Вплив тривоги на здатність розуміти думки інших людей та її соціальні наслідки

Тривога є емоцією, яка орієнтована на майбутнє і супроводжується високою напругою та невизначеністю. Вона часто впливає на соціальну поведінку, змушуючи людину надмірно фокусуватися на власних переживаннях і думках, що, у свою чергу, може спричинити спотворення в оцінці намірів та емоцій інших людей. Як повідомляє NewDay з посиланням на Psychology Today, вчені виявили, що люди з високим рівнем соціальної тривоги мають схильність до гіпер-менталізації, тобто до надмірної уваги до думок і почуттів інших, навіть якщо це не завжди відповідає реальності. Цей процес може призвести до того, що людина надто інтерпретує кожну дрібницю і шукає додаткові підтвердження своїх побоювань.

Дослідження показують, що соціальна тривога може покращити когнітивну емпатію, тобто здатність до розуміння думок інших, але це не завжди забезпечує точність інтерпретації емоцій. Люди з соціальною тривогою часто стають жертвами емоційного упередження, сприймаючи інші думки та почуття через власну призму страху і тривоги. Цей процес порівнюють з тим, як люди з аутизмом можуть мати труднощі в інтерпретації соціальних сигналів, хоча й без такої інтенсивної емоційної реакції.

Суттєвим фактором є те, що тривога не тільки підвищує чутливість до можливих загроз, але й викликає еґоцентризм — схильність трактувати реальність з власної точки зору. Коли людина переживає високий рівень тривоги, вона схильна проєктувати свої власні думки та переконання на інших, що може привести до помилкових висновків про їхні почуття та наміри. Це також обмежує здатність перевіряти чи коректні ці інтерпретації. Таким чином, тривога може привести до неправильних уявлень про те, що відбувається в головах оточуючих, і навіть закріпити ці уявлення.

Один із цікавих аспектів досліджень тривоги полягає в тому, що в моменти страху люди часто схильні до “суб’єктивного збільшення” схожості своїх думок з думками інших. Це явище спостерігається не тільки в соціальних ситуаціях, але й у більш широкому контексті, наприклад, у випадку з політичними чи культурними переконаннями. Така тенденція може бути пояснена через те, що людина прагне знайти підтвердження своїх переконань у навколишньому середовищі, що дає їй відчуття безпеки та контролю. Однак це часто призводить до посилення помилкових переконань, що стають основою для подальших тривожних переживань.

Нагадаємо, раніше ми писали про страх щастя у депресивних людей.