Науковці з Херсонського державного аграрно-економічного університету стверджують, що відмова від відновлення матиме серйозні наслідки для природи та економіки, а також погіршить умови життя мільйона людей, пише New Day з посиланням на Мост.
Історія створення водосховища
Каховське водосховище створили у 1955-1958 роках, затопивши 2,8 тисячі гектарів ріллі та 36 тисяч гектарів пасовищ. Було переселено 37 тисяч людей і затоплено понад 90 населених пунктів. Водосховище охопило площу в 2155 квадратних кілометрів і забезпечувало водою понад 140 населених пунктів, серед яких Кривий Ріг, Нікополь, Марганець, Дніпрорудне, Енергодар.
Важливість для регіону
Водосховище забезпечувало функціонування зрошуваного землеробства на площі близько 800 тисяч гектарів через Каховський, Північно-Кримський канали та канал Дніпро–Кривий Ріг. Вода використовувалась промисловістю, сільським господарством та населенням. Крім того, водосховище було джерелом прісної води для рибного господарства та судноплавства.
Наслідки підриву для природи
Екоактивісти виступають проти відбудови, стверджуючи, що природа почала самовідновлюватись. Проте науковці наголошують на негативних змінах мікроклімату через осушення водосховища. Температура на території піднялась, що погіршує умови для рослинності. Зник зволожений мікроклімат, що призводить до швидкого осушення ґрунту та дефіциту вологи.
Аргументи за відновлення
Відновлення водосховища важливе для:
- Відновлення водного балансу та енергозабезпечення регіону.
- Збереження зрошувальної системи, яка забезпечує врожайність у посушливих умовах.
- Підтримки промислових та сільськогосподарських підприємств.
- Запобігання опустелюванню та деградації земель.
Науковці визнають, що створення водосховища мало негативні наслідки для довкілля. Проте, відмова від його відновлення може призвести до ще більших екологічних та економічних проблем. Відновлення Каховського водосховища може бути здійснене з урахуванням сучасних екологічних вимог, що дозволить мінімізувати шкоду для природи.
