Державна податкова служба України отримала важливі дані від іноземних партнерів у рамках автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard). Це стосується як фізичних осіб з активами за кордоном, так і представників бізнесу, зокрема компаній, контрольованих українцями – пише NewDay з посиланням на Informator.
На початку жовтня в Україні відбувся перший етап обміну даними, у якому брали участь 54 країни. Українська податкова вже почала обробляти отриману інформацію, що включає не тільки відомості про фінансові рахунки, але й дані про компанії, де є інтереси українців. Зокрема, податкова має доступ до таких відомостей, як:
- ім’я та адреса власника рахунку;
- податкове резидентство та номер;
- дата народження та місце;
- інформація про саму фінансову установу та рахунки;
- залишки коштів на рахунках на кінець звітного періоду;
- доходи, зокрема дивіденди та відсотки.
“Отримані через CRS дані можуть бути використані для контролю за дотриманням правил КІК (контрольованих іноземних компаній), особливо якщо йдеться про структурування бізнесу через офшорні юрисдикції”, — пояснив адвокат Володимир Ситник, партнер КАС Груп.
Керуючий партнер юридичної компанії GLS Ольга Черевко зазначає, що обробка отриманих даних може зайняти кілька місяців або навіть більше, залежно від складності та обсягу інформації. Вона також підкреслила, що система CRS дає змогу виявляти різноманітні схеми, пов’язані з використанням офшорних зон для приховування активів.
“Збільшення рівня прозорості в інформації може призвести до виявлення незадекларованих інвестицій і незареєстрованих рахунків”, — пояснила Черевко в інтерв’ю для «Мінфіну».
Якщо виявиться, що цих даних недостатньо, ДПС може надіслати запити для уточнення інформації. Така практика вже давно застосовується під час перевірок КІК. Водночас, зазначають юристи, отримання такої інформації має далекосяжні наслідки, оскільки воно допомагає виявити невідповідність між задекларованими доходами та фактичними активами.
Також варто зазначити, що українська податкова служба наразі не надає детальної інформації про те, скільки саме даних було зібрано та в яких країнах було отримано найбільше відомостей.
«Підрозділи ДПС обробляють і аналізують інформацію в межах своїх повноважень, застосовуючи загальний порядок і ризик-орієнтований підхід», — наголосил Артем Чехлов, директор департаменту ДПС.
У своєму офіційному запиті до Державної податкової служби «Мінфін» звернувся з проханням надати деталі щодо обсягів отриманих даних (кількість фізичних осіб, ФОПів і компаній, які були охоплені), а також про найцікавіші випадки та країни, які надали найбільше інформації. Однак у відповідь на запит було отримано категоричну відмову.
«Інформація, що надходить від іноземних органів згідно з міжнародними угодами про обмін податковими даними, є конфіденційною і має обмежений доступ. Це стосується договорів, які були затверджені Верховною Радою України, або укладених міжвідомчих угод», — пояснив Артем Чехлов.
Чехлов зауважив, що якщо інформація про CRS потрапить у ЗМІ, «Україну можуть визнати ненадійним партнером». Це, своєю чергою, може призвести до припинення обміну даними та поставити під загрозу економічну безпеку країни. Він підкреслив, що заборона на публічне розкриття деталей обміну необхідна для «забезпечення національної безпеки».
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що українці почали отримувати «чужі» кубометри за газ.
