Правова допомога херсонцям

пряма лінія «НД»

22 травня на запитання читачів «Нового дня» відповідав начальник Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Костянтин ХУТКОВСЬКИЙ.

— Доброго дня! Вас турбує Тетяна СОКОЛОВА з Херсона. Костянтине Валентиновичу, скажіть, будь ласка, чи заборонений виїзд за кордон тим, хто має борги по аліментах?

— Відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 4 місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України — до погашення заборгованості зі сплати аліментів повною мірою.

— Андрій ЄРЕМЕНКО з Берислава: чи можуть виселити з квартири її власника, якщо він має борги по сплаті житлово-комунальних послуг?

— Виселити боржника можливо тільки за рішенням суду, яке набрало законної сили.

— Пряма лінія? Це Марина ЖУК з Голої Пристані. Порадьте, будь ласка, до якого нотаріуса краще звернутися — державного чи приватного? Мені треба оформити дарчу на будинок…

— Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

Окрім повноважень, можуть бути цікавими різні аспекти, серед яких виділю головні, на мою думку.

Перша відмінність — вартість нотаріальних послуг. Декого можуть ввести в оману відомості з Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 11.02.1993 року «Про державне мито», де викладені ставки державного мита, які справляються за вчинення нотаріальних дій. Розмір плати, визначений в цьому нормативному документі, майже ніколи не відповідає тій сумі, яку кожен сплачує за вчинення тієї чи іншої нотаріальної дії. Як правило, ця різниця — в більший бік. І не важливо, чи це приватний нотаріус, чи державна нотаріальна контора.

Сама плата, яку особа сплачує, коли вчиняється нотаріальна дія, складається з державного мита та плати за додаткові послуги, наприклад, консультація, технічні послуги копіювання, набір тексту, вартість нотаріальних бланків, реєстраційних дій та витягів з електронних реєстрів, інші витрати.

Різниця полягає в тому, що приватні нотаріуси на даний час можуть самі визначати розмір плати за вчинення нотаріальної дії (куди входить вартість всіх послуг, які надає нотаріус: за вчинення нотаріальної дії та вартість додаткових послуг), за домовленістю з клієнтом, але не менше, ніж визначений розмір державного мита.

Розмір плати за додаткові послуги, які стягують державні нотаріуси, встановлюється кожним обласним управлінням юстиції для всієї області і регулюватися державними нотаріусами самостійно не може. Де клієнт сплатить коштів більше, а де менше — сказати напевно неможливо.

Друга відмінність — спосіб оплати за вчинення нотаріальної дії та додаткових послуг. У випадку з державними нотаріусами, оплата здій­снюєть­ся виключно через банківські установи. Приватні ж нотаріуси, окрім такого способу, можуть отримувати плату готівкою.

Третя відмінність — режим роботи. Багато приватних нотаріусів працюють в суботу, деякі в неділю, святкові дні. У випадку з державними нотаріусами ситуація трохи складніша, оскільки графік їх роботи встановлюється державою.

Таким чином, різниця між державним та приватним нотаріусом фактично відсутня. В будь-якому випадку, вибір за Вами.

— Вас турбує Ольга РОМАНОВА з Каланчака. Хочу залишити будинок одному з онуків, проте не знаю, як вчинити краще — написати заповіт чи оформити дарчу?

— Договір дарування та заповіт мають головною метою перехід права власності від однієї особи до іншої. За договором дарування право власності на річ переходить від дарувальника до обдаровуваного, за заповітом — від спадкодавця до спадкоємця. При даруванні право власності переходить до набувача майна ще за життя дарувальника, а ось за заповітом право власності переходить після смерті спадкодавця. Момент переходу права власності на майно є принциповою відмінністю розглядуваних правочинів. Однак, щоб зробити правильний вибір, необхідно проаналізувати усі критерії.

Якщо за договором дарування обдаровуваний стає стопроцентним власником майна, то при спадкуванні не все так просто. При складанні заповіту слід розуміти, що заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. До таких осіб належать неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. За наявності таких осіб, майно буде поділено між ними та спадкоємцем, вказаному у заповіті, у відпо­відному співвідношенні згідно з вимогами Ци­вільного кодексу України.

Момент переходу права власності. За договором дарування право власності на нерухоме майно виникає з моменту укладення договору, якщо інше не передбачено в самому договорі. Так, договором дарування може бути передбачено обов’язок дарувальника передати майно у майбутньому. Однак, як правило, дарунки передаються відразу. За заповітом право власності виникає у спадкоємця після прийняття спадщини. Прийняття спадщини є тривалішою процедурою, ніж прийняття дарунка.

Податки та інші витрати. Як при оформленні заповіту, так і договору дарування здійснюється оплата за нотаріальні послуги, а також сплачується державне мито. Ціни на нотаріальні послуги ми вказувати не будемо, оскільки в кожного нотаріуса ціна буває різною.

Зміна і скасування. Питання зміни або скасування заповіту та договору дарування хвилює перш за все особу, яка має намір передати майно. Трапляються різні життєві ситуації, наприклад, коли відносини між особами погіршилися або обдаровуваний (заповідач) потрапив у скрутне становище, або ж  в останнього просто змінилися плани і йому необхідно повернути майно, щодо якого він вчинив правочин. Після укладення договору дарування, змінити або скасувати його в односторонньому порядку неможливо. Нерухоме майно переходить у власність обдаровуваного, який розпоряджається ним на власний розсуд. Дарувальник може розірвати договір або визнати його недійсним виключно через суд  і то за наявності підстав, передбачених законом. У випадку із заповітом, заповідач може в будь-який час змінити або скасувати його. Також заповідач може скласти новий заповіт, який у всіх випадках скасовує попередній заповіт. При цьому майно, яке вказане в заповіті, продовжує залишатися у власності заповідача. І, незважаючи на заповіт, заповідач має право на власний розсуд користуватися та розпоряджатися цим майном.

Вибір способу відчуження майна залежить перш за все від того, чиї інтереси необхідно захистити. Заповіт є більш підходящим інструментом для особи, яка відчужує майно, однак з врахуванням певних обставин перевагу може мати договір дарування.

— Телефонує Олег БАБЕНКО з Новотроїцького району: Костянтине Валентиновичу, чи можна проконтролювати, що сума стягнених аліментів піде саме на потреби дитини, а не буде використана в інтересах колишньої дружини, з якою проживає дитина? Чи передбачений якийсь механізм контролю?

— Відповідно до статті 186 Сімейного кодексу України, контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За за­явою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

— Здрастуйте, Костянтине Валентиновичу! Вам телефонує Олександр ГУСЄВ з міста Олешки. Скажіть, будь ласка, чи з’явилися в нашій області приватні виконавці рішень суду?

— У Херсонській області здійснюють  діяльність два приватних виконавця — Манікін Дмитро Сергійович та Пирожок Євгеній Віталійович.

— Пряма лінія? Телефонує Юрій ТАТАРЧЕНКО з Іванівського району. Костянтине Валентиновичу, підка­жіть, як краще діяти за умов, коли не виконується судове рішення?

— Якщо судове рішення не виконується добровільно, необхідно звернутися до суду із за­явою про отримання виконавчого документа з метою подальшого його пред’явлення до Державної виконавчої служби для примусового виконання.

— Валентина КИСИЛЕНКО з обласного центру: скажіть, будь ласка, чи є у херсонців можливість одружитися за добу? Скільки коштує оформлення шлюбу за добу?

— Так, чотири відділи у місті Херсоні (Херсон­ський міський, Дніпровський, Корабельний та Суворовський районні відділи державної реєстрації актів цивільного стану) разом з комунальними підприємствами: Херсонський обласний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша, Палац молоді та студентів та Парки Херсону, які виграли тендер, реалізують пі­лотний проект МЮ України «Шлюб за добу». Вартість даної послуги складає 2874,85 грн.

— Турбує Людмила САВЧУК з Нижньо­сірогозького району: на які права може розраховувати людина, яка не прописана офіційно, тобто не зареєстрована, але офіційно працює та проживає в Херсоні?

— Дана особа має можливість звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану з будь-якого питання без підтвердження місця реєстрації. У разі зміни імені або розірвання шлюбу для підтвердження місця проживання достатньо довідки з фактичного місця проживання.

— Марина ФАЛЬЧЕНКО з Горностаїв­ки: Костянтине Валентиновичу, скажіть, будь ласка, скільки треба заплатити мита за зміну імені та прізвища? І за яких обставин ваша служба може відмовити у зміні імені та прізвища?

— Державне мито за первинну зміну імені (прізвища та власного імені) складає 5,10 грн., у разі повторного звернення — 51 грн. У разі відсутності у заявника паспортного документу можлива відмова у зміні імені відділом державної реєстрації актів цивільного стану, а взагалі відмова або дозвіл надається тільки після розгляду матеріалів справи національною поліцією України.

— Пряма лінія? Це Максим ПЕТРОВ з Нововоронцовки. У мене таке запитання: де вчать на фахівців Державної виконавчої служби?

— У вищих навчальних закладах за спеціальністю «Правознавство», «Міжнародне право» та іншими спеціальностями відповідно до профе­сійного спрямування.

— Доброго дня! Телефонує Дмитро АВРАМЕНКО з Чаплинки: Костянтине Валентиновичу, як запобігти подвійній реєстрації права оренди земельної ділянки?

— Для запобігання подвійної реєстрації договорів оренди земельних ділянок передбачена взаємодія державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно та органу, який здійснює ведення Державного земельного кадастру.

Взаємодія визначена статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком доступу державних реєстраторів прав на нерухоме майно та користування відомостями Державного земельного кадастру від 12.07.2017 № 509.

Дана взаємодія полягає у тому, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки має безпосередній доступ та користується відомостями Державного земельного кадастру.

Також в статті 10 закону визначено, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013 року, обов’язково запитує від органів влади під­­приєм­ств, установ та організацій, які проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію необхідну для державної реєстрації прав.

— А яка відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

—  Самовільне зайняття земельної ділянки  є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 53-1 Кодексу України про адмі­ністративні правопорушення. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 20 до 100 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику. За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів або арешту на строк до шести місяців.

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Крім того, власник або користувач земельної ділянки вправі звернутись до суду із позовом про стягнення із особи, яка неправомірно використовує земельну ділянку завданих цим збитків, а також, у разі, якщо суд визнає це обґрунтованим, і моральної шкоди.

— Катерина ІВЧЕНКО з Верхнього Рогачика: чи запроваджена в нашій області видача свідоцтв про на­родження дитини та документів про реєстрацію її місця проживання ще у пологовому будинку?

— Так, з 2015 року відділи державної реєстрації актів цивільного стану Херсонської області є учасниками пілотного проекту МЮ України щодо державної реєстрації народження дитини у пологових будинках, а з 2017 року відділи державної реєстрації актів цивільного стану приймають документи від батьків на реєстрацію місця проживання дитини.

— Вас турбує Максим з міста Олешки. Я справно сплачую аліменти на дитину, але незабаром збираюся поїхати на заробітки за кордон. Як мені сплачувати аліменти?

— Відповідно до статті 181 Сімейного кодексу України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття.

Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми.

Згідно зі статтею 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Зв’язок з читачами забезпечував Анатолій ЯЇЦЬКИЙ.

Фото автора.

Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал t.me/newsnewday