Стати за місяць знаменитим на всю країну чи хоч би Верхній Рогачик коштує менше 10 тисяч
Слова з пісні, популярної в радянські часи, про те, що «Медаль за бій, медаль за труд із одного металу ллють», не викинеш. Та й ливарне виробництво ніхто не відміняв.
Пора забути і про те, що колись навіть значків ГПО («Готовий до праці і оборони») за перестрибування парканів чи біг попереду паровоза не давали. Вимагалося більшого.
Приміром, орден «За заслуги» вручали «за видатні досягнення в економічній, науковій, соціально-культурній, військовій, державній, громадській та інших сферах суспільної діяльності на благо України», а не надто поширене звання «Народний артист України» присвоювався не будь-кому, а «режисерам, артистам театрів, кіно, естради, цирку, професійних ансамблів та хорових колективів, диригентам оркестрів, композиторам, музикантам, дикторам телебачення і радіомовлення за видатну виконавську майстерність, створення високохудожніх образів, вистав, кінофільмів, що здобули міжнародне визнання, за особливі заслуги в розвитку вітчизняної культурно-мистецької спадщини».
Зараз із цим легше і навіть простіше. Всякий, чиї горді груди анатомічно придатні до носіння медалей і орденів, а також орденських планок, вільний у виборі. Причому навіть за умов, коли труд кандидату в орденоносці протипоказаний, а стріляти з автомата він так і не спромігся.
Головне тут — не плуга перти чи гаубицю заряджати.
Нині медаль, орден чи національний (!) сертифікат «Геній майбутнього століття» чи «Золотий на всі руки» «за значний вклад у розвиток галузі і економіки України» одержати не складно. Бажано — вкласти. І не обов’язково — у галузь…
І якщо нагорода не зможе вас сама знайти, то допоможуть їй в цьому запопадливі організатори щорічних фестивалів-конкурсів. Хто вони, ці добродії? Це ті, котрі розсилають по підприємствах і організаціях запрошення «на участь у проекті», а до запрошення прикріплюють інструкцію (нерідко з текстовим дубляжем англійською), що потрібно зробити, аби одержати високе звання чи не менш високу нагороду.
А ви як думаєте, що? Досягти видатних успіхів? Створити високохудожній образ? Врятувати потопаючого?..
Гай-гай, «не той тепер Миргород, Хорол-річка не та».
Одна з поважних конкурсно-фестивальних агенцій у супровідному листі-інструкції детально розписала, що необхідно для того, аби стати знаним якщо не в усій Україні, то принаймні в конкретній окрузі.
Настанова набагато коротша, ніж ранкова молитва: «Прочитати пропозицію; зв’язатися з оргкомітетом; заповнити і відправити нагородні бланки; оплатити (можна у гривнях) виготовлення відзнак; протягом місяця дождатися (!) доставки нагород».
Стати за місяць знаменитим на всю країну чи хоч би Верхній Рогачик (Нову чи просто Каховку з околицями) коштує менше 10 тисяч. Гривень! Та за такі гроші не гріх і Героєм України стати. Головне — прочитати, заповнити, оплатити… Тут і півроку почекати, як той казав, не гріх. Навіть навпаки!
Макс РАШПІЛЬ.
