Медицина на межі. Як реформа вплине на медичне обслуговування у Генічеському районі

І курортники, і місцеві жителі, так само як і всі українці невдовзі зможуть розраховувати на безоплатну не екстренну допомогу лише за наявності укладеної декларації з сімейним лікарем.

 

З Джанкоя до амбулаторії загальної практики сімейної медицини в Новоолексіївці Генічеського району час від часу доводиться їздити 45-річній Тетяні. “Я часто сюди приїжджаю до родичів, тому я ще в минулому році підписала декларацію з місцевим сімейним лікарем. Тож у разі необхідності можу розраховувати тут на медичну допомогу”, — каже жінка.

Курортників більше ніж кримчан

Тетяна — не єдина жителька анексованого Росією Криму, яка обслуговується в розташованій неподалік від півострова Новоолексіївці. За словами завідувача амбулаторії Володимира Федоренка, у нього і у його колег є укладені декларації з кримчанами.

— Щоправда, їх небагато. З Криму стає все складніше приїжджати до нас на обстеження або за доступними ліками. Проте іноді їдуть і звідти. Тим більше, що половина Новоолексіївки має родичів на півострові, — розповідає він.

Про те, що в межуючому з Кримом районі істотно зменшилась кількість звернень від жителів півострова говорить і директор комунального некомерційного підприємства “Генічеська центральна районна лікарня” (КНП “Генічеська ЦРЛ”) Ельдар Фетієв.

— У 2014-2015 роках їх було багато. Зокрема, чимало пологів тоді ми приймали саме у жінок із Криму. А вже за весь минулий рік до нас звернувся лише 21 кримчанин, трьох з яких ми прооперували. В той же час торік ми мали 41 звернення від жителів окупованих регіонів Луганської і Донецької областей. Але переважно до нас звертаються курортники, звісно, якщо не рахувати місцевих. Наприклад, з 356 тисяч усіх звернень тільки до поліклініки Генічеської ЦРЛ у 2018 році біля 200 тисяч припали на літо. Здебільшого це були пацієнти інфекційного відділення, які приїхали на курорт і розбавляли солодкий відпочинок з солоними делікатесами: різноманітними домашніми шашличками з рапанів і мідій або кукурудзою. Проте я взагалі не можу зрозуміти тих, хто напихує подібною сумнівною їжею 9-11-місячних малюків: таких звернень до нас теж вистачає. Не можу зрозуміти й любителів поєднувати відпочинок на морі зі спиртним. Якось до нас привезли пацієнта, у якого алкотестер показав 8,02 проміле. Я думав, що той прибор з глузду з’їхав. Зробили аналізи — все підтвердилось. Щоб ви розуміли, це дві смертельні дози. І нічого: чоловік трохи поварнякав, але вижив. Відкачали, — згадує Ельдар Фетієв.

Якщо для багатьох місцевих жителів курорт дозволяє заробити гроші, то для медичних закладів району він радше є причиною їх нестачі. Пов’язано це з тим, що медична субвенція, за допомогою якої фінансується Генічеська ЦРЛ багато років поспіль розраховується лише від кількості місцевого населення. Величезна ж армія відпочиваючих попросту лягає “на плечі” цього закладу без жодних додаткових компенсацій. Причому, часто курортники взагалі не мають при собі ніяких грошей на лікування. Багато доводиться оперувати й нетутешніх, які постраждали в ДТП.

— Курортники потрапляють до нас, минаючи комунальне некомерційне підприємство “Генічеський районний центр первинної медико-санітарної допомоги” (КНП “Генічеський РЦПМСД”), оскільки одразу звертаються до приймального покою або до екстреної допомоги, — констатує Ельдар Фетієв. — Приміром, за минулий рік у нас лише через стаціонарне відділення ЦРЛ пройшло 1223 немісцевих жителя, з яких 185 мали оперативні втручання. Це велика кількість. А лише в першому кварталі 2019 року у нас було шпиталізовано 100 жителів інших регіонів, із них 33 прооперовані.

Пацієнтів напідпитку лікувати безоплатно не будуть

На що ж треба звернути увагу курортникам і тим, хто досі не підписав декларацію зі своїм сімейним лікарем? Чи зможуть вони розраховувати на безоплатну медичну допомогу цього літа і за яких умов? Тим більше, що з 1 квітня Міністерство охорони здоров’я припинило оплату послуг за пацієнтів, які не мають декларації.

Директор КНП “Генічеська ЦРЛ” попереджає, що найближчим часом планується затвердити тарифи на надання лікарнею платних послуг, що не покриватимуться Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

— Якщо людина має декларацію з сімейним лікарем будь-де на території України, хоч у Києві або Львові, вона зможе розраховувати на безоплатну медичну допомогу в нашій лікарні. Якщо ж декларацію не укладено, то ми можемо надати медичну допомогу безоплатно, а за знаходження в лікарні та інші надані послуги доведеться заплатити. Також платити доведеться тим, хто при зверненні до наших лікарів був напідпитку. В статуті ЦРЛ ми передбачили: якщо стан постраждалого або хворого зумовлено вживанням спиртних напоїв, то розраховувати на безоплатну медичну допомогу він не зможе. Потрібно вже якось привчати людей до таких речей, — каже Ельдар Фетієв.

Те саме, за його словами, стосуватиметься безхатченків або знайдених на вулиці непритомних осіб.

— Нині нас нерідко використовують в якості лікарні екстренної допомоги або якоїсь соціальної служби, натомість фінансування на такі речі взагалі не передбачене. За це теж доведеться платити. Наприклад, сільрадам, які захочуть покласти до нас якогось безхатченка, — пояснює Ельдар Фетієв. — Ми зможемо надавати готельні і соціальні послуги — приміром, тим, хто захоче лежати в лікарні разом зі своїм хворим родичем. Тарифи на ці послуги ми розраховували, виходячи з наших затрат. Звісно, вони відрізнятимуться від тарифів в лікарнях сусідньої Іванівки або Нижніх Сірогоз. У принципі ми можемо навіть закласти в них певну рентабельність, до 25%. Але поки цього не робимо, розуміючи, що купівельна спроможність населення не дуже висока. Та й починати хочемо поступово, щоб потроху дисциплінувати людей.

Проте навіть без наявної декларації з сімейним лікарем пацієнти зможуть і надалі розраховувати на безоплатну медичну допомогу.

-Екстрена медична допомога надаватиметься всім пацієнтам незалежно від того, підписана у них декларація чи ні. А ось при плановому огляді або просто під час візиту до РЦПМСД, лікарських амбулаторій, приватних клінік чи лікарів-фізичних осіб-підприємців, які уклали договори з НСЗУ такі пацієнти зможуть укласти декларацію безпосередньо на місці. Тим більше, що кінцевого терміну її підписання не існує і зробити це можна в будь-який час. Але без декларації пацієнти не зможуть, наприклад, отримати електронний рецепт за програмою “Доступні ліки”, — попереджає в. о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

У МОЗ наголошують, що з 1 липня базові діагностичні та лікувальні процедури стануть безоплатними за наявності направлення сімейного лікаря, терапевта або педіатра.

«З 1 липня 2019 року за цим направленням ви зможете отримати пакет діагностичних та лікувальних послуг, які оплатить Національна служба здоров’я за принципом «гроші за пацієнтом». Маючи направлення, ви самі зможете обрати де здати аналізи чи пройти діагностику. Це може бути і державний заклад, і приватний. Пакет послуг покриватиме обстеження на найбільш поширені хвороби внутрішніх органів, серця, легенів, скелета і 10 найпоширеніших видів онкології у чоловіків і жінок. У 90% випадків цього буде достатньо, щоб сімейний лікар спільно з фахівцем встановили діагноз і спланували лікування”, — повідомив на своїй сторінці у Facebook заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк.

 

Високі зарплати кадровий голод не вилікують

Не дуже доброю ситуацію з наданням медичних послуг у Генічеському районі називає Новоолексіївський селищний голова Олександр Бурковський. Пояснює це він із нестачею лікарів на місцях.

 

— Колись у нашій дільничній лікарні працювало 127 осіб, а тепер — 41. Два з п’яти поверхів її будівлі стоять порожніми. З наявних кадрів велика кількість фахівців пенсійного віку. І така ситуація по всьому району. Приміром, на весь Чонгарський півострів, де розташовано 8 населених пунктів, є лише один лікар. Не завжди люди можуть розраховувати і на нашу, селищну станцію швидкої допомоги. Якось я привіз туди свою тещу, а там нікого нема: всі на виїзді. Довелося відвозити її до Генічеська, — згадує Олександр Бурковський.

 

Завідувач амбулаторії Володимир Федоренко у свою чергу запевняє, що доступ до якісних медичних послуг тут мають всі пацієнти. Сама ж амбулаторія крім Новоолексіївки обслуговує також жителів Червонської і Олексіївської сільрад. Усі пацієнти можуть тут безоплатно і оперативно зробити рентген. Є можливість скористатися послугами комунальної лабораторії і приватної, за окрему плату. До Червоного і Олексіївки за визначеним графіком постійно виїжджають лікарі, які готові приймати пацієнтів на місцях. Проте найчастіше сільські жителі самостійно приїжджають до медиків у Новоолексіївку або Генічеськ.

— Багато хто розмірковує так: “Навіщо я буду йти в той ФАП, краще одразу приїхати до Новоолексіївки, отримати там направлення на аналізи чи флюорограф і одразу на місці все зробити”. Проте до 15-20 чоловік на виїзних прийомах таки звертаються. Відвідують наші лікарі під час виїздів і лежачих хворих, — каже Володимир Федоренко.

За коментарями ми звернулись і до Чонгарського сільського голови Галини Коваль. Вона запевнила, що проблем із доступом до медичної допомоги жителі сільради не мають.

— У нас дійсно працює лише одна сімейна лікарка, але крім амбулаторії діє ще 4 фельдшерські пункти. Всі вони кадрами забезпечені. Єдина проблема, яку ми маємо — відсутність світла і аварійний стан будівлі ФП у Сиваші, власником якої є київський Інститут хімії поверхні ім. О. Чуйка. Втім, вихід ми вже знайшли: домовились зі спадкоємцем іншої будівлі і після того як він оформить усі належні документи готові викупити це майно під новий фельдшерський пункт, — обіцяє Галина Коваль.

— Генічеський район ніколи не страждав наданням поганої медичної допомоги. Ми завжди мали гарний склад лікарів і медперсоналу. Забезпеченість кадрами у нас є однією з кращих по області і складає біля 80% від потреби. Зрозуміло, що спеціалістів не вистачає, що переважно вони пенсійного або передпенсійного віку. Проте всі вони є висококласними фахівцями, які активно працюють і готові надавати необхідну допомогу, — стверджує Ельдар Фетієв.

Директор Генічеської ЦРЛ запевняє, що доступ до медицини мають усі жителі району, в тому числі з найвіддаленіших сіл. Місцеві амбулаторії мають транспорт, а майже в усіх невеликих селах діють фельдшерські пункти. Екстренну медичну допомогу в районі надають бригади з Генічеська і Рівного. Пункт в останньому охоплює навколишні сіла у північній частини району і діє з кінця 2016 року. Завдяки йому жителям Рівного, Сокологірного та інших сіл вже не потрібно чекати близько години на швидку з райцентру: вона має приїхати за 15-20 хвилин.

Збої, які трапляються час від часу, медики пояснюють поганим станом доріг, зокрема, траси між Генічеськом і Іванівкою, що з’єднує райцентр з селами північно-західної частини району.

— Можна мати гарні автомобілі, але тільки за наявності нормального дорожнього покриття можна говорити про виконання усіх нормативів. Проте це питання залежить не від нас, а від фінансування дорожньої галузі, — констатує Ельдар Фетієв.

Рівень місцевої інфраструктури, на його думку, також впливає і на забезпеченість кадрами. Директор ЦРЛ стверджує, що ніяка зарплата, навіть дуже висока навряд чи  зможе привабити молодих спеціалістів у глухі села і повністю вирішити цю проблему:

— Я знаю приклади інших районів, де лікарям дають усе: гарні зарплати, підйомні, премії, житло. Але якщо там погана інфраструктура, нічого нема для дозвілля дітей — будь-який фахівець звідти просто втече, — підсумовує він. — Тому високі зарплати і надання житла вже не достатні для залучення потрібних кадрів. А вирішення цих питань залежить від усіх гілок влади, і в першу чергу від органів місцевого самоврядування.

Олег БАТУРІН.

Фото автора.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday