За останні два роки в Україні спостерігається суттєве зростання кількості усиновлень. У 2023 році українці усиновили 925 дітей, а вже в першій половині 2024 року було всиновлено майже 600 дітей. Це значне підвищення в порівнянні з 2022 роком, коли було всиновлено 752 дитини. Таким чином українці продовжують відкривати свої серця для дітей, які потребують сімейної турботи, повідомляє NewDay.
Наприклад, Ольга з Сум, яка втратила сина в боях за Маріуполь, вирішила всиновити дівчинку, щоб заповнити порожнечу у своєму житті та дати дитині домівку.
Я зрозуміла, що мені буде дуже важко самій і що десь є маленька дитина, яка так само одна. Вона потребує мами, дому і всього, що може дати сімʼя. А в мене є любов і потреба про когось турбуватись. Я можу врятувати цю дитину, а вона врятує мене,
розповідає Ольга.
Процедура усиновлення під час війни зазнала змін, як позитивних, так і негативних. В перший рік повномасштабного вторгнення кількість усиновлень зменшилась, але згодом статистика почала зростати. Тетяна з Львова, яка всиновила трирічного Богдана, зазначає, що її рішення про усиновлення було пов’язане з бажанням допомогти дитині, яка вже відчула біль і втрату.
Ми завжди хотіли бути великою родиною. Мені здається, що так починаються усі історії про усиновлення. Є відчуття, що ти робиш недостатньо для своєї країни. Народити ще одну дитину, привести її у світ, де падають ракети? Чи допомогти тій, у якої із народження не склалось із сімʼєю? Ми можемо поділитися і дати дитині те, чого в неї ніколи не було,
ділиться Тетяна.
Однак, з початком війни процедура усиновлення ускладнилася. Спочатку була заборонена можливість усиновлення українських дітей іноземцями, а сама процедура стала довшою через перебої в роботі судів і служб. Лише з червня 2023 року знову стало можливим усиновлення дітей, які перебувають за кордоном. Дар’я Касьянова з «СОС Дитячі містечка Україна» зазначає, що їх організація фінансово підтримує сім’ї, які хочуть усиновити дітей із сиротинців, евакуйованих за кордон.
До нас вже звернулося майже 60 сімей, яким ми оплатили поїздки до різних країн — Польщі, Німеччини, Туреччини, Австрії, Швейцарії,
ділиться Касьянова.
Незважаючи на складнощі, пов’язані з війною, кількість усиновлень продовжує зростати. Проте, як зазначає Наталя Ібрагімова, директорка Київського обласного центру соціальних служб, є й негативні аспекти. Наприклад, недавні зміни в законодавстві ускладнили процедуру для кандидатів, а також додали тимчасове влаштування дітей у родину кандидатів на час, коли триває процедура усиновлення. Це може бути травматичним для дітей, якщо суд відмовить в усиновленні.
Є також побоювання, що зловживання усиновленням може збільшитися після закінчення війни. Ібрагімова відзначає, що деякі кандидати використовують усиновлення як спосіб уникнення мобілізації. Вона вважає, що справжні наміри кандидатів можуть виявити психологи під час навчання.
Діти повинні жити в українських родинах.Батьки самі вирішать, як захистити свою дитину. А дитина буде знати, що нею опікується мати і батько, а не вихователі… Зі ста кандидатів відсотків 40 — це люди, які справді хочуть дітей,
коментує Ібрагімова.
Зрештою, усиновлення дітей є надзвичайно важливим і відповідальним кроком, особливо в умовах війни. Проте, як показують історії таких людей, як Ольга та Тетяна, бажання допомогти дітям і дати їм сім’ю є сильнішим за будь-які труднощі.
Нещодавно ми розповіли, як оформити фінансову допомогу на дитину одинокій матері або батьку.
По темі
Міська рада Херсона пояснила відсутність світла в місті
Немає коментарів. Будьте першим, хто прокоментує