На Херсонщині радилися, як збанкрутувати по-новому

Боржникам – правовий захист, кредиторам – гарантії

Ухилятися від виконання фінансових зобов’язань, маніпулюючи законами, в Україні незабаром буде значно складніше. Натомість, прості люди зможуть полегшити собі надмірний тягар боргів, які не можуть повернути. Адже з жовтня поточного року вступає в силу новий Кодекс з процедур банкрутства, що його експерти поспішають назвати «революційним». Так це чи ні – покаже його використання. А поки новели у законодавстві «по кісточках розбирали» експерти – судді та їхні помічники, правознавці, податківці, працівники прокуратури і приватні виконавці з Херсонщини, Одещини та Миколаївщини. Вони зібралися на Всеукраїнську конференцію «Реформа законодавства  про банкрутство: формування належної судової практики». Конференція відбулася на базі Херсонського державного університету за ініціативою Господарського суду Херсонщини та Головного територіального управління юстиції.

– З 1993 року вітчизняне законодавство про банкрутство встигли переписати чотири рази. Та мусимо визнати, що попередні редакції досконалими не були. Зокрема, наші законотворці довго не могли визначитися із механізмом банкрутства фізичних осіб та відновлення платоспроможності боржника, який дуже потрібен. І лише в Кодексі з процедур банкрутства з’явилися відповідні положення. Я особисто брав участь у його розробці, засідання Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, тож з упевненістю можу стверджувати: документ у повній мірі застосовує досягнення тієї правової культури, яку на сьогодні опанували у Європі, – зазначив голова Господарського суду Херсонської області, кандидат юридичних наук Павло Пригуза.

Важливо. Кодекс України з процедур банкрутства надає боржнику право звернутися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність. Умова: погашення зобов’язання перед кредиторами з боку боржником припинилися впродовж двох місяців. А сума прострочених зобов’язань перед кредиторами складає не менше тридцяти мінімальних заробітних плат (від 125 190 гривень, станом на травень нинішнього року). Завдання: захистити боржника від надмірного тиску із застосуванням «непідйомних»  штрафних санкцій і пені та водночас надати кредитору гарантію повернення позик у чітко обумовлені терміни.

Тяганини поменшає?

Із платіжною дисципліною, до речі, далеко не все гаразд і серед вітчизняних підприємств з числа юридичних, а не фізичних осіб. Адже попередні редакції закону про банкрутство були розбалансовані, і саме на користь господарських структур-боржників. Їм надавалися численні пільги та відстрочки, а гарний адвокат узагалі міг повернути справу так, що кредитори належних їм коштів чи майна взагалі могли не дочекатися. Наслідки ж такої позиції держави стали для національної економіки вкрай дошкульними. Приміром, в Україні після судових процесів належне їм відшкодування отримують всього дев’ять відсотків кредиторів.  У країнах Східної Європи цей показник сягає 38 відсотків. А, скажімо, у Фінляндії – до 90 відсотків! При цьому процедура визнання неплатоспроможності у нас може коштувати до 40 відсотків від вартості бізнесу, що «прогорів». А в сусідніх країнах – не більше 13відсотків. Зрозуміло, чому такі «правила гри» в економіці зарубіжних інвесторів не приваблюють.

Однак із новим Кодексом з питань банкрутства ситуація має радикально змінитися, висловили сподівання учасники конференції. Адже він суттєво скорочує підстави для касаційного оскарження рішень господарських та апеляційних судів – відтак, і процеси не будуть тягнутися довгі роки.

– З Кодексу вилучили всі положення, що можуть розглядатися як підстава для звільнення від боргів – крім випадків, коли на це погоджуються самі кредитори, – наголошує суддя Господарського суду Одеської області Лілія Грабован. – Раніше осіб, які заявили свої вимоги до боржника після закінчення встановленого терміну для їх подання, або не заявляли як конкурсних кредиторів взагалі, або їх вимоги погашалися в шосту чергу. тепер це відбуватиметься в порядку черговості отримання заяв. Анульована і норма про те, що сума вимог до боржника-юрособи з боку кредитора має становити не менше трьохсот  мінімальних розмірів заробітної плати. А встановлення знижки під час продажу майна боржника на першому повторному аукціоні може встановлюватися тільки за згодою кредитора.

Нещодавнім досягненням системи судочинства на Херсонщині учасники конференції назвали також введення субсидіарної відповідальності для засновників комунальних підприємств. Тепер органи місцевого самоврядування сплачують борги замість бездумно створюваних КП та МКП, як це було в Херсоні та Каховці. І ще буде: адже тільки в Господарському суді Херсонщини на різних стадіях розгляду перебувають аж чотирнадцять таких справ, розповів Павло Пригуза.

Бути вимогливішими до боржників закликав суддів та виконавців начальник Головного територіального управління юстиції Херсонщини Костянтин Хутковський. «Маємо вісімнадцять підприємств-визнаних банкрутами. Своїм працівникам вони заборгували близько тридцяти мільйонів гривень заробітної плати. Причому ця заборгованість скорочується дуже повільно – на два мільйони впродовж двох років. Тож вкрай потрібні нові правові інструменти, аби ці кошти людям повертали швидше», – зауважив Костянтин Хутковський.

Знайшовся і недолік

Учасники конференції зійшлися на думці: Кодекс України з питань банкрутства є кроком уперед і для правової системи держави, і для її економіки. Але без недоліків, як у нас буває, не обійшлося. Та ж Лілія Грабован закинула авторам документу: забули про перехідні положення. А між тим, у судах по всіх регіонах нині сотні, якщо не тисячі справ про визнання підприємств неплатоспроможними. Проміжні рішення за ними приймали, керуючись нормами попереднього Закону «Про банкрутство». І як тепер бути з ними – починати розгляд з нуля? Але для учасників процесів це знову тяганина, додаткові витрати й збитки!

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

Фото автора.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday