Гендерний аспект у місцевих виборах

За результатами гендерного моніторингу щодо місцевих виборів, переважають стереотипи та відчувається потужний економічний фактор — зазначають ініціатори дослідження — представники ВГО «Жіночий консорціум України». Даний моніторинг проводився у два етапи: перший — за результатами виборів кінця 2015 р. — середини 2017 р., другий — за результатами виборів 29 жовтня 2017 року. Для аналізу було взято 96 ОТГ із 12 областей України.

Результати гендерного моніторингу дозволяють стверджувати, що у середньому на виборах депутатів до міських, сільських та селищних рад ОТГ кандидатки складали 42—44% від загальної кількості (вибори кінця 2015 — середини 2017 рр.), тоді як на виборах 29 жовтня цей показник зменшився до 38%. Причому спостерігалася така тенденція: чим вищий рівень ради, тим нижчий відсоток кандидаток у списках.

Що стосується кандидатів на посади міських, сільських, селищних голів, то жінки складали 23%, і цей показник є сталим за всі періоди моніторингу. При цьому більшість кандидатів та кандидаток (понад 70%) обиралися самовисуванням, що певним чином вплинуло на обмеженість їхніх ресурсів та підтримки.

Результати виборів у 12 областях України свідчать, що, попри зменшення кількості жінок-кандидаток у ради ОТГ, однаковим, на рівні 38—39%, залишається представництво жінок у депутатському корпусі ОТГ. Крім того, аналіз виборів дозволяє простежити тенденцію зростання відсотків представництва жінок серед голів новостворених ОТГ — від 15% до 23%. Проте цей показник переважно стосується сільських та селищних ОТГ, тоді як кількість жінок, обраних головами міських ОТГ, становить близько 18%.

Моніторинг засвідчив, що найзапекліша передвиборна боротьба точилася у більш економічно спроможних ОТГ, тобто там, де фіксується найбільший обсяг доходів, працюють потужні виробництва, розвинені фермерські господарства та приватний бізнес. Саме тут спостерігався найменший відсоток жінок-кандидаток у ради та на посаду голови, і в результаті — перемога була за кандидатами-чоловіками.

За спостереженнями, активність виборчого процесу була значно вищою та помітнішою у міських ОТГ порівняно з селами та селищами. Проте саме у списках до рад цього рівня відсоток жінок був суттєво вищим.

На рівні міст кандидаткам у виборчій кампанії допомагали партійні осередки. На рівні сіл і селищ кампанія велась самотужки. Усі кандидатки проводили агітацію через пряме спілкування з виборцями і вважають, що це найбільш дієвий спосіб заручитися підтримкою виборців. І хоча він вимагає великих моральних і фізичних зусиль та часу, все ж не потребує багато коштів. Щодо упередженого ставлення до жінок-кандидаток, то вплив гендерних стереотипів на сприйняття жінок у якості політичних лідерів хоча і не носив масового характеру, все ж мав місце.

Олена ХОДУС.

Фото автора.

Презентація результатів гендерного моніторингу відбулася на засіданні Жіночого політичного клубу (Херсон).