Зоран Міланович, представник опозиційної Соціал-демократичної партії, вдруге стане президентом Хорватії. За результатами підрахунку голосів, він здобув перемогу з великим відривом, отримавши 74,58% голосів виборців — повідомляє NewDay з посиланням на Reuters. Незважаючи на церемоніальну роль президента у Хорватії, ця перемога має важливе значення для політичного курсу країни, особливо в питаннях зовнішньої політики та відносин із НАТО та Україною.
Вибори, явка та позиція опонента
Президентські вибори в Хорватії відзначилися низькою явкою, яка склала лише 44,18%. Мілановичу протистояв Драган Пріморац, кандидат від правлячого Хорватського демократичного союзу, який очолює уряд країни. Однак навіть підтримка провладної партії не допомогла Пріморацу здобути значних результатів. Він визнав поразку одразу після оприлюднення даних виборчої комісії, зазначивши, що думку виборців необхідно поважати.
Міланович, у свою чергу, підкреслив, що ця перемога є свідченням довіри громадян до його роботи.
«Це великий день для мене особисто. Я вдячний Хорватії за це визнання. Це своєрідний акт народної довіри до мене», — заявив він у своїй промові після оголошення результатів.
Політична позиція Мілановича: проросійські заяви та критика України
Зоран Міланович відомий своїми проросійськими заявами, що часто викликають резонанс у міжнародній спільноті. Зокрема, він публічно виступає проти відправлення хорватських солдатів у межах місій НАТО до України. Він неодноразово наголошував, що Києву «не місце в НАТО», а також звинувачував Україну в корупції, що активно використовується російською пропагандою для дискредитації української влади.
Хорватія, за рішенням Мілановича, не бере участі в програмі NSATU (NATO Security Assistance to Ukraine), яка спрямована на посилення безпеки та підготовку українських військових. Варто зазначити, що з усіх країн-членів НАТО участі в цій програмі не беруть лише Хорватія та Угорщина.
Втручання Росії у виборчу кампанію
Під час виборчої кампанії активність проросійських сил стала помітною. Згідно з розслідуванням, значна частина підтримки Мілановича на інформаційному полі була забезпечена за допомогою фейкових акаунтів у соціальних мережах. Вони масово поширювали публікації, спрямовані проти ЄС, НАТО та його опонента Драгана Прімораца, створюючи враження широкої підтримки Мілановича.
Ця активність особливо посилилася перед першим туром виборів, що викликає занепокоєння серед міжнародних спостерігачів щодо зовнішнього втручання у виборчий процес Хорватії.
Наслідки для міжнародної політики Хорватії
Перемога Мілановича може вплинути на майбутній курс Хорватії у відносинах із ЄС, НАТО та іншими міжнародними партнерами. Його позиція щодо України та військових місій НАТО вже викликала критику з боку західних союзників. Утім, посада президента у Хорватії є здебільшого символічною, і основний вплив на зовнішню політику залишається в руках уряду.
Раніше ми писали, США поставили ультиматум Сербії: на виконання вимог дали 45 днів
Немає коментарів. Будьте першим, хто прокоментує