Херсонщина в рейтингу приватизації на 20-му місці
Від старту малої приватизації, що відбувся півроку тому, в Україні вдалося продати 462 об’єкти. Центр економічної стратегії з’ясував, хто з областей заробив найбільше.
— За новим законом про приватизацію, розпродавати державне майно через аукціони може як Фонд державного майна, так і органи місцевого самоврядування. Останні тепер можуть продати свої непотрібні активи — нерухомість, транспорт, обладнання — і виручити за них кошти, які потім направити на більш важливі статті витрат. Покупці ж (бізнес або громадяни) можуть купити ці активи (часто за дуже привабливою ціною) і добудувати/переобладнати їх на свій лад, — говорить економіст центру Богдан Прохоров.
В одному рейтингу спеціалісти порівняли області за загальною кількістю оголошених аукціонів, а в іншому — за отриманим доходом від успішних аукціонів. У першому, зі значним відривом, лідирує Львівська область (206 аукціонів), за нею йдуть Вінницька (136 торгів) і Полтавська (125). Херсонщина посіла 20 місце з результатом 32 аукціони. Щоправда, остання в цьому рейтингу Миколаївщина, де провели лише 12 аукціонів.
Найбільший середній дохід від проведених аукціонів отримали в Києві (4,6 млн грн), а також Тернопільській (3,61 млн грн) і Львівській (2,55 млн грн) областях. Наша рідна Херсонщина спромоглася лише на дуже скромний показник — 0,14 млн грн. Миколаївщина продемонструвала ще менше — 0,05 млн грн.
Що ж виставляють на малу приватизацію? Перш за все, нерухомість. Окрім квартир, це може бути незавершене будівництво, закинуті лазні, магазини, гаражі й медпункти. На другому місці — транспортні засоби. Часто це службові автомобілі 1980—1990 років випуску.
Як за кількістю аукціонів, так і за отриманим доходом Херсонська область поки що навіть не наблизилася до першої десятки регіонів-лідерів з малої приватизації, потенціал маємо великий. Тим більше, що вперше органам місцевого самоврядування вперше надали можливість «розчистити завали у домашній коморі». Комунальні активи — як непотрібні власнику речі, які роками припадали пилом, зношувалися і ставали все менш придатними до використання, тепер можна розпродати.
— Для місцевої влади це нова можливість найти для непрацюючих активів нового ефективного власника, що перетворить довгобуд на працюючий бізнес із новими робочими місцями та додатковими податками в місцевий бюджет, — стверджує Богдан Прохоров. — Громади зацікавлені, щоб місцева влада активно позбавлялася баласту у вигляді непрацюючого майна, але робила це прозоро та на конкурентних засадах.
Анатолій НІКОЛАЄВ.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
