Веломарафон через Україну: Сергій Краснов проїхав 3 500 кілометрів на підтримку переселенців

Одеса, Україна – Відомий спортсмен Сергій Краснов вісім місяців ретельно готувався до благодійного велозаїзду, присвяченого найпрестижнішим велоперегонам світу – “Тур де Франс”, пише NewDay. Його маршрут складався з тієї ж протяжності у 3 500 кілометрів, але проходив через різні українські міста. Спортсмен здолав цю величезну дистанцію за 23 дні та фінішував в Одесі.

Після завершення свого велопробігу, Сергій Краснов ділився своїми емоціями: “Я надзвичайно радий, що це зробив. Ці три тижні були важкими, але досвід – неймовірний. Я відчував себе справжнім учасником “Тур де Франс Україна”. Сергій щойно подолав останній етап своєї подорожі – 32-кілометрову ділянку між Одесою та Києвом. Маршрут пролягав через такі міста, як Миколаїв, Херсон, Дніпро, Київ, Хмельницький та інші.

На фініші благодійного велозаїзду “Тур де Франс Україна” Сергія Краснова зустріли з великим ентузіазмом. Він, в свої 55 років, більшу частину життя прожив у Новій Каховці на Херсонщині, де був депутатом міськради. Після окупації міста російськими військами, Сергій був змушений виїхати. Щоб допомогти іншим переселенцям, він організував велозаїзд за підтримки благодійного фонду “Місто тисячі джерел”.

Сергій пояснює на своєму сайті, що мета акції – збір коштів на допомогу біженцям з Херсонської області. Він надає підтримку тим, хто був змушений виїхати, або залишитися через проблеми зі здоров’ям своїм чи своїх рідних. За час велозаїзду Сергій подолав майже 3 500 кілометрів, розбивши дистанцію на 21 етап, з відрізками від 25 до 229 кілометрів.

У велоспорті Сергій вже 22 роки, але навіть з таким досвідом цей заїзд був справжнім викликом. Щодня він стартував рано-вранці та долав десятки й сотні кілометрів в аномальну спеку. Мало спав і потребував постійної мотивації. Тренер Костянтин Глазков згадує, як підтримував Сергія у важкі моменти: “Коли війна почалась, Сергій казав, що більше нічого не хоче. Я йому відповів: “Отже, Путін переміг? Ти перший здався, навіть не почавши боротися”. Це дуже мотивувало його продовжувати боротьбу”.