домішка» може провокувати алергічні реакції, висипи на шкірі, вражає нирки у разі її накопичення. Та ще й має канцерогенні властивості!
Причому науковці не мають ні найменшого поняття, звідки той хром у таких кількостях узявся, і чого нам чекати надалі. Можуть лише припускати, що отруйні речовини потрапили у річку із стічними водами каналізації чи скидами з якихось підприємств. Адже хром у промисловості використовують досить широко – для легіювання сталей, у текстильному виробництві, для обробки шкіри та під час виготовлення акумуляторів. Тож версію може бути скільки завгодно, а от їх підтвердження чи спростування немає як шукати.
— Ми не знаємо, хто скинув у Дніпро сполуки токсичної речовини. Але востаннє подібне явище спостерігалося ще у восьмидесятих роках минулого сторіччя. Раніше виявляти факти забруднення було легше, оскільки в нашому розпорядженні було експедиційне судно. Але в 2009 році його забрали. Звертаємося до облради із проханням виділити з бюджету кошти хоча б на придбання човна з мотором – отримуємо відмову, — нарікає керівник Гідрометцентру Херсонщини Юрій Кіріяк. – Нам радять позичати в когось плавзасіб, аби брати пробу. Та це справа не одної хвилини: задля точності висновків проби необхідно брати на різних ділянках, вивчаючи також і вміст мулу. Тож днями катати гідрологів безкоштовно ніхто не буде, і не буде витрачатися на пальне. Якщо ми хочемо знати, наскільки річка безпечна для людей, потрібно вкладатися у її дослідження. І хто цього не розуміє – наражає себе й земляків на смертельний ризик для життя і здоров’я. Погодьтеся, це не та стаття витрат, на якій варто економити.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
