Верховна Рада найближчим часом розгляне у другому читанні законопроєкт №11043, який передбачає значне удосконалення функцій Національного банку України у регулюванні фінансових послуг, повідомляє NewDay.
Зокрема, документ пропонує нововведення, які можуть суттєво змінити порядок взаємодії банків із правоохоронними органами. Якщо законопроєкт буде ухвалений, банки зобов’язуватимуться розкривати певні дані про своїх клієнтів на запити поліції у випадках, коли ці дані необхідні для розслідування кримінальних справ.
Згідно з новими пропозиціями, банки повинні будуть надавати інформацію, таку як сума і валюта платіжної операції, дата і тип операції, геопросторові дані, IP-адресу, а також ідентифікаційні дані як платника, так і отримувача. Ці дані повинні надаватися правоохоронцям протягом 24 годин з моменту надходження запиту.
Відзначається, що нововведення стосуються запитів, пов’язаних з протидією кіберзлочинності та іншими серйозними кримінальними правопорушеннями. Зокрема, це відноситься до статей Кримінального кодексу України, що регулюють крадіжки, шахрайства, порушення конфіденційності й комп’ютерні злочини.
Повний перелік даних, які банки будуть змушені надавати у випадку прийняття законопроєкту:
1) суму й валюту платіжної операції;
2) дату проведення платіжної операції;
3) тип платіжної операції;
4) геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний застосунок) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу — адресу каси (за наявності);
5) ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи — прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи — повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;
6) повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
7) унікальний ідентифікатор отримувача і/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
8) найменування та код еквайра (за наявності);
9) ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
10) код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
11) унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу і/або рахунку платника.
Однак законопроєкт вже викликав критику з боку юридичного управління Верховної Ради. Зокрема, вказується на надмірний обсяг інформації, яку банки повинні розкривати, а також на відсутність чітких підстав для запитів, що, на думку експертів, може порушити права громадян на конфіденційність і особисту інформацію.
Також незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення. Відтак, запровадження поширення «інформації про все належне майно (активи) і зобов’язання осіб», що є конфіденційною інформацією, без згоди володільців цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України,
прокоментували в юридичному управлінні.
Юридичне управління підкреслює, що запровадження таких норм без належного обґрунтування і без врахування Конституційних прав громадян може бути непропорційним та необґрунтованим.
Нещодавно стало відомо, коли українці отримають виплати за програмою Національного кешбеку.
