Гнів – це те, що ми всі відчуваємо час від часу. Це емоція, яка сигналізує нам про те, що щось не так: наші межі порушені, чи нам щось заважає досягти поставленої мети. І хоч гнів є природним і інколи навіть корисним, він може призвести до непередбачуваних наслідків, коли ми не знаємо, як правильно з ним працювати. Як повідомляє NewDay з посиланням на Psychology Today, одним із основних аспектів є розуміння, що гнів – це лише емоція, і діяти на його основі не завжди є доцільно. Ось чому важливо не дозволяти гніву визначати наші дії, а навчитися використовувати його як інструмент для змін на краще.
Іноді гнів може бути надмірним, а його реакції – надто імпульсивними. У той час, коли ми почуваємо, що хочемо “відреагувати” на щось або когось, варто зупинитися на мить і подумати: чи це дійсно допоможе? Як показує практика, намагання покарати когось чи віддати відсіч може призвести до того, що ми будемо відчувати ще більшу напругу і розчарування. Гнів викликає фізичні відчуття, що можуть лише погіршити наше емоційне становище. Іноді ці відчуття швидко ростуть, перетворюючи нашу реакцію в те, що може завдати шкоди не лише іншій людині, але й нам самим.
Що ж робити в такі моменти? Спочатку потрібно усвідомити, що гнів справді з’явився, і не дозволяти собі просто “відпустити” його. Розуміння того, що зараз ми відчуваємо гнів, дасть нам можливість зупинитися і не дозволяти емоціям керувати нами. Відомий буддійський вчитель розповідає історію про човен, який нібито зіткнувся з іншим. Ми втрачаємо контроль і готові відповісти, але потім помічаємо, що човен порожній, і наша агресія зникає. Це може бути корисною метафорою для того, щоб усвідомити: часто наш гнів є відповіддю на ситуацію, яка зовсім не є такою серйозною, як здається спочатку.
Іншою цікавою метафорою для розуміння гніву є історія з Вісуддімаґґи, де говориться, що коли ми діємо з гніву, це подібно до того, як намагатися вдарити когось гарячим вугіллям або брудом. Перший, хто постраждає від цього, – це ми самі. Відчуття напруги, яке виникає в результаті гніву, не тільки руйнує наш внутрішній стан, але й перешкоджає нормальним стосункам з іншими людьми. І навіть якщо об’єкт нашої агресії може зникнути або уникнути наслідків, ми залишаємося з тими неприємними відчуттями.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому ми обманюємо себе і як це шкодить нашій самооцінці.
