Психічні розлади є однією з головних причин втрати працездатності в усьому світі. Особливо після пандемії COVID-19, коли кількість людей із симптомами депресії та тривожності зросла на понад 25%. У такій ситуації вкрай важливо знаходити фактори, які можна змінити, щоб зменшити ризик розвитку цих захворювань. Одним із таких чинників виявилася звичка додавати сіль до страв, пише NewDay з посиланням на BMC.
Міжнародна група науковців із Великої Британії провела масштабне дослідження на базі UK Biobank, до якого увійшли понад 444 тисячі учасників віком від 37 до 73 років. На початку жоден із них не мав діагнозів депресії або тривожності. Учасники заповнили анкету, де серед іншого вказували, як часто вони додають сіль до їжі — ніколи/рідко, іноді, зазвичай або завжди.
Дослідники спостерігали за учасниками впродовж у середньому 14,5 років і фіксували випадки клінічно встановленої депресії (коди F32-F33 за МКХ-10) та тривожних розладів (F40-F48).
Висновки: більше солі — більше ризику
Результати виявилися досить однозначними:
- У тих, хто іноді додавав сіль до страв, ризик розвитку депресії був підвищений на 7%.
- У тих, хто зазвичай додавав сіль, ризик підвищувався вже на 18%.
- У тих, хто завжди додавав сіль — аж на 29%.
Щодо тривожності, то учасники, які завжди досолювали їжу, мали на 17% вищий ризик розвитку тривожного розладу.
Цей взаємозв’язок зберігався навіть після врахування таких факторів, як вік, стать, рівень освіти, індекс маси тіла, фізична активність, куріння, алкоголь, наявність хронічних захворювань, режим сну, генетична схильність до депресії тощо.
Чому надлишок солі може бути шкідливим для психіки?
Науковці запропонували декілька можливих механізмів:
- Дисбаланс нейротрансмітерів. Натрій відіграє важливу роль у роботі нейронів. Його надлишок може порушувати передачу сигналів, що впливає на рівень дофаміну, серотоніну та норадреналіну — речовин, критичних для настрою та психічного здоров’я.
- Стрес і гормони. Високе споживання солі може активувати гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову систему, яка контролює стресову відповідь. Це призводить до надлишкового вироблення кортизолу — гормону стресу, який при хронічному впливі пошкоджує структури мозку, пов’язані з емоціями.
- Мікробіота кишечника. Надмірна кількість солі шкодить корисним бактеріям у кишечнику. Це сприяє розвитку запалень та порушень у роботі нервової системи через механізми, пов’язані з «кишково-мозковою віссю».
Спільний вплив солі та генетики
Цікаво, що дослідники також враховували генетичну схильність до депресії (polygenic risk score). Виявилося, що найвищий ризик розвитку депресії був у тих, хто і завжди додавав сіль, і мав високу генетичну схильність — їхній ризик був на 78% вищий, ніж у тих, хто рідко додавав сіль і мав низький генетичний ризик.
Обмеження дослідження
Попри масштабність і ретельну статистичну обробку, дослідження має низку обмежень:
- Самозвітність. Частота додавання солі визначалася за відповідями в анкеті, що може спричиняти похибки.
- Можлива зворотна причинність. Люди із прихованими симптомами депресії могли мати змінену поведінку щодо харчування.
- Невраховані фактори. Неможливо повністю виключити вплив інших змін у способі життя, що відбувалися протягом 14 років.
Що це означає для вас?
Результати цього дослідження підкреслюють важливість уваги до харчових звичок не лише з точки зору серцево-судинного здоров’я, а й психічного. Простий крок — менше додавати сіль до страв — може стати частиною ширшої стратегії профілактики депресії та тривожності.
Нагадуємо, раніше ми писали про те, як менше сидіти в телефоні.
Немає коментарів. Будьте першим, хто прокоментує