Сейм Польщі ухвалив рішення оголосити 11 липня Національним днем пам’яті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних землях Другої Речі Посполитої”. У документі йдеться про масові вбивства польського населення українськими націоналістами у 1939–1946 роках, з піком подій у липні 1943 року. Згідно з польською оцінкою, йдеться про понад 100 тисяч загиблих і сотні тисяч примусово переміщених осіб, пише NewDay.
Українське МЗС розкритикувало таке рішення, заявивши, що воно суперечить принципам добросусідства і може дестабілізувати двосторонні відносини. Україна підкреслила важливість уникнення політичних кроків, які можуть посилити напруження, та закликала польську сторону не знецінювати напрацювання, досягнуті у міждержавному діалозі. У відомстві наголосили, що шлях до взаємного розуміння полягає у спільній роботі істориків та зваженій оцінці складних історичних подій.
Польський парламент у своєму рішенні акцентував на подіях 11 липня 1943 року як на символічній даті “волинської гекатомби”. У заяві стверджується, що цього дня українські націоналісти одночасно атакували понад сотню населених пунктів, у яких проживало польське населення. Офіційна Варшава наполягає на визнанні цих подій геноцидом, тоді як Київ відстоює термін “Волинська трагедія”, вказуючи на складність та взаємний характер конфлікту.
У коментарі українського МЗС було зазначено, що не слід шукати ворогів серед сусідніх народів, адже спільним викликом обох країн є російська агресія. Також наголошено, що історичні конфлікти мають вивчатися на основі документальних джерел і об’єктивного аналізу, а не політичних оцінок, які можуть бути використані у внутрішньополітичній боротьбі.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Рютте прокоментував атаку України на російські аеродроми.
