«Швидка» на виклик прибуває першою
Із досвіду, з усіх екстрених оперативних служб на виклик першою прибуває саме карета швидкої. Останнім часом у рамках реформування медичної галузі чимало нововведень торкнулися і служби «103», однак це не позначилося на якості надання послуг. Населення хіба що занепокоєне міфами, які поширюються про нібито кардинальні обмеження, які можуть торкнутися певних категорій викликів та реагування на них. Тому за роз’ясненнями ми звернулися до заступника головного лікаря з оперативної роботи, медицини катастроф та цивільного захисту населення – керівника служби медицини катастроф КЗ «Херсонський обласний територіально ний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (ОТЦЕМД та МК) Інеси ЧАМЛАЙ.
– Інесо Миколаївно, чи є якісь принципові зміни щодо права людини викликати «швидку»?
– На сьогодні в чинному законодавстві немає жодних змін щодо правил звернення за екстреною медичною допомогою. Відповідно до закону «Про екстрену медичну допомогу» кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право здійснити виклик екстреної меддопомоги, звернутися за її отриманням до найближчого відділення екстреної (невідкладної) меддопомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, який може забезпечити її надання. А ще повідомити лікуючого лікаря або працівників найближчого закладу охорони здоров’я, незалежно від форми власності та підпорядкування, про свій невідкладний стан або про невідкладний стан іншої людини.
– Виклик – це повідомлення за єдиним номером екстреної допомоги «103». Але як при цьому відрізнити екстрений стан від не екстреного?
– Так, здійснюється повідомлення про невідкладний стан людини і місце події, яка зумовила необхідність надання екстреної допомоги. Розподілення ж звернень на екстрені та не екстрені залежить від стану пацієнта, що визначене Постановою КМУ від 21.11.2012 р., № 1119. Диспетчер центральної оперативної диспетчерської ОТЦЕМД та МК після отримання звернення, що належить до категорії екстрених, направляє до пацієнта бригаду «швидкої» невідкладно. При надходженні не екстрених, тобто які не загрожують життю, – з приводу підвищення артеріального тиску, температури тіла (до 39*), болів у суглобах, хребті, при загостренні хронічних захворювань нервової системи, шлунково-кишкового тракту, – диспетчер має право перенаправити ці звернення до закладу охорони здоров’я первинної медико-санітарної допомоги за місцем проживання, або рекомендувати громадянину звернутися туди самостійно. Приміром, при загостренні хронічних хвороб чи при застуді саме сімейний лікар чи профільний спеціаліст може призначати лікування та коригувати його, а не фахівці «швидкої», котрі надають тільки невідкладну допомогу.
– А якщо йдеться про перелічені «не екстрені» випадки в неробочий час – увечері, вночі, у вихідні чи святкові дні?
– У неробочий час диспетчер направляє до таких пацієнтів бригаду протягом 1 години з моменту отримання звернення. В залежності від того, як з’являються вільні бригади, то вони можуть прибути на виклик і за 15–30 хвилин. Бо наголошу, що в першу чергу вони якраз обслуговують невідкладні стани. Щоб визначити невідкладність та черговість направлення бригади на той чи інший виклик, диспетчер проводить опитування відповідно до затвердженого алгоритму. Відтак особи, які викликають екстрену медичну допомогу (хворий, постраждалий, родичі або інші особи), мають відповісти на всі запитання диспетчера, який приймає виклик.
– Від того, наскільки швидко та об’єктивно надійдуть ці відповіді, теж залежить виїзд бригади?
– Тому слід коротко повідомити причину звернення, описати скарги хворого або стан потерпілого, назвати точну адресу (населений пункт, вулицю, номер будинку, квартири, поверх, код і номер під’їзду). Важливо уточнити шляхи під’їзду та його загальновідомі орієнтири. Традиційно диспетчер просить назвати прізвище, стать, вік хворого або потерпілого. Якщо ж ці дані невідомі, то необхідно вказати стать та орієнтовний вік.
– Поки чекають прибуття бригади, про що потрібно подбати, щоб прискорити надання допомоги?
– Забезпечити бригаді безперешкодний доступ до хворого чи постраждалого, а також елементарні умови для надання допомоги. За потреби підготувати медкарту. За можливості родичі допомагають у транспортуванні хворого або постраждалого в санітарний автомобіль «швидкої». У разі госпіталізації бажано мати при собі будь-який документ, який засвідчує його особу.
– В екстрених випадках кожна мить очікування «швидкої» здається вічністю. Замість паніки, що потрібно, аби врятувати людину?
– Важливою функцією центральної оперативної диспетчерської є підтримка громадян до прибуття бригади, насамперед при екстрених викликах з високим пріоритетом – зупинці серця, втраті свідомості, ДТП, отруєнні чадним газом, падінні з висоти, повішенні, потраплянні сторонніх предметів в дихальні шляхи, ураженні електричним струмом, утопленні. У таких випадках фахові поради та інструкції з надання домедичної допомоги проводять диспетчери та лікарі-консультанти. У середньому за добу це 180–200 консультацій.
– У центральній оперативній диспетчерській працює також старший лікар або лікар-консультант, до якого може перенаправити диспетчер?
– Лікарі-консультанти надають поради і з приводу неекстрених ситуацій, які потребують планового лікування та спостереження сімейного лікаря. Приміром при підвищенні температури, артеріального тиску лікар по телефону може порадити, яким препаратом, що наразі є під рукою, можна скористатися для покращення стану хворого. Трапляється, що вже за певний час телефонують і з вдячністю повідомляють, що людині стало краще і просять відмінити виклик. Зрозуміло, що іноді близькі так переймаються станом хворого, що в паніці не можуть опанувати своїх емоцій. Вони втрачають відчуття реальності і не можуть збагнути власну роль у ситуації, з якою мусять впоратися. У будь-якому разі, потрібно тверезо усвідомлювати та оцінювати стан хворого, до якого викликаєте «швидку». І пам’ятати, що в цей час вона може рятувати чиєсь життя.
Запитувала Олена НЕЧИПУРЕНКО.
Фото автора.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал
