Попри особливий стан, реформи рухають державу вперед

У столиці відбувся V Національний прес-клуб реформ «Децентралізація: результати, виклики і перспективи», організований у рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» ПУЛЬС, який реалізує Асоціація міст України. Серед представників регіональних ЗМІ й журналісти з Херсонщини.

Вибори в ОТГ: останнє слово – за ЦВК

Зважаючи на останні події у державі, захід розпочався з презентації особливостей правових засад діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Її представив після вітального слова виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Він детально зупинився на основних питаннях, пов’язаних з діяльністю органів місцевого самоврядування в таких умовах, а також відповів на запитання медійників. Зокрема, йшлося про численні звернення від органів місцевого самоврядування щодо можливого зриву проведення призначених на 23 грудня перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад ОТГ та відповідних сільських, селищних, міських голів та додаткових виборів у об’єднаних територіальних громадах у зв’язку із введенням в окремих областях воєнного стану. АМУ, проаналізувавши норми законодавства, вважає, що при введенні воєнного стану на окремих територіях обмеження, які встановлені, застосовуються виключно на цих територіях. Разом з тим АМУ переконана, що Центральна виборча комісія має надати офіційні роз’яснення з питань можливості проведення призначених на 23.12.2018 р. виборів у об’єднаних територіальних громадах в умовах введення військового стану в окремих областях.

Найбільше підтримки очікують об’єднані села

Далі йшлося про Держбюджет-2019 та чи матимуть громади ресурси для свого розвитку. Олександр Слобожан розповів про участь АМУ в підготовці проекту Держбюджету, зокрема, про те, що асоціація долучилася до бюджетного процесу з самого початку його розробки, брала участь у бюджетних консультаціях та готувала пропозиції, які враховують інтереси органів місцевого самоврядування.

— Ми запропонували розподіл, за яким 20% фінансування направити на обласні бюджети, 15% — на райони, 30% — на міста, 35% — на ОТГ, де значна частина сільського населення, — зазначив він. — Медична та освітня інфраструктури у цих громадах не так розвинені, тому вони мають отримати найбільше ресурсів на їх формування.

Відтак очікується істотне збільшення обсягів освітньої та медичної субвенцій. Додаткові кошти надійдуть, зокрема, і на закупівлю препаратів для хворих на цукровий діабет та для проведення гемодіалізу тощо. Покращиться і матеріально-технічна база закладів охорони здоров’я для повсюдного запровадження електронного обліку пацієнтів. Також йшлося про податки та збори, котрі залишатимуться за місцевими бюджетами, зокрема в ОТГ. Про пільгове оподаткування земель, через яке громади втрачають кошти. Наголошувалося на необхідності запровадження муніципального фіскального реєстру в боротьбі з тіньовиками.

Позбутися «ручного» посередництва

Експерт АМУ з розробки законодавства та управління ресурсами органів місцевого самоврядування Людмила Даменцова розповіла про процес приєднання громад селищ та сіл до міст обласного значення. Зокрема, 3 обласних центри завершили цю процедуру – Тернопіль, Вінниця та Житомир. Іншим у цьому часто заважає втручання бізнес-еліт. Поки великі міста зволікають, навколо вони обростають ОТГ з сіл, котрі категорично не побажали об’єднуватися з «мегаполісами».

Також йшлося про те, що з появою нових ОТГ обсяги інфраструктурної субвенції на душу населення з кожним роком зменшуються – ділячись між кількістю ОТГ, яким її виділяють. Якщо в 2015-му було всього 159 ОТГ, де з розрахунку на 1 мешканця громаді припадало в середньому 1,1 тис. грн., то 2017-му (665 ОТГ) – по 0,5 тис. грн., у поточному ж році підтримка є ще меншою, бо налічується вже близько 800 об’єднаних громад. Серед проблемних питань, з якими громади звертаються до АМУ, — часті випадки непрозорості та ручного управління в областях фінансовими потоками, спрямованими на забезпечення проектів розвитку — через ДФРР, Державний дорожній фонд, «Сільську медицину», на спорудження футбольних полів тощо. Громади настійливо просять запровадити процедури, які б усунули залежність від облдержадміністрацій.

Інша озвучена проблема — внаслідок небажання окремих громад створювати ОТГ ті, хто готовий до об’єднання, не маючи спільних меж з потенційним адмінцентром ОТГ, мусить втрачати можливості та кошти. Відтак несправедливо обділені громади просять врегулювати питання на законодавчому рівні для створення відповідного механізму об’єднання чи приєднання територіальних громад. Адже в процесі адмінреформи вперті противники об’єднання все одно муситимуть увійти до ОТГ, щоправда, втративши час та фінансові можливості. То чому б на етапі добровільності не дати шансу на розвиток прибічникам децентралізації, хоч ті й не мають спільних меж з потенційним центром.      

Аналітик з питань освіти Людмила Мозгова презентувала тему «Що треба знати про реформу «Нова українська школа», розповіла про тенденцію розподілу освітньої субвенції, про пріоритети забезпечення потреб навчання дітей з особливими потребами. 1,5 млрд. грн. планується спрямувати на покращення якості освіти та реалізацію відповідних заходів.

Медицина таки стане конкурентною

Заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк заглибився в тему медичної реформи. Зокрема, повідомив, що українці продовжують укладати договори з сімейними лікарями. Наразі настала остання третя хвиля, а це означає, що до кінця року цей процес мусить завершитися. 22 мільйони осіб уже обрали собі сімейного лікаря. Причому, 76% пацієнтів задоволені своїм вибором, підкреслив він, а також запевнив, що в 2019 році буде запроваджено електронні медичні документи — карту пацієнта, направлення до спеціаліста, рецепт та лікарняний. 900 закладів охорони здоров’я вже реорганізовані в некомерційні комунальні підприємства. Зі слів заступника міністра, уклали договори з Національною службою здоров’я й 75 приватних медичних закладів, адже законодавство дозволяє громадянам укладати договори як з державними, так і з приватними суб’єктами надання медичних послуг первинної ланки. В цьому й полягає конкуренція. Однак, у порівнянні з сільською місцевістю, райцентрами та малими містами, найскладніше триває цей процес у великих містах.

Озвучив Павло Ковтонюк і обсяги зарплат лікарів, які суттєво зросли у зв’язку з укладенням договорів. Чиста зарплата одного з лікарів на Вінниччині, приміром, перевищила 27 тисяч гривень. Але багато хто й досі задовольняється 5 тисячами заробітку й нарікає на реформи, не бажаючи нічого змінювати та удосконалювати на благо пацієнта. Також був озвучений перелік послуг та обстежень, котрі надаються безкоштовно, — це якраз традиційний список найзатребуваніших аналізів та досліджень. І лише поглиблені дослідження виконуватимуться за встановленими тарифами, приміром МРТ, запевнив заступник міністра. А також запевнив, що вже з 1 січня всі кабінети лікарів закладів первинної ланки мають бути комп’ютеризовані та введені електронні медичні карти пацієнтів, які будуть доступні по всій Україні. Планується провести й відповідні ремонти в медичних закладах — з відкритими рецепціями (віднині реєстратор не повинен буде спілкуватися з особою через куце віконце). Також у медзакладах будуть відведені зони для дітей та зручності для візочників. Планують предметно розглянути й проблему дефіциту лікарських кадрів.

Комунальні аврали не повинні паралізувати міста

Виконавчий директор АМУ зачепив болючу тему зриву опалювального сезону через борги ТЕЦ перед НАК «Нафтогаз». На початку нинішнього опалювального сезону 22 міста опинилися без тепла. Аналітик АМУ з питань ЖКГ Олег Гарник розповів про хід опалювального сезону в Україні та позицію та кроки Асоціації міст України щодо виведення галузі ЖКГ на якісний рівень. Зокрема, АМУ неодноразово повідомляла про необхідність закладення в Держбюджет коштів для відшкодування субсидій та різниці в тарифах на опалення, яка б попередила нарощування боргів теплопостачальних підприємств перед постачальниками газу та електроенергії. На сьогодні цей борг перевищив 14 млрд. грн., які підприємства теплопостачання погасити не в силі. Також експерт наголосив на позиції АМУ щодо необхідності передачі органам місцевого самоврядування повноважень зі встановлення тарифів та передачі підприємств теплопостачання з державної у комунальну власність.

Олександр Слобожан наголосив, що в кожному місті мають бути сформовані центри енергоефективності, котрі покликані відстежити зайві втрати та зменшити споживання енергоносіїв.

Аналітик АМУ з питань соціального захисту Назар Миколюк розповів про зміни у соціальній сфері, які відбудуться у 2019 році та питання соцзахисту, які потребують вирішення. Зазначив, що в умовах децентралізації місцеве самоврядування отримує більше ресурсів та управлінських повноважень, а значить, і більше можливостей впливати на різноманітні аспекти життя громади.

Олена НЕЧИПУРЕНКО.

Фото автора.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday