З кожним днем все більше людей звертаються до штучного інтелекту, щоб отримати відповіді на питання про своє здоров’я. ChatGPT та інші генеративні ШІ-інструменти дають швидкі та зрозумілі відповіді, але чи можна їм довіряти, коли йдеться про важливі медичні рішення? Як повідомляє NewDay з посиланням на The Conversation, дослідження, проведене в Австралії, показало, що майже 10% респондентів уже використовували ChatGPT для пошуку медичної інформації, а 39% готові зробити це найближчим часом. Найпоширеніші запити стосуються діагностики симптомів, пояснення медичних термінів і отримання порад щодо лікування. Особливо часто цим сервісом користуються люди з низькою медичною грамотністю та ті, для кого англійська мова не є рідною. Проте більше половини опитаних ставили питання, що потребують професійної клінічної оцінки, що викликає занепокоєння серед лікарів.
Популярність генеративного штучного інтелекту як джерела медичних знань стрімко зростає. Люди цінують швидкість, доступність та простоту пояснень. Особливо це актуально для тих, хто стикається з мовним бар’єром або має труднощі з розумінням складних медичних термінів. Однак тут є суттєва проблема: ШІ може помилятися, а неточна інформація може стати причиною зайвого занепокоєння або, навпаки, недооцінки серйозності стану. Наприклад, неправильна інтерпретація симптомів може змусити людину уникати звернення до лікаря, що у критичних ситуаціях небезпечно для життя. До того ж дослідження показують, що в іншомовних запитах точність відповідей суттєво знижується.
Однією з ключових проблем використання генеративного ШІ для медичних консультацій є те, що він не має клінічного досвіду та не може зібрати повний анамнез. Лікар аналізує не лише симптоми, а й супутні фактори: спосіб життя, хронічні захворювання, сімейний анамнез. Натомість ChatGPT дає відповідь на основі загальних даних і не враховує індивідуальних особливостей пацієнта. Це створює ризик неправильного діагностування або пропуску важливих сигналів організму. Уже є випадки, коли пацієнти керувалися рекомендаціями ШІ, щоб вирішити, чи потрібно їм звертатися до лікарні, що в деяких ситуаціях призводило до небезпечних наслідків.
Замість того щоб покладатися лише на штучний інтелект, варто використовувати перевірені джерела медичної інформації. Наприклад, у багатьох країнах діють спеціальні гарячі лінії, де лікарі або медсестри можуть надати кваліфіковану консультацію. Також існують сервіси, що дозволяють перевірити симптоми та отримати рекомендації щодо подальших дій. Окрім того, розробляються державні політики з інтеграції ШІ у сферу охорони здоров’я, але поки вони більше спрямовані на професійне використання медичним персоналом, а не на самостійне звернення пацієнтів до ІІ-інструментів.
З огляду на швидкий розвиток технологій, суспільству необхідно розвивати навички цифрової та медичної грамотності. Люди мають вчитися правильно формулювати запити, аналізувати отриману інформацію та відрізняти надійні дані від помилкових. Генеративний ШІ може бути корисним помічником, але він не замінює професійної медичної консультації. Чим більш усвідомленими будуть користувачі, тим менше ризиків матиме використання цієї технології в питаннях здоров’я.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що гарвардські вчені зробили прорив у нейронауці.
