Жителів Василівки чиновники «не чують»?
За листом читачів
Селяни вважають, що місцева влада кинула їх напризволяще.
Майже повністю непрохідною для літньої жительки Василівки Каховського району Ніни Дорохіної стала вулиця Мічуріна, де розташований її будинок. Через суцільні ями і купи каміння звичайнісінький похід до магазину перетворюється для неї на справжнє лихо.
— З 1960 року я ходжу такою дорогою. Вічно її засипають щебнем, який потім вимивають дощі. Зараз же ходити по ній стало й зовсім важко. Не так давно просто на вулиці я зламала стегно, довелось робити операцію. Що робити — не знаю. На вулиці Мічуріна живуть майже самі пенсіонери. Хіба так можна? – обурюється Ніна Дорохіна (на фото).
Разом із нею обурені й інші жителі вулиці. Зневірившись у місцевій владі, вони написали колективний лист до «Нового дня».
«Нерідко доводиться чути від людей, що завдяки децентралізації їм стало краще жити. Чого не можна сказати про нашу Любимівську ОТГ. Нас ніхто не чує. Біля будинку культури і магазинів у Василівці горить дві лампочки, більше ніде, ціла біда з водопостачанням. Третина жителів платять за воду, решта – ні. У нашої вчительки-пенсіонерки вже третій місяць немає води, бо вуличний дюймовий кран поламався і нема кому відремонтувати. З дорогами ще гірше. Приїхав бульдозер, почав рівняти нашу вулицю Мічуріна. Ми зраділи, але, як виявилось, зарано. Після зливи вимило землю, глину і залишилось на дорозі саме каміння. Тепер ми стрибаємо з дворів на вулицю і перечіпаємося через каміння. Що буде взимку – страшно й подумати», — написали жителі Василівки.
— Шкода стареньких, які ходять нашою вулицею, — підтвердила одна з авторок листа Моніка Іваніченко. – Мені теж треба йти заплатити за світло, а я боюся, що просто не дійду. З водою у сусідки-вчительки, дійсно, біда: нема їй кому відремонтувати той кран. Доводиться старенькій брати воду у мене. А воно мені треба? У мене ж лічильник круте і кожна копієчка не є зайвою.
Про те, що описані людьми проблеми справді мають місце, погоджується й в. о. старости Василівського старостинського округу Анатолій Горбенко. Проте, за його словами, з приєднанням села до Любимівської ОТГ Василівка лише виграла.
— У 2015 році бюджет Василівської сільради становив біля 5 млн. грн. Коли ж з’явилась ОТГ, доходи зросли більше ніж утричі. Завдяки цьому ми змогли повністю відремонтувати покрівлі будинку культури в Софіївці і ФАПу в Василівці, зробити капремонт шкільної їдальні, придбали шкільний автобус, замінили водогін, відремонтували одну дорогу. Я розумію, що це далеко не достатньо, проблем ще більше ніж достатньо. Але зробити все і одразу неможливо. Та й Мічуріна не одна проблемна вулиця в нашому старостинському окрузі. Таких поганих доріг у нас загалом біля 22 км., — прокоментував Анатолій Горбенко.
Щодо відсутності води у вчительки-пенсіонерки в. о. старости заперечив провину місцевої влади. За його словами, він особисто просив Любимівський комунгосп допомогти з заміною крану.
— Ми пішли їй назустріч, бо у жінки донька страждає на алкоголізм, а у онука наркотична залежність. Хлопці з комунгоспу приїхали, та онук почав їх гнати з двору з матюками і кричати, що сам усе зробить. Що ж стосується освітлення, то робити все як слід, із проектом і узгодженнями в «Херсонобленерго» дуже дорого і потребує часу. Тому ми вирішили закупити коштом селищної ради ліхтарі з економ-лампами і роздати їй усім, хто побажає підключити їх до своїх лічильників. Виходить недорого: біля 10 грн. на місяць з одного двору. Протягом жовтня ми плануємо їх встановити, — запевнив в. о. старости.
— Коли була утворена наша ОТГ, ми одразу взялися за вічну для Василівки проблему з водопостачанням. У селі вода подавалась лише на кілька годин на добу і могла взагалі зникнути, оскільки свого комунгоспу там не було. Не мали вони й дозволів на спецводокористування. Було складно, але нам це вдалося. Тепер вода і в Софіївці, і в Василівці є цілодобово, — сказав Любимівський селищний голова Сергій Коновалов.
Слова селищного голови підтверджують і місцеві жителі. «З водою у нас уже все добре, це правда», — запевнила Моніка Іваніченко. А ось дороги в Василівці, за словами Сергія Коновалова, не набагато кращі ніж у самій Любимівці.
— Як повноправна ОТГ ми почали працювати лише в кінці 2017 року. Неможливо за такий короткий проміжок часу зробити все і одразу, — пояснив Сергій Коновалов. – Робити повноцінне асфальтне покриття вулиць нам поки не по кишені. Але якщо ми ремонтуємо десь дорогу в Любимівці, то обов’язково робимо те саме і в Василівці, і в Каїрах. Я розумію людей, однак на вирішення всіх проблем у нашій громаді потрібен час.
Олег БАТУРІН.
Фото автора.
Новини від Нового дня в Telegram. Підписуйтесь на наш канал